Творчість Томаса Манна – це приклад того, як література може кидати виклик диктатурі й зберігати людяність у найтемніші часи

6 червня виповнюється 150 років від дня народження Пауля Томаса Манна  (1875 – 1955) – видатного німецького письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури, автора інтелектуальних романів, які глибоко досліджують психологію, культуру та політику Європи першої половини XX століття.

Народився Томас Манн в німецькому місті Любек, у заможній бюргерській родині. Його батько був купцем і сенатором міста, а мати мала бразильсько-португальське походження. Після смерті батька в 1891 році сім’я переїхала до Мюнхена. Закінчивши школу, Томас влаштовується в страхову компанію і займається журналістикою, маючи намір наслідувати приклад брата Генріха, в ту пору початківця-письменника. Протягом 1898-1899 рр. Манн редагує сатиричний журнал «Сімпліціссімус». До цього часу відноситься перша публікація – збірка оповідань «Маленький пан Фрідеман». Його перший великий успіх – роман «Будденброки» (1901), що оповідає про долю купецької династії і носив автобіографічний характер, приніс йому широку популярність і став підставою для присудження Нобелівської премії з літератури в 1929 році.

До кращих творів Томаса Манна належать новели «Трістан» (1903), «Тоніо Крегер» (1903), у яких з великою психологічною глибиною змальовані взаємини людей мистецтва зі світом буржуазної практики, у них поєднується іронія з проникливою ліричністю. Іншими значущими творами Томаса Манна є: «Смерть у Венеції» (1912) – новела про художника, який переживає кризу творчості та особистості; «Чарівна гора» (1924) – роман, що досліджує теми часу, хвороби та духовного розвитку; «Йосип і його брати» (1933–1943) – епічна тетралогія, що переосмислює біблійні сюжети, «Доктор Фаустус» (1947) – роман про композитора, який укладає угоду з дияволом заради творчого генія.

У 1905 році Томас Манн одружився з Катею Прінгсгайм, дочкою відомого математика Альфреда Прінгсгайма. У них було шестеро дітей, серед яких Клаус і Еріка Манн стали відомими письменниками.

1933 рік став поворотним у житті Томаса Манна. Саме тоді його особиста доля, як і доля всієї німецької інтелігенції, різко змінилася. Спочатку Манн підтримував німецький патріотизм, але згодом став відкритим критиком режиму. Через загрозу арешту він не повернувся до Німеччини після закордонної поїздки і оселився спочатку в Швейцарії, а потім у США.

Манн був глибоко захоплений музикою, особливо творами Ріхарда Вагнера, що вплинуло на його літературний стиль. Його твори часто досліджують тему «хвороби» як метафори духовного стану суспільства. Після війни Манн відмовився повертатися до Німеччини, через розчарування в її політичному розвитку, оселився у Швейцарії.

Помер Томас Манн 12 серпня 1955 року в Цюриху.

Томас Манн мав і має величезне значення як для світової літератури, так і для українського культурного простору. Його творчість – це інтелектуальна й моральна відповідь на виклики ХХ століття: тоталітаризм, війни, духовна криза Європи.