23 квітня 2016 року в бібліотеці-філіалі №7 вшанували пам’ять вишивальниці, нашої землячки
Віри Сергіївни Роїк літературно-мистецькою годиною «Музика на полотні».
В
2003 році вийшла книга Віри Сергіївни «Мелодії на полотні. Спогади. Вишивки.
Відгуки». Ця книга є цінна тим, що в ній авторка детально описує своє дитинство
і юність, які були тісно пов’язані з нашим Полтавським краєм.
Дякуючи
цій книзі була представлена цікава і змістовна бесіда про майже столітнє славне
життя видатної вишивальниці, Героя України, заслуженого художника АР Крим,
заслуженого майстра народної творчості України, члена спілки художників СРСР,
Національної спілки журналістів України, Національної спілки майстрів народного
мистецтва України, почесної громадянки Сімферополя, Лубен та Кобеляк.
У
виконанні дуету Ольги Шумейко та Надії
Коровайкіної прозвучали пісні «Вишиванка», «Мамо, тобі низесенько вклонюсь»,
які присвятили пам’яті Віри Сергіївни та її мами.
Також
прослухали в запису пісню, яка була присвячена Вірі Роїк і виконала на її
95-літній ювілей.
В
читальному залі був оформлений стенд, присвячений Вірі Роїк, який обрамлений
рушником користувачки Марії Михайлівни Сєрікової, який дуже схожий на рушники
Віри Сергіївни, бо вишитий полтавською гладдю, однією із найбільш
використовуваних народною майстринею.
А
взагалі на науковій основі Віра Сергіївна засвоїла 300 видів техніки вишивання
різних народів.
Полтавська
майстриня Зоя Дмитрівна Коваленко презентувала свій незвичний рушник, який вони
вишивали з майстринею Катериною Андріївною Калініченко. Цей рушник, який
назвали «Зоряний шлях», вони планують подарувати в Канів, в музей Тараса
Шевченка на 155-ту річницю перепоховання Кобзаря. Оздоблений він мереживом в
техніці фріволіте, якою майстерно володіє Катерина Андріївна.
В
пам'ять про знану і шановану вишивальницю Іван Якович Труш виконав пісні «Пісня
про рушник» та «Два кольори», а Ніна Сергіївна Вірченко білоруську народну
пісню «Рушники».