В пам'ять про Героя

«Кажуть, герої не вмирають, але я хотів би, дуже хотів би, щоб вони замість бути героями жили. Тут, на землі, вони потрібніші, ніж на небі. Тут є багато такого, чого без них не зробить ніхто» – це слова з роману Василя Шкляра «Чорне сонце». Мабуть кожен українець зараз хоче цього, але на жаль наші хлопці, нинішні герої вмирають під ворожими кулями на сході, віддаючи своє життя за наше мирне життя і за життя наших майбутніх поколінь у вільній Україні. Вони зробили все, що змогли, а ми в свою чергу  мусимо робити все, щоб шана про них жила у серцях і пам’яті людей.

Мочалов Олександр Ігорович. Він не був читачем нашої бібліотеки,але мешкав зовсім поряд – на Половках, на вулиці Зоряній. Ми давно знаємо його батька Ігоря Олександровича, який бував у нашій бібліотеці. А  сьогодні не тільки батько, але й мама Любов Олексіївна прийшли до нашої бібліотеки, щоб вшанувати пам’ять свого єдиного сина, добровольця, бійця батальйону «Донбас», який загинув від підлої кулі снайпера під Іловайськом. Саме стендом про нього нині поповнився Куточок пам’яті в читальному залі бібліотеки.

З любов’ю і теплотою згадує Любов Олексіївна свого сина, розуміє і підтримує синову самопожертву за рідну землю, а в пам'ять про нього садить біля будинку його улюблені квіти та готує разом із внучкою, яка так схожа на сина,  його улюблені страви.

На фасаді Полтавської ЗОШ № 38 встановили пам’ятну дошку випускнику школи Олександру Мочалову. Бойовий ВАЗ побратими назвали «Братишка VIVA». А в читальному залі нашої бібліотеки ми зробили стенд, який увіковічив пам’ять Героя-земляка, який загинув під Іловайськом.

О, Боже ласкавий, з високого неба,

Послухай молитву й благання до Тебе.

Спаси Україну від злої навали,

Щоб більше дітей батьки не ховали.

В молитві до Тебе всі руки складаєм,

Стоїмо на колінах, всі щиро благаєм:

Не дай рідну землю розділити й забрати,

Не дозволь в Україні знов кров проливати.