Щороку у другу неділю жовтня майстри пензля відзначають День художника України. В цьому році він припадає на 11 жовтня. Цей досконалий і неповторний вид творчості є одним з головних у сучасному світі. За допомогою своїх робіт художники передають внутрішні переживання, красу і недоліки навколишнього світу, намагаються достукатися до людей, несучи їм свої ідеї. Саме таку місію виконують роботи юної художниці Саші Путрі.
Доторкнувшись до різнокольорового світу її захоплень, мабуть кожен мимоволі замислюється над сенсом свого земного буття, життєвими орієнтирами, сутністю добра і зла.
Працівники
бібліотеки-філаілу №7 пропонують згадати
талановиту дівчинку. Адже вона виросла в мікрорайоні Полтави, де знаходиться
бібліотека.
«Це
– наші Половки, – пояснювала батькам. – Дев'ятиповерхові будинки. Це вони пізно
ввечері, коли у вікнах все видно...
– Чи вони тобі не набридли? – дивувався тато.
– Так вони ж у мене не справжні, а казкові! – пояснювала дитина».
Лише
11 років життєвого шляху судилося Сашеньці Путрі. Однак, навіть за цю коротку
земну мить юна полтавка стала сонячним зайчиком, життєдайним промінчиком надії
не лише для рідних та знайомих, але й для дітей та дорослих у багатьох країнах
світу, які дізналися про неї під час відвідання численних виставок її творів.
Часточку
своєї світлої і доброї душі дівчинка вклала у кожну із створених нею 2279
робіт: 46 альбомів з малюнками, шаржами і віршами, чеканку, пірографію, вироби
з намистин, пластиліну та м’які іграшки. Дитина щиро любила все, що їй було
даровано, палко сприймала усі свої маленькі радощі і по-дорослому розуміла, що
треба поспішати...І
вона поспішала. Скрізь, у всьому. Немов чула, й сама того не розуміючи, як гукає
її Вічність, як пришвидшує їхню зустріч, як ущільнює час і як суворо екзаменує
– урок за уроком.
Батьки
Сашеньки мріяли про те, щоб твори донечки належали Полтаві, рідному місту, яке
вона дуже любила, щоб вони мали свій прихисток і були доступні дітям. Нині Зал
імені Саші Путрі діє у Полтавському художньому музеї ім. Миколи Ярошенка, який
ми звикли називати «Галереєю мистецтв», як естетичний, творчий і педагогічний
центр.
Дитячою
простодушністю сяє кожна грань її малюнків. Наче безцінний скарб, її творчість
приваблює своєю духовністю і відкриває нову форму постійної естетичної роботи з
дітьми різного віку. В цьому й полягає причина популярності дитячого залу імені
Саші Путрі, в якому діє постійна виставка її робіт.
Пам’ять
про талановиту дівчинку не згасає. Різноманітні конкурси, в тому числі й
міжнародні, проводяться у Залі дитячої творчості імені Саші Путрі.
Посмертно
Саша Путря нагороджена Золотою медаллю Христа Спасителя, орденом Святого
Миколая Чудотворця «За примноження добра на Землі», іконою «Господь
Вседержитель» у срібному окладі.
Міністерство
культури прийняло рішення: весь творчий спадок Саші Путрі є надбанням
держави...
Написано
про маленьку художницю дуже багато, про неї та її творчість знято до десяти
документальних фільмів. Обласна організація Національної спілки художників України
видала альбом «Саша Путря. Євген Путря» у серії «Художники Полтавщини».
Художньо-документальна повість полтавської журналістки і поетеси, члена Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України Лідії Віцені «Прости за все...» бере початок з тоненької книжечки «Сашенька». Це розповідь про велику мужність маленької дівчинки, яка боролася з важкою недугою.
Прониклива
повість, яка є у фондах міських бібліотек, адресована
дорослим читачам і дітям. Можливо ця, хоч і сумна історія, допоможе комусь
достойно пережити скрутну хвилину чи вчасно зупинитися, не піддатися спокусам,
знехтувавши християнською мораллю, а може й пізнати свою людську суть.
Презентацію цієї книги створено на основі спогадів батьків Саші саме про її любов до малювання.
Немає коментарів:
Дописати коментар