4 жовтня виповнюється 130 років від дня народження українського поета, перекладача, літературознавця, редактора, викладача Освальда Бурґгардта, більше відомого під псевдонімом Юрій Клен.
Освальд Бурґгардт
народився 1891 р. на Поділлі в с. Сербинівці в сім’ї Фрідріха Бурґгардта – німецького
купця та Каттіни Сідонії Тіль – прибалтійської німкені. В сім’ї поета
практикувалося родинне виховання, де шанували рідну мову та звичаї,
культивували любов до України, яка стала для Бурґгардтів другою Батьківщиною.
З дитинства Освальд чув
навколо себе різні мови: в колі сім’ї розмовляли німецькою, шляхта,
яка була вхожою в їх дім – польською, прості селяни – українською. В школах та
державних установах основна мова була російською. Інтерес до вивчення іноземних
мов Освальд проявив уже в початкових класах гімназії, пізніше це вплинуло на
його подальший життєвий вибір.
В 1911 році батьки
Освальда переїхали до Києва, там він навчався в Першій київській
(Олександрівській) гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. Після цього вступив
до університету Святого Володимира, де вивчав німецьку, англійську, слов’янську
філологію. Там почав писати свої перші вірші, проте вони були російською мовою.
В зв’язку з початком
Першої світової війни Освальду довелося перервати навчання в університеті,
оскільки він разом з іншими німцями був вивезений до Архангельської губернії
(Мар’їна Гора). На Батьківщину повернувся вже після революції, в цей період
писав вірші російською мовою. Роки громадянської війни не сприяли навчанню, тож
університетський курс він закінчив лише 1920 р. Далі навчання в аспірантурі при
УАН, викладацька робота в різних навчальних закладах (з 1928 – в Київському
університеті), перекладацька робота.
Освальд Бурґгардт брав
активну участь у літературному житті України. В цей період він подружився з «неокласиками»,
особливо із М. Зеровим. Влітку 1921 р. разом з іншими вчителями його було
заарештовано та кинуто до в’язниці. Врятуватися вдалося завдяки заступництву В. Короленка. Пережите в ті страшні дні він пізніше відобразить у поемі «Прокляті роки».
Наприкінці 1920-х років
О. Бурґгардт починає писати власні поезії українською мовою. Так, у вірші «Сковорода»
він звертається до образу великого українського філософа й мандрівника.
З середини 1920-х років
«неокласики» опинилися в епіцентрі літературної критики, яка почала переростати
в політичні звинувачення. О. Бурґгардту стало зрозумілим, що наближаються
масові репресії, тому він вирішив виїхати на землю предків.
Живучи в Німеччині, він
починає друкувати свої поезії у «Віснику» Д. Донцова під псевдонімом Юрій Клен,
який досить довго не був розшифрованим, бо О. Бурґгардт боявся зашкодити
сестрі, яка ще залишалася в Києві і також мала намір виїхати за кордон, про що він
не раз писав у листах до редактора.
А трагедію друзів-«неокласиків»
він сприйняв як свою особисту і присвятив їм чимало хвилюючих рядків – як у «Проклятих
роках» так і пізніше в «Попелі імперій».
В 1939 році О. Бурґгардт був мобілізований до німецького війська. Як військовий перекладач служив при штабі тилової частини 17-ї армії, разом з ним пройшов через усе Поділля, дійшов аж до Полтави. За співчуття до українців мав догани від свого начальства. У січні 1942 р. він захворів, був звільнений від військової служби і відкликаний додому. З січня 1943 р. викладав у Німецькому університеті та в Українському вільному університеті в Празі. Приїхавши влітку 1943 р. в Райхенау (Чехія), Юрій Клен почав роботу над епопеєю «Попіл імперій», яку продовжував до самої смерті, що настала 30 жовтня 1947 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар