Вияв скорботи за невинними жертвами голодоморів

Сьогодні Україна в жалобі, сьогодні День пам’яті жертв голодоморів. Ми приєдналися до акції «Запали свічку» та до Загальнонаціональної хвилини мовчання, а той вогник, що засвітився у вікні нашої бібліотеки, є виявом нашої скорботи за невинними жертвами і віри у те, що в майбутньому подібні трагедії не повторяться.

Коли вожді до ями закидали

Народ Вкраїни, стоптаний до тла,

Коли у діток хлібчик відбирали

Де ти тоді, о Партіє, була?

Коли народ їв жаб із лободою,

Коли малят рубали в чугунки…

Останню картоплину, наче долю

Ви владно видирали із руки.

                             (А. Сазанський)

Україна втратила мільйони людських життів внаслідок геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. Геноцидом проти Українського народу визнаний спеціально організований комуністичним керівництвом штучний голод в 1932–1933 роках, упокорення голодом стало інструментом закріплення влади сталінського режиму.

Навколо теми Голодомору комуністи встановили повну інформаційну блокаду, яка тривала фактично до відновлення Україною незалежності в 1991 році. Приховування інформації про злочин Голодомору може вважатися однією з ознак геноциду. Крім приховування доказів злочину та унеможливлення надання допомоги голодуючим, інформаційний вакуум переслідував й іншу мету. СРСР налагоджував за кордоном активні торговельні зв’язки, і розголос про голод в Україні міг мати негативні наслідки для налагодження міжнародних контактів та підписання контрактів. Однак окремі західні журналісти, які побували за залізною завісою тоталітаризму, публікували репортажі про злочин, доносили світові про те, що там діється насправді.

Зараз є багато літератури про Голодомор, для ознайомлення з нею в читальній залі нашої бібліотеки оформлена виставка-пам'ять «Мільйони тих, що голодом убиті, навіки стали пам’яттю і болем».