Леонід Ушкалов – дослідник української літератури надзвичайно широкого розмаху

5 листопада виповнюється 65 років від дня народження українського літературознавця і письменника, доктора філологічних наук, професора кафедри української і світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди Леоніда Володимировича Ушкалова (1956 - 2019).

Цей допис працівники бібліотеки-філіалу №7 створили для ознайомлення з його діяльністю як дослідника української літератури надзвичайно широкого розмаху — від бароко і до постмодерну.

Саме давньою українською літературою Леонід Ушкалов вирішив займатися одразу після закінчення Харківського університету. В 1982 році як «голос із неба» він сприйняв «Записки Наукового Товариства імені Шевченка» зі статтею Дмитра Чижевського «Філософічна метода Сковороди» та книжку Володимира Ерна «Григорій Савич Сковорода: життя й наука» (1912), які потрапили йому до рук.

На сьогоднішній час він один із найвидатніших сковородинознавців. Леонід Володимирович підготував і видав Повну академічну збірку творів Григорія Сковороди, написав белетристичну оповідь про Сковороду «Ловитва невловного птаха», для майбутніх дослідників свого часу підготував «Семінарій» — путівник по творчості Сковороди та сковородіани від найдавнішого часу і до сьогодення, був одним із найбільших експертів для музеїв Григорія Сковороди в Україні, для дослідників і симпатиків творчості філософа. Зрештою, і сам перебрав на себе якісь його риси — непоступливість до фальшу, прагнення в усьому віднаходити золоту середину і бачити невидиме у видимому, шукати не тільки істинну людину в собі, а й істину в кожній миті нашого життя.

Професор Ушкалов умів бачити панорамно, стратегічно й мудро. Він працював із джерелами, повсякчас звертався до книжок і пірнав у них «аж до дна». До останнього дня професор Ушкалов читав лекції, висновував плани, писав. Особливо плідно він останнім часом працював над двома енциклопедіями.

Перша – «Григорій Сковорода». Він говорив, що «Сковорода – світ-краплинка, в якій можна побачити культуру всієї Європи від стародавніх греків і римлян аж до сьогодні». 

Другою була Шевченківська енциклопедія - книга, яка налічує три сотні коротких есеїв про світ ідей та образів нашого великого поета.

Книги Ушкалова «Моя Шевченківська енциклопедія: Із досвіду самопізнання» та «Література і філософія: Доба українського бароко» увійшли до списку найкращих українських книжок 2019 року за версією ПЕН.

Разом із сином Сашком, також письменником, в результаті роботи з матеріалами архівно-слідчих справ письменників Українського Ренесансу 1920-тих років, чиї життя і творчість нерозривно пов’язані з рідним Харковом був написаний «Архів Розстріляного Відродження».

Знаковий для літературознавця був проект «Уроки літератури» на шпальтах газети «Україна молода». Героями його «уроків» стали і такі добре відомі всім письменники, як Сковорода, Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Гоголь, Драгоманов, Франко, Леся Українка, Кобилянська, Винниченко, Хвильовий, Йогансен, Маланюк, Довженко, Яновський, і куди менше знані автори: Агатангел Кримський, Юліан Шпол, Кость Буревій, Леонід Чернов, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна.

Він вважав, що то були підготовчі начерки до його історії української літератури, яку він, на жаль, не встиг написати.