В Україні найбільше пам’ятників бравому вояку Швейку

«Тихий, скромний, убого вдягнений чоловік, старий бравий вояк Швейк, хоробрий герой», – так характеризував свого персонажа роману «Пригоди бравого вояка Швейка» чеський письменник-сатирик Ярослав Гашек. Автор писав, що «дуже любить цього бравого вояка Швейка і, змальовуючи його пригоди під час світової війни, переконаний, що всі ви сповнитесь симпатією до мого скромного, невідомого героя».

І, дійсно, не в багатьох літературних героїв є стільки шанувальників, скільки у дотепного, життєрадісного бравого вояка Швейка. Для тисяч, якщо не мільйонів людей творіння Ярослава Гашека стало настільною книгою, яку залюбки перечитують знову й знову.

Як виявляється, найбільшої пошани він здобув в українців. Та це й не дивно, бо Ярослав Гашек під час Першої світової війни у складі 91-го Будейовицького піхотного полку побував у Львові, на Волині, в Києві. Пізніше письменник провів власними військовими шляхами і свого героя.

На честь бравого вояка проводиться Міжнародний фестиваль «Шляхами пригод бравого вояка Швейка», прокладений туристичний маршрут «Шляхами бравого солдата Швейка», який діє на території Чехії, Австрії, Угорщини, Словаччини, Польщі та України.

Пам’ятники Швейкові зведено у принаймні п’ятьох країнах світу. В Україні їх найбільше, ними можуть похизуватись міста Львів, Київ, Луцьк, Ужгород, Одеса, Донецьк та село Скелівка.

Перший в світі пам'ятник славному літературному герою відкритий в 1998 році в Донецьку. Швейк стоїть на газоні, правою рукою бравий солдат віддає честь, а в лівій держить обпатрану курку. Поряд з солдатом сидить собака.

А бравих вояків Швейків у Львові аж два. Один вмостився з 2002 року біля «Віденської кав’ярні». A щe oдин припaркyвaвся нa вeлoсипeдi бiля рaтyшi нa плoщi Ринoк. Цьoгo Швeйкa, викyвaнoгo львiвськими кoвaлями, встaнoвили члeни Kлyбy вeлoтyристiв дрyзiв прирoди «Рyх» пiд чaс Miжнaрoднoгo тyристичнoгo фeстивaлю «Швeйк фeст Гaличинa-2007».

В селі Скелівка Львівскої області увіковічили бравого солдата Швейка у досить пікантній позі. Однією рукою він віддає честь, а другою – чухає спину. Саме тут піхотинець Швейк стає арештантом. На березі ставка він приміряє форму російського солдата і зразу ж попадає в полон до своїх.

В Луцьку бравий вояк Швейк сидить біля келиха пива з люлькою у руках.

В Ужгороді мініскульптура Швейка примостилась на перилах Київської набережної недалеко від пішохідного моста. В руках Швейк держить кнедлик – традиційну чеську страву із тіста, якій Гашек присвятив цілу сторінку свого твору.

Спочатку мініскульптуру Швейка в Одесі встановили на фасаді приміщення на Дерибасівській поряд з «Гамбринусом». Але після двох крадіжок її довелось перенести в сам ресторан. До речі, одного разу Ярослав Гашек прочитав в газетах власний некролог. Причому, в трьох варіантах «причин смерті». І по одній із версій журналістів його вбили в «Гамбринусі» п’яні матроси.

У Києві на фасаді готелю «Театральний», у якому жив і працював у 1916 – 1918 pоках Ярослав Гашек, встановлено меморіальну дошку.

Вистави за романом Ярослава Гашека йшли у театрах України, зокрема в Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка. У сквері навпроти театру встановлено пам’ятник засновнику театру, режисеру і актору Гнату Юрі в образі бравого солдата Швейка – одній із його улюблених ролей. З легкої руки «франківців» уже з’явилась прикмета – хто потре бляху на поясі пам’ятника, отримає талан та щастя.

Хто хоче залишитися оптимістом на все життя – читайте «Швейка»! Вперше, вдруге, вдесяте! Читайте все життя. Особливо сьогодні, коли в Україні війна. Станьте, як Гашек, вище війни, смійтеся з неї, не дайте їй пригнути вас до землі!

Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до 140-річчя від дня народження Ярослава Гашека.