31 серпня виповнюється 140 років з дня народження Осипа Тадейовича Назарука – українського громадського і політичного діяча, письменника, журналіста, публіциста.
Він народився в місті Бучач, знаменитому своєю ратушею зі скульптурами Пінзеля. Походив з родини ремісника-кушніра. Навчався у Бучацькій та Золочевській гімназіях, на правничому факультеті у Львівському й Віденському університетах. Назарук здобув ступінь доктора права і займався адвокатською практикою. Але покликанням зі студентських років стала політика і протягом своєї політичної діяльності він пройшов шлях від радикал-соціалізму до християнського консерватизму та монархізму.
Саме Осипу Назаруку
випало стати одним із стрілецьких літописців. У 1916 році побачила світ його
книга «Слідами українських січових стрільців». У вступі автор зазначав, що він
її писав у формі щоденника вражень, де розміщував документи і записки зі
стрілецького життя. У Відні побачила світ книжка «Над Золотою Липою». До появи
книги «З кривавого шляху Українських січових стрільців» Назарук доклав рук як
автор, редактор і упорядник. А роком пізніше видав у Відні «Співанки УСС». Донині ці видання залишаються важливими
й авторитетними джерелами вивчення історії УСС.
Крім політики
захопленням Осипа Назарука була література і журналістика. З іменем Осипа Назарука пов’язане видання «Вісника Пресової квартири У. С. С.»,
гумористично-сатиричних журналів стрільців «Бомба», «Самопал», «Самоохотник»,
щомісячника «Шляхи», він свого часу в Чикаго
очолив редакцію газети «Січові вісті», був редактором газети «Стрілець» та католицького часопису «Нова зоря».
Книги, брошури, статті
він друкував під час еміграції у Відні, Канаді, а повернувшись до Львова,
письменник виступав із публіцистичними
статтями, найкращі з них видав брошурами. Статті Назарука публікували львівські
часописи «Діло», «Українське слово», «Свобода», «Поступ», «Шляхи».
Захоплення яскравими
постатями нашої минувшини знайшло відображення у написанні повістей «Князь
Ярослав Осмомисл», «Проти орд Джінгісхана». У 1930 році побачила світ його доопрацьована
протягом 1923 – 1929 років «Історична повість з XVI століття» під назвою
«Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і
законодавця».
«Присвячую українським дівчатам сю працю про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров'ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони у найтяжчих хвилях свого народу і своїх не тратили бодрості духу і були опорою своїх мужів і синів та діяльними одиницями свого народу», – писав Назарук про свою «Роксоляну».
У вересні 1939 року до Львова прийшли більшовики, Осип Назарук не чекаючи арешту, перебрався до німецької зони окупованої Польщі. Але його чимало творів, які залишились в рукописах та ті, що були опубліковані, радянська цензура віднесла до категорії націоналістичних і вилучила з бібліотек. Ім’я Осипа Назарука зникло з літератури і тільки в 1990 році повернулося до читача, коли репринтним способом видавництво «Каменяр» перевидало масовим тиражем його «Роксоляну». На основі сюжету роману Назарука був написаний сценарій та знятий фільм «Роксолана», який і досі залишається єдиним україномовним телевізійним серіалом.
Немає коментарів:
Дописати коментар