28 вересня виповнюється 105 років від дня народження видатного українського педагога, психолога, дослідника і публіциста, письменника Василя Олександровича Сухомлинського. Все своє життя він присвятив педагогічній діяльності, школі, дітям. У його палкому серці жила велика доброта та любов до всього світу. Він не лише навчав, а й прищеплював кожній дитині найкращі людські якості, виховував доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі.
Василь Сухомлинський високо
оцінював роль книги у житті людини, зазначаючи, що книга має не менше значення,
ніж живе слово вихователя. Він стверджував, що дітям легше прищепити любов до
читання, ніж дорослим, тому що найсприятливіші умови для вироблення добрих
звичок – у ранньому віці, а звикнути до книжки з малих років – це не лише
полегшити собі подальше життя, а й зробити його цікавішим, насичинішим. Закликав
учителів турбуватися про те, щоб загальний розвиток дітей знаходився на
високому рівні, однак насамперед слід навчити дитину добре читати і писати.
Педагог повинен навчити всіх дітей читати так, щоб вони вміли, читаючи, думати
й думаючи, читати, тому що створення гармонії знань та умінь є однією з
найважливіших проблем школи.
На думку видатного педагога, аби дитина виросла справжньою людиною, її розум і душа мають працювати у діалозі з книгою. Увага до книги, спілкування з книгою мають тривати протягом усього життя людини. Розвиток розумових сил і здібностей, багатство духовного існування, інтереси і невгасимий вогник інтелектуальної праці – усе це, на думку Василя Сухомлинського, пов’язано із книгою. «Чим дорожче для кожного вихованця найважливіше джерело знань книга, тим менша небезпека розумової обмеженості, байдужості до знань», – писав він.
Будучи директором Павлиської школи, Василь Сухомлинський міг завжди сказати, чим цікавиться і захоплюється дитина, яку книжку їй треба порадити для читання, на чому потрібно зосередити увагу під час прочитання. Читання за В. О. Сухомлинським – це зовсім не простий процес. І якщо дитина може відтворити надрукований текст, це ще не означає, що вона вміє читати, або як «ковтає» книгу за книгою, то це принесе велику користь. Василь Олександрович наполягав, що опанування прочитаного – «це роздуми над власною долею, викликані книгою, читання якої – нелегка праця». Педагог був переконаний, що вихованці можуть успішно вчитися лише тоді, коли вони «вміють спостерігати, думати, висловлювати думки, читати, писати, думаючи читати і читаючи думати». Ці вміння є передумовою успішного навчання.
А дорослим, зазначав Василь Сухомлинський, важливо розуміти: «Читання – самостійне плавання в морі знань, і наше завдання полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав щастя цього плавання, відчув себе сміливцем, який став віч-на-віч з безмежним морем людської мудрості».
Немає коментарів:
Дописати коментар