Енциклопедія Дені Дідро – наукове знання епохи

5 жовтня виповнюється 310 років від дня народження Дені Дідро (1713 – 1784), французького філософа, письменника, драматурга, енциклопедиста, філософа-просвітителя.

Дідро став прикладом беззавітного служіння ідеям Просвітництва. Він був запеклим противником церкви і релігійного світогляду в цілому. Хоча за бажанням сім’ї, юний Дені готував себе до духовної кар’єри. Він навчався в єзуїтському коледжі, офіційно став абатом.

Але потім ставлення до релігії у Дідро змінилося: відмовившись від ідеї увійти в духовенство, він вступив на юридичний факультет Паризького університету, бо його цікавили ідеї сучасної йому епохи, погляди на історію державності і права. Остаточно він розчарувався в релігії, коли гаряче улюблена сестра Анжеліка, будучи черницею, померла від перевтоми під час несення церковної служби.

Але і з кар’єрою в юриспруденції у Дідро нічого не склалося. У 1740-х роках несподівано для всіх він вирішив стати письменником і перекладачем. Батько не зміг винести цього удару і відрікся від безпутного сина, відмовив Дені у всілякій допомозі і грошових коштах.

Таким чином, двадцятирічний Дідро опинився на вулиці без єдиної копійки. Настільки сильна була його пристрасть до наук, що він не побоявся розірвати відносини з сім’єю і залишитися жебраком.

Дені Дідро спочатку заробляв на життя за допомогою перекладів. Він працював з найвідомішими творами Стеніана, Шефтсбері, Джеймса. До цього ж періоду відносяться і його перші самостійні літературні праці. Вони свідчать про сміливість і зрілий розум досить молодого автора.

Потім з’явилися роботи Дідро з філософії: «Філософські думки», «Алеї, або прогулянка скептика», «Нескромні скарби», «Листи про сліпих на повчання зрячим». Твір «Філософські думки» був надрукований без імені і мав неймовірний успіх, що виразився хоча б в тому, що книга піддалася публічному спаленню.

Говорячи про творчу біографію Дідро, необхідно окремо відмітити, що разом з другом Даламбером він отримав запрошення стати на початку величезної нової праці, названої «Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел». Спочатку планувалося просто перекласти з англійського енциклопедію Чемберса. Але завдяки великим зусиллям Дідро і його друга праця перетворилася на величезний огляд сучасного стану знань у Франції.

Впродовж 25 років Дідро залишався на чолі видання, що виросло до 28 томів (17 томів статей і 11 томів ілюстрацій). Дідро особисто написав близько 6 тисячі статей. У цей період він зіткнувся з багатьма труднощами: і ув'язнення, і призупинення публікацій, і криза, яка привела до відходу Даламбера. У 1772 році перше видання «Енциклопедії» було завершене. Окрім Дідро і Даламбера, в її створенні брали участь такі генії, як Руссо, Вольтер, Монтеск'є.

Окрім філософських трактатів, праць про мистецтво («Салони»), п'єс, Дідро писав художні твори. Ключовими є роман «Жак-фаталіст і його хазяїн» (1765 – 1780), діалог «Племінник Рамо» (1760), повість «Черниця» (1780).

А ще перу Дідро належать безліч афоризмів. Близьким і цінним для бібліотек є вислів «Людина перестає мислити, коли перестає читати».