Джером Селінджер – культовий американський письменник. Життя його не менш цікаве, ніж творчість. Це і філософські пошуки себе, і вивчення безлічі наук, і Друга світова війна, і служба в розвідці, і визнання за розповіді і єдиний виданий роман. Про цього письменника можна знімати кіно. Тільки ось він сам заборонив це робити, так само як і екранізувати його книги. Джером Селінджер був дуже замкнутою людиною зі складною долею.
Джером Девід (Джей Ді) Селінджер (повне ім’я письменника) народився 1 січня 1919 року в Нью-Йорку в
заможній родині торговця сирами і копченостями.
Батько прагнув
виростити сина освіченою людиною. Юнак закінчив військове училище, слухав лекції
в Нью-Йоркському університеті, вступив до Колумбійського
університету.
У підсумку Девід не
закінчив жоден навчальний заклад, вчився геть погано і не проявив кар’єрних
устремлінь. Подібна інфантильність викликала велике невдоволення з боку батька
і вони назавжди посварилися. Батько хотів, щоб син продовжив сімейну
справу і не припускав, що у його сина є літературне обдарування.
Перебуваючи в найгарячіших точках під час Другої світової війни, Селінджер напише в своєму щоденнику, а пізніше і в листах близьким, що правильно зрозумів своє призначення, і місце його тут в армії.
Важливою подією в роки війни для Селінджера стала випадкова зустріч з його кумиром-письменником Ернестом Хемінгуеєм, який в той час працював військовим кореспондентом. Вже тоді в ранці Селінджера лежали начерки майбутнього роману. Джером наважився показати Хемінгуею свої літературні роботи, і той високо оцінив творчість письменника-початківця.
Свій творчий шлях
Селінджер почав з публікації невеликих оповідань в популярних нью-йоркських
виданнях. Його перше оповідання «Молоді люди» в 1940 році опублікував журнал
«Сторі». А закріпив письменник перший успіх після виходу в світ оповідання
«Добре ловиться рибка-бананка».
Справжня ж популярність
до Селінджера прийшла тоді, коли 16 липня 1951 року був надрукований єдиний
роман «Над прірвою в житі» («Ловець у житі»). Над цією історією автор працював
10 років. Роман моментально став дуже популярним, оскільки в головному герої
сотні і тисячі підлітків бачили самих себе.
Але спочатку ця книга
опинилася під забороною в багатьох штатах США. Хоча літературні критики того
часу схвалили роман, який досі не втрачає популярності, тим не менш, книгу
заборонили через депресивність і вживання лайливої
лексики.
Однак, в даний час роман
є обов’язковою книгою в шкільній програмі в багатьох країнах світу і його настійно
рекомендують до прочитання.
Письменнику дуже
нелегко далася популярність, що обрушилася на нього після публікації роману і
він залишає Нью-Йорк та на довгі роки зникає. Він не бажав розмовляти з репортерами
і фактично жив самітником, не давав інтерв’ю, не відповідав на телефонні
дзвінки.
На превелике розчарування широкої публіки, Селінджер перестав друкуватися з 1965 року і складав історії тільки для себе. Він
заборонив перевидавати свої ранні роботи, а також особисте листування.
До свого зникнення він
готував шанувальників і видавців заздалегідь: «Тиша – прекрасний світ для письменника, а не
слава. Коли Ви публікуєте свої твори, світ думає, що ви чимось зобов’язані.
Якщо ж ви ховаєте свої творіння від публіки, ви зберігаєте їх для себе».
Джером Селінджер помер 27
січня 2010 року, заповівши опублікувати свої невидані твори в період з 2010 по
2020 роки. У їх числі знаходяться автобіографічні відомості про допити,
проведені ним під час Другої світової війни.
Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до ювілею письменника.
Немає коментарів:
Дописати коментар