Для Шотландії постать поета Роберта Бернса така ж знакова, як для України Тараса Шевченка. Наш Кобзар називав його «поетом народним і великим». І це дійсно так, бо шотландці дуже пишаються своїм знаменитим співвітчизником і шанують його пам’ять.
Уже більше двох століть день народження Роберта Бернса 25 січня широко відзначається на його батьківщині в Шотландії і навіть в багатьох інших областях Великої Британії як національне свято. Його прийнято святкувати у формі вечері, проведеної за певним сценарієм. Спочатку – невелике сценічне дійство з віршами, піснями та народними танцями, а потім смачна трапеза виключно зі страв шотландської кухні. У цей день шотландці дістають з гардеробів національні костюми – кілти. Усі страви заносять до кімнати під звуки шотландської волинки, а у процесі свята обов’язково читають вірші улюбленого поета.
Почалася велика
всенародна слава національного поета Шотландії влітку 1786 року в шотландському
містечку Кілмарноку. Тоді побачила світ книжечка зі скромною назвою «Вірші
Роберта Бернза, здебільшого шотландським діалектом». Триста п’ятдесят
примірників розійшлися за передплатою, решту розкупили за кілька днів.
Нині, дякуючи таким характерним особливостям його найкращих віршів, як дивна енергія, гострота та багатство суджень, багато ритмів і інтонацій, дивна гнучкість і барвистість народної мови принесли йому всесвітню відомість.
Його вірш «Чесна бідність», написаний на музичний мотив народної пісні й надрукований анонімно, перегукується з основними ідеями Французької революції («Свобода, Рівність, Братерство») і є одним із найважливіших творів доби Просвітництва. А ще ця пісня – громадянське і політичне кредо Роберта Бернса.
Хай бідні ми, хай
злидні ми,
Не маємо нічого,
А будьмо чесними людьми
Й не біймося нікого.
Нічого, нічого,
Що ми звання простого!
Звання – лиш карб,
людина – скарб,
Цінніший від усього.
До речі, у 1999 році,
коли парламент Шотландії після майже трьохсотлітньої перерви знову відновив
своє існування, його перше урочисте засідання розпочалося саме з пісні «Чесна
бідність».
Ще одну відому
пісню Роберта Бернса «Гей, шотландці!»
вважають одним із неофіційних гімнів Шотландії. Вірш написано як заклик Роберта Брюса до шотландських вояків перед вирішальною битвою біля Беннокберна (1314),
у якій вони здобули перемогу над військом англійського короля Едварда ІІ і
забезпечили собі незалежність на кілька століть, аж до 1707 року, коли
Шотландія увійшла до складу Великої Британії.
Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до 285-річчя від дня народження шотландського поета Роберта Бернса.
Немає коментарів:
Дописати коментар