Читайте з нами

 

 Мода у Версалі була приголомшливою. Шовкові та атласні сукні, взимку – оксамитові, хутра та парча, влітку – тоненький муслін, мережева і банти, стрічки і квіти. А ще пера, коштовності, дзвіночки і навіть опудала птичок - всім цим декорували сукні найрізноманітніших відтінків сонця і місяця. Найбільш сміливі дами, сідаючи, витягують ніжки вперед, так що з-під суконь і нижніх спідниць видно красиві атласні черевички, розшиті перлинами і прикрашені витонченими пряжками. Є і такі, які відважуються демонструвати приголомшливі білі панчохи.  Як себе відчувають серед всього цього чотири сестри – чотири коханки-конкурентки, готові на все заради обійм короля Людовіка ХV?

 Дивовижна історія про відчайдушну боротьбу за кохання та владу в книзі американської письменниці Саллі Крісті «Сестри із Версаля. Коханки короля».

 Чорне шовкове вбрання з прямими рукавами-«гусінню» зовсім не було схоже на простенькі кісейні сукні в пастельних тонах, які матінка вважала гідними її положенню. В чорній сукні Вікторія відчувала  себе старшою своїх років. Зубчаста оторочка підкреслювала її фігуру, що також потішило  дівчину. Вікторія розправила складки тканини на талії.

 Вранці помер її батько і вона у 18 років стала Королевою Великої Британії. Дивовижна історія, яка сповнена драматизму й таємниць описана в романі англійської письменниці Дейсі Гудвін «Вікторія: роман про юну королеву».

 Молодий чоловік в прикрашеному китичками і шнурівкою польському сюртуці і касторовій шляпі з низькою тулією, вибрався із карети, витяг об’ємистий дорожній саквояж, поставив його на ганку перед парадним входом. Через віконну раму він проник у дім і першою зустрів жінку, яка тримала підсвічник. Її фігура була оточена хмариною мережив, стягнутих стрічкою із блідо-зеленого атласу. Красуня Крессі наречена Евеліна, а він Кіт,  хоча вдає себе за свого брата-близнюка Евеліна. Іскра кохання - і виникає любовний трикутник. На чиєму боці буде фортуна? Це вирішить британська письменниця Джоржет Хейер у книзі "В полоні бажання".

 Ансилла Трент відзначила, що сюртук, який облягав Волдо Говкриджа був пошитий не провінційною кравчинею. Але в його зовнішності не було нічого екстравагантного. Він був одягнений для верхової їзди – у високі чоботи і замшеві бриджі, а капелюх і хлист тримав у одній руці. Волдо вражений розумом і гідністю гувернантки Ансилли. Але скільки часу буде потрібно йому, із репутацією розпусного донжуана, щоб завоювати дівчину. Про це йдеться  в романі британської  письменниці Джоржет Хейер «Таємні заручини».

 Софія із задоволенням окинула своє вбрання оцінюючим поглядом. На сукню пішло декілька ярдів чудового блідо-блакитного атласу із Спіталфілда, розшитого сріблястою ниткою, який переливався у сіянні свічок, і широкою каймою по подолу. Розгладивши жовту атласну нижню спідницю, яка так чудово контрастувала з небесною блакиттю сукні, вона задоволеним поглядом оглянула мереживні оборки, перехоплені великими стрічками…

 Доволі швидко цій дівчині доведеться забути про збирання на бали, вона осиротіла і на неї очікують випробування. Але потім вона здобуде те заради чого вона готова на все. Що саме? Читайте книгу Хелен Брайан «Долина надії».

 Юна Софійка не знала, що науявляти і захотіти. Бо захотіти можна, коли бодай щось пережила, бодай одне кохання… Вона ж лиш зачитувалась чужими романами та любовними перипетіями, а її серця не досягло ще жодне почуття. На бали її ще не вивозили. Відшукати собі милого могла хіба в театрі, та й там вона була досить рідким гостем.

 Хіба думала Софійка, що в неї закохається граф, перед яким постане складний вибір – вона або театр?

 То що ж переважить? Читайте роман Юрія Кирика «Яблуневі квіти».

 Коли в притулку Святої Маргарити  з’явився цей джентльмен, Флоранс залишалась спокійною, хоча була змушена визнати, що виглядав він відмінно. Але його чорний костюм наводив на думку, що він директор похоронного бюро. Не була вона вражена навіть тоді, коли  він,  як фокусник,  витягнув чималеньку ляльку, білокуру, в розкішній рубіново-червоній сукні зі мереживними рюшами і трьома нижніми спідницями. Руки всіх дівчаток мимоволі потягнулися до цієї розкоші, а Флоранс заявила, що вона любить не ляльки, а книги. Але цей джентльмен саме її забере до свого будинку, де  у неї буде проста робота – турбуватися про колекцію ляльок. Одного разу вона  побачить, що таїться за фарфоровими обличчями і крихкими тільцями із пап’є-маше і її охопить жах. То що ж такого страхітливого відбувається в романі «Кімната ляльок» молодої німецької письменниці Майї Іліш?

 На порозі стояла неймовірно красива жінка в кімоно. Це було ніжно-блакитне та прикрашене пасмами кольору слонової кістки вбрання, що імітувало морську течію. Блискуча срібна форель пірнала в потік, а поверхня води, де її торкалося зелене листя дерев, була прикрашена золотистими нитками. Це вбрання було виготовлено з чистого шовку.

 Такою побачила одну із  гейш дівчинка Саюрі з бідної японської родини. Тоді вона й гадки не мала, що колись її назвуть найвідомішою гейшою ХХ століття. Її шлях до цього, важкий і довгий, сповнений гірких розчарувань і романтичних почуттів, постане зі сторінок роману американського письменника, японіста Артура Голдена «Мемуари гейші».

 До дверей підійшла симпатична висока білявка з веснянками й кучерявим волоссям, одягнена у чисту білу сорочку й чоловічі штани. Вона обернулася до жінки за прилавком, на якій була крапчаста сукня з тонкого серпанку, а її золотаво-каштанове волосся було стягнуте на потилиці червоною стрічкою. Ці молоді жінки Іджі Тредгуд і Рут Джеймісон – власниці невеликого кафе «Зупинка» на залізничній станції. Повз це кафе мчать потяги, а ще воно наче  велике перехрестя багатьох доль літературних героїв роману американської письменниці Фенні Флегг «Смажені зелені помідори в кафе «Зупинка»».

 У спогадах, газетних статтях та окремих фактах перед читачем постає напрочуд реальна картина життя невеликого містечка у штаті Алабама, починаючи від першої половини ХХ століття й до сучасності.

 Ранок був теплим. Софія одягла білу майку, джинсову спідницю і кеди, сподівалась швидко  купити мобільний телефон. Але справжнє диво! Новий мобільний телефон переніс Софію аж в 1830 рік. Першим кого вона зустріла був чоловік, на ньому  довгий темний камзол з жилетом під ним, краватка (або може біла косинка, пов’язана на шиї) і чорні чоботи до колін.

 Бразильська письменниця Карина Рісі сподівається, що читачам буде весело читати її роман «Любов, яка мене знайшла», як і їй  - його писати!

 Швидко між Тасітою й батьком спалахує сварка. Дівчина домагається взаєморозуміння. Прагне пояснити, чому в неї рвані джинси, чому все ще не знайшла роботу, чому не має дітей і чому вкрай рідко прибирається в хаті.

 Хто допоможе стати світлою і радісною, щоб в її одязі більше не було темних кольорів, а в душі монстрів? Про це – в романі молодої вінницької письменниці Юлії Гук «Німа».

 Любі можна було дати за тридцять, а може й менше. Зеленувато-сіра сукня туго облягала струнке тіло. На голові – короною русява коса, брови - мов розльотний змах чорних крил, а під ними криниці великих синіх очей. Та ще дві ямочки на щоках…

 А чи щаслива ця красива жінка та цілий ряд інших героїв оповідань? Цілий світ криється за кожною людиною у збірці визнаної майстрині художнього слова Валентини Мастєрової «На тому боці».

 Синій плащ був на Дмитрові, коли Олена  вперше його побачила. Вони вже готувались до весілля, а наречений побачив в санаторії дівчину Настю в строкатому сарафанчику. Заради неї він готовий все на світі. Повідомлення Олени  про свою вагітність зупиняє Настю, яка виросла в дитячому будинку. Їй не потрібне щастя ціною дитячих сліз. Майже тридцять років Дмитро прожив із нелюбою, але Таня Вінк у книзі «Прости за кохання» дає йому другий шанс зустрітися з першим і єдиним коханням.

 Вікторія швидко перевдягнулась в батистову кофтинку кольору слонової кістки, строгу, дещо вище колін сіру спідницю і старі чорні босоніжки зі збитими каблуками. Дістала із косметички туш і швидко нафарбувала вії, потім старанно намалювала дві товсті стрілки навколо очей. Розпустивши волосся, дівчина стягнула їх на маківці голови в кінський хвіст і яскраво нафарбувала губи. Тепер їй здалось, що виглядала вона солідніше, адже їй за будь-яку ціну потрібно влаштуватися на роботу. А ще вона чекає на справжнє кохання. То ж  чи не дарма вона ризикує вийти за молодого красивого бізнесмена, який під час святкового застілля пропонує одружитися на першій хто погодиться. Про це Ви дізнаєтесь із книги Світлани Алексєєвої «Я просто хочу кохати».

 Арина із парою розірваних туфель в руці, боса, в старенькому вилинялому під пахвами сарафані до невиразного сірого кольору зайняла місце у машині Аристарха, одягнутого у дорогий темно-синій шевітовий костюм. Згодом він на правах чоловіка відвезе її із Криму в Москву, із сироти вона стане аристократкою. Але секрети від чоловіка можуть коштувати Арині життя. Про це у книзі Наталі Костіної "Надто особисте".

Різноманіття "Теплих історій"

  «Теплі історії» –  це вже певний бренд сучасної української літератури. Досить часто про цю прозу самі читачі кажуть, що вона терапевтична. Чого? Бо здатна залікувати душевні рани. Якщо бажаєте відчути на собі такий ефект, запрошуємо до читання «Теплих історій» видавництва «Брайт Стар Паблішинг». Започаткувала цю серію письменниця Надійка Гербіш. Це дуже затишна книжкова серія. Коли хочеться закутатись у плед, взяти горнятко запашної кави і на хвилин десять поринути у казку.

Надійка Гербіш (Шевченко) – щаслива закохана жінка, пригодошукачка та мандрівниця. У вільний від подорожей і мрій час перекладає, викладає історію світової літератури, фотографує й пише книжки. Мешкає у затишному будинку з вікнами на Збаразький замок, що на Тернопільщині, та вірить, що її головне завдання – дарувати натхнення й радість.

Перша збірка Надійки «Теплі історії до кави» вийшла друком у вересні 2012 року й одразу стала українським бестселером, захопивши читачів щирістю та теплом. Її відзначили нагородою «Європейська християнська книга року–2012» на Будапештському форумі видавців. У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.

«Теплі історії до шоколаду» Надійки Гербіш –  збірник добрих, теплих, шоколадних, цілющих слів. Тут містяться історії про різних людей, життя, любов, слова, дружбу, смуток, пошуки, усміх, подорожі, домашню випічку, міста, кутові будинки, про велосипеди, кіно й картини, про музику, лікарні, студентів, книжки, про неосвітлені вулиці й старі листи, маленькі дрібниці й великі зміни.

У книжці Тетяни Белімової «Трояндовий джем» зібрані твори, що об’єднані теплотою, добротою й бажанням трішки розрадити читача в нашому непростому сьогоденні. Авторка засвідчує, що сюжети тут не вигадані, вони насправді були пережиті їхніми героями, а вже самі персонажі потім, на вушко, розказали їх у різний, інколи досить несподіваний спосіб. 

Читачі називають твори Міли Іванцової «терапевтичною прозою», кажуть, що від них на душі стає легше. Філософія авторки – триматися позитиву попри все, рухатися вперед і не озлоблюватися на людей та світ. Кожне оповідання, велике воно чи маленьке, – цікава історія з життя звичайних людей, а можливо, сучасна версія притчі. З героями не хочеться прощатися, з ними продовжуєш жити, міркуєш, як учинив би на їхньому місці, шукаєш відповіді на власні питання. Збірка оповідань «Теплі історії про радість і сум» Міли Іванцової доповнює серію «Теплі історії» неповторними відтінками почуттів, вражень, легким гумором, новими краєвидами та персонажами.

У книжці «Теплі історії про дива, коханих і рідних» зібрані короткі оповідання й ліричні замальовки різних авторів, об’єднані теплим настроєм, затишком і позитивом. Автори розповідають про найрізноманітніші дива у житті їхніх персонажів, як от диво пізнання Бога чи диво дружби бізнес-леді з бідним хлопчиком, що збирає пляшки біля смітників; про диво кохання з першого погляду чи трепетної подружньої любові аж до старості; про зцілення серця домашнім затишком, ковтком пахучої кави або прогулянкою улюбленим містом; про найрідніших на світі людей і про те, як бути щасливими.

«Історії талановитих людей» Ірини Славінської – продовження популярної серії «Теплі історії», майже всі книжки якої стали українськими бестселерами.

Ірина  Славінська —  журналістка,  літературна оглядачка «Української правди» та журналу «ШО», колумністка  українського Elle. Після початку роботи в «Громадському радіо» повільно та невпинно дрейфує від суто культурної  тематики  в  бік політичніших тем. Улюблений жанр роботи — інтерв’ю. «Історії талановитих  людей» — плід цієї любові до діалогів із цікавими співрозмовниками. У цій книжці – життєві історії людей, яких ми добре знаємо, часто бачимо з  телеекранів, чуємо голос по радіо і чиєю творчістю захоплюємося (письменники, журналісти, митці) – Юрій Андрухович, Катерина Ботанова, Ольга Герасим’юк, Лариса Денисенко, Ірена Карпа, Андрій Куликов, Сергій Лещенко, Іван Леньо, Юрій Макаров, Мар’яна Садовська, Наталка Сняданко. Авторка розмовляла з кожним героєм і з кожною героїнею, визбирувала історії та цікаві зізнання.

"Історії талановитих людей. Книга друга» - містить розповіді доволі різні: про пошуки себе, боротьбу зі страхами, долання перешкод. Вони складалися на основі інтерв’ю, але формально тексти побудовані як висловлювання від першої особи – про те, що важливе, цікаве, цінне: «Зураб Асланія про мотоцикли та одну нелегальну пригоду, Микола Рябчук про «Всесвіт» і те, як йому випадково пощастило не сісти в тюрму за совєтів, Ігор Померанцев про виноград, акустику та ферментацію, Анатолій Дністровий про Тернопіль, живопис, книжки і 90-ті, Ірен Роздобудько про те, чому не варто радіти першій публікації, а також про те, як писати сценарії, Мар’яна Савка з інструкцією створення власного видавництва, Алевтина Кахідзе про Жданівку (з ілюстраціями!), Саша Кольцова - про те, як працювати, щоб мірозданіє не наздогнало і не надавало по голові, Таміла Ташева про Крим, Сергій Жадан про музику та свої взаємини з музикантами, Мирослава Гонгадзе про стрибання вище голови…»

                                             

«АД-242. Історія мужності, братерства і самопожертви»  – наймасштабніший книжковий проект про оборону Донецького аеропорту. Журналісти зібрали унікальний матеріал: понад 100 інтерв’ю, десятки ексклюзивних фото з місця подій. Також до книги увійшли розповіді й фото кореспондента «The Los Angeles Times» Сергія Лойка. Це книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади, представника Генерального штабу Збройних сил України. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах Донецького аеропорту українські бійці — читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту.
             

Ярослав Грицак — доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І.Франка, перший віце-президент Міжнародної асоціації україністів, член редколегії часопису «Критика». І це далеко не повний перелік проявів його активної діяльності.

У видавництві «Грані-Т» вийшла книжка «Куди рухається світ». Її автор Ярослав Грицак, торкається суттєвих проблем сьогодення. Його, як і нас, турбує питання: куди ж рухається цей світ, який нині роздирають кризи, нові війни, розбрат, політиканство, тотальний цинізм?  Чому одні нації багаті, а інші бідні? Чи існує якийсь рецепт, щоб позбутися бідності? На ці й інші важливі теми розмірковує у своїй новій книжці «Куди рухається світ» Ярослав Грицак. Збірка включає його вибрані записи з блогів за 2010-2014 рр. і значною мірою є продовженням його популярної книжки "Життя, смерть та інші неприємності". 

                                    

«Биті є. Гоцик»  — роман української письменниці Люко Дашвар 2012 року. Третя книга трилогії «Биті Є».

Гоцик точно знав — Люба померла. Та хлопець вірив, що варто лише захотіти, і він зможе все. Пошуки сенсу життя і матері, яка батрачила десь в Іспанії, привели його до чужої країни. Дивний хлопець Ілія став його супутником в мандрах: підступним другом і вірним ворогом. З його допомогою Гоцик заволодів казковим скарбом і чарівною дівчиною. Хлопцеві доведеться витримати жорстоке випробування його людської гідності, дружби та кохання. Чи зможе Гоцик встояти перед спокусами?

     

Мирослав Дочинець з Мукачева – відомий та успішний прозаїк, публіцист, видавець. Заробляє словом. Видає чужі і пише свої книжки. Мирослав Дочинець є автором близько двадцяти книг, що стали українським народним бестселером.

Пропонуємо вашій увазі роман Мирослава Дочинця – «Вічник. Сповідь на перевалі духу». «Це не роман, це – сповідь великої душі. Це більше, ніж література. Це документ мудрого серця». Це мудре слово про мудру людину, яка все своє життя проживає в  дуже  тяжких обставинах, але  живе гідно, не торгуючи душею і совістю. Далеко не всім це вдається і далеко не всі цього прагнуть. Це розповідь від першої особи, це  – історія чоловіка - одного  із представників Карпатської України, який волею долі боровся проти всіх, хто приходив завойовувати його землю, а таких було немало на початку ХХ століття; потім потрапив  в сталінські табори, де в нелюдських умовах завдяки своїй мудрості, спорідненості з природою і вірі вижив   та допоміг вижити іншим.

Цю книгу хочеться й далі цитувати, перечитувати і переповідати, тобто, поділитись мудрістю Мирослава Дочинця з якомога більшою кількістю людей.

                     

Кіноповість «УКРИ» відомого українського письменника, драматурга та кіносценариста Богдана Жолдака – це бойова проза про сучасну АТО. «УКРИ» – це суцільний «екшн», заснований на реальних подіях російсько – української гібридної війни. Сам автор вважає, що головна сила книги – це гумор, її герої чимось нагадують козаків, які навіть в найжахливіших ситуаціях сміялися над ворогом. «Укри – це скорочене від українці. Нас хотіли образити цим словом, але нічого з того не вийшло, тому що нам сподобалось більше ніж нашим ворогам», говорить він.
                      

Євгенія Кононенко – письменниця, перекладачка, free lance журналістка. Авторка низки поетичних та прозових творів, а також перекладів. Працює науковим співробітником Українського центру культурних досліджень. Лауреат премії ім.М.Зерова Французької Амбасади, премії «Гранослов». Член Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Окремі оповідання перекладалися та друкувалися англійською, французькою, німецькою, хорватською, білоруською мовами.

Книга «Героїні та герої» містить провокативні, часом відверто епатажні есеї Євгенії Кононенко присвячені передовсім героям і героїням української та світової культури. Об’єктом цих студій є не Леся Українка, Ліна Костенко чи Оксана Забужко, а їхні медійні та віртуальні образи, міфи й симулякри маскульту, за допомогою яких творяться, утверджуються й розвінчуються кумири. Авторка не боїться торкатися непопулярних, а часом і відверто дражливих тем, – тож ця книжка неодмінно викличе в читачів суперечливі думки, а може, навіть бурхливі дискусії в середовищі митців та інтелектуалістів.                 

Жанна Куява – молода українська письменниця, яка у своїх книгах розкриває таємниці жіночого серця. Насамперед самим жінкам. А також тим сміливим чоловікам, які наважаться зазирнути в душу жінки.

Саме загадкам і таємницям присвячений новий роман авторки «Гордієві жінки». Адже їх мають не тільки окремі люди, але й цілі родини. Та головне у книзі навіть не це. Важливіше, що невідомими можуть бути не тільки знайомі і сусіди, – кожен із нас може виявитися спадкоємцем «шафи зі скелетами». Приховані секрети сплітаються в романі в міцний клубок, підхопивши нитку з якого, героїні розплутують минуле своїх близьких і далеких родичів і врешті відкривають таємницю власного народження.Три сестри, Софія, Лія і Мія, багато років живуть на віддаленому хуторі. Їхні найближчі родичі, дід Гордій і бабуся Устя, померли, ще раніше померла їхня мати Марія, яку дівчата майже не знали. Про неї в будинку нагадує «червона» кімната, повна маків – на картинах, рушниках, у книжках… Три сестри не ставлять зайвих питань і взагалі мало спілкуються одна з одною – так їх виховав дід Гордій. Живуть як живеться, та настає день, коли священна для них «червона» кімната відкриває неймовірні родинні таємниці. І Гордієві жінки наважуються нарешті круто змінити своє життя…                          

«Аеропорт» — роман відомого американського військового кореспондента Сергія Лойка. В основу книги покладено героїчні події оборони Донецького аеропорту військовослужбовцями Збройних сил України та добровольцями у вересні 2014 — лютому 2015. Окрема глава роману присвячена анексії Криму Росією у березні 2014 року.

«Аеропорт» — це головна книга про війну, якої не мало бути і про героїв, які хотіли жити, але вмирали… Це не хроніка і не розслідування, а художній нарис, заснований на реальних фактах. У книзі багато персонажів, багато переплетених драматичних сюжетних ліній. Роман не тільки і не стільки про війну. Він і про любов, про зраду, пристрасть, ненависть, лють, ніжність, відвагу, біль і смерть. Тобто про наше сьогоднішнє й учорашнє.
                        

Олег Покальчук — український письменник, соціальний психолог, член Національної спілки письменників України. Молодший брат письменника і перекладача Юрія Покальчука. 
     Книга Олега Покальчука «Як правильно сісти в куток / Не думая о медведе» є збірником есеїв, у яких — погляди автора на те, що відбувається з українцями, Україною і аналіз з приводу того, як могло би бути правильно,  добре, або, принаймні, ліпше. Також йдеться про особливість української ментальності, яка характерна тим, що люди зосереджуються на процесові, а не на результаті.

                   

Леся Романчук — українська лікарка, викладачка, письменниця, бард. Член Національної Спілки письменників України, кандидат медичних наук, доцент.

Український «Архіпелаг ГУЛАГ»  – саме так можна було б назвати  книгу письменниці Лесі Романчук «Лицарі любові і надії». В цьому унікальному романі з усеохоплюючою, іноді страхітливою, правдивістю змальовано важкі життєві дороги політв’язнів сталінських таборів в далекому безжальному до самої суті людськості Сибірі. Кожна сторінка цього неперевершеного патріотичного роману є наче «просякнутою» великою, жертовною любов’ю до рідної землі, її героїчною, багатостраждальною та надзвичайно правдивою історією.

Хочеться побажати нам усім, щоб цей роман, написаний серцем і душею, воскресив у серцях читачів духа істинної, жертовної любові до Бога і ближнього. Щоб молоді хлопці та дівчата вчилися від своїх попередників, як любити свій народ, яким чином відстоювати його права, як боротися за свою гідність та краще майбутнє України.

                            

 Ганна Ткаченко –  сучасний український прозаїк, член Національної спілки письменників України. На сьогодні в доробку письменниці роман-тетралогія «Голгофа козацьких нащадків», роман про Чорнобильські події «І засурмив третій ангел» (українською і російською мовами), повість «Батькова рука» та ін.

Новий історичний роман Ганни Ткаченко «Спалені мрії» покликаний пролити світло на ті страшні історичні події, що десятиліттями замовчувалися та витравлювалися комуністичною владою з людської пам’яті.  «Спалені мрії» Ганни Ткаченко — надзвичайно драматична оповідь про виживання та існування людей під час Другої світової війни. Про геройський подвиг підпілля, про щоденну самопожертву матерів, про неповнолітніх дітей-трударів та землеробів, що поклали здоров’я та віддали дитинство заради перемоги. Як виявилося, після війни війна не закінчилася. Вона триватиме ще довго. Радянська комуністична м’ясорубка перемеле ще не одне життя, навіть героїв війни. Підпільникам ще довго треба буде доводити свою приналежність до радянського режиму. Полонених німцями солдатів ще довго триматимуть по таборах та допитуватимуть. А підозрюваних у співпраці з німцями місцевих жителів виселять до Сибіру. Війна проти власного народу — найжахливіша річ у світі.

Ганна Ткаченко своїм романом «Спалені мрії» звертається до сучасників з єдиним проханням — цінувати Незалежність і свободу рідної землі, та застерігає на майбутнє. Лише вивчивши уроки історії, можна сподіватися на щасливе майбутнє. І нехай мрії не горять… 
                             

      У Ніни Фіалко - своєрідна творча біографія. До 90-х років вона ніколи не писала. Та економічна криза 90-х змусила її переосмислити життя. Стрес став поштовхом для розкриття у собі нових можливостей. Ніна Фіалко почала писати жіночі романи, але довгий час не мала можливості видати свої книжки. Після того як три її романи вийшли у видавництві «Богдан», то, за словами автора, саме її романи у Теронополі мають тепер найбільший попит і у книжкових крамницях, і в бібліотеках. Теми для романів Ніни Фіалко є актуальними для сьогодення. Та особливо приваблює читача та непідробна простота, з якою вона достукується до душі кожного читача не шукаючи гучних слів чи якихось сумнівних прикрас.

У житті кожного з нас є та межа, переступивши яку ми втрачаємо людяність, здоровий глузд, – втрачаємо самих себе. Про це йдеться і в романі Ніни Фіалко «Небезпечна межа». У романі йдеться про долю молодих людей, які наполегливо і не завжди вдало шукають місце під сонцем. Трагедія, що спіткала одну з героїнь, змушує читача задуматися над таким явищем, як заробітчанство. Роман пропагує християнську мораль і високодуховні цінності

У романі «Кохання з першого погляду» Ніна Фіалко змальовує життя сучасної молоді, яка, будучи невдоволеною своїм життям на рідній землі, шукає щастя за кордоном. У цьому романі йдеться не тільки про кохання, хоч ця тема домінуюча. Чим живе сьогоднішня молодь? Які завдання ставить перед собою? Якої мети прагне досягнути? І що буде з державою, в якій молоде покоління, що повинно її розбудовувати, часто шукає щастя в чужих краях? Сюжет наповнений багатьма життєвими віражами у людських долях, тому захоплює з першої сторінки і не відпускає до останньої.

                                                        

Не їдьте дівчата в далекі світи –

Не треба чужого зрадливого раю.

Без вас в Україні садам не цвісти,

Пташкам не співати в зеленім розмаю.

Такими рядками розпочинається роман Ніни Фіалко «Зламані жоржини». І вже з цих перших слів стає зрозуміло про що цей твір – про нелегку долю українських жінок – заробітчан за кордоном. Але не тільки… В романі розповідається про непросту долю вчительки, яка поїхала на заробітки до Італії. Карколомний сюжет, несподівані повороти долі головної героїні, заплутані життєві ситуації - це вирізняє даний твір з-поміж інших жіночих романів.      

                     

Пропонуємо вашій увазі роман «Ностальгія» одного із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників Василя Шкляра.

За день до того, як сталася аварія на ЧАЕС, Микола покинув роботу у видавництві. Тепер він вільний митець. Але чи вільна його душа? У дивному сні він бачить, як дружина стріляє йому в серце... Через кілька днів він зустрічає жінку, яка змогла витягти ту кулю з його душі, але їм не судилося бути разом...

                                                 

Ден Браун  — американський письменник, журналіст, музикант. Ви могли ніколи не чути його імені, але Ви точно чули про  його твори. Саме він написав світові бестселери «Янголи і демони» і «Код да Вінчі», що оповідають про історію Роберта Ленґдона. Обидві книги, які визнані одними з найбільш продаваних романів всіх часів, написав Ден Браун.

Ці бестселери чекають на вас на абонементі нашої бібліотеки, саме один з них, а саме  «Янголи і демони» ми пропонуємо цього разу вашій увазі. Всесвітньо відомого фахівця з релігійної символіки Роберта Ленґдона терміново викликають до Швейцарії, щоб дослідити загадковий знак, випалений на грудях по-звірячому вбитого фізика. Він робить приголомшливе відкриття: це справа рук давнього ворога Церкви — таємної організації ілюмінатів. Крім того, у Ватикані закладено надпотужну бомбу, яку має знайти саме Ленґдон разом із чарівною жінкою-науковцем Вітторією Ветрою. На них чекає шалена пригода: йдучи по сліду безжального вбивці, збирати трупи, видиратися на собори, спускатися в підземелля, щоб знайти нарешті лігво ілюмінатів і врятувати Святий престол.

                            

Рей Бредбері — один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв. Твори письменника є впізнаваними за їх емоційним, психологічним стилем. На думку критиків, Бредбері є унікальним явищем в американській літературі.

«Кульбабове вино» — твір, який вирізняється серед літературної творчості Рея Бредбері особистими переживаннями письменника. Це багато в чому автобіографічна книга, події якої відбувається влітку 1928 року в вигаданому місті Грін Таун, штат Іллінойс. Прототипом містечка є рідне місто Бредбері — Уокиган в тому ж штаті США. Цей роман, який дарує багато добрих та світлих емоцій, одночасно дає можливість задуматись над багатьма важливими речами: над старістю, дружбою, щас-тям, смертю. Книга дійсно заставляє читача по-іншому поглянути на навколишній світ, і зрозуміти, що все, що відбувається навколо, не настільки прозаїчне, яким здається у щоденній гонитві за чимось насправді неважливим. «Кульбабове вино» –   історія про дванадцятирічного хлопчика Дугласа Сполдінга,  який разом з рідними збирає кульбабки і допомагає робити вино. Кожного літнього дня сім’я робить одну пляшку вина, а Дуглас разом з напоєм ніби закорковує у  неї цей день, з його радостями, печалями, новими відкриттями та трагічними подіями. Слід обов’язково читати цей роман, щоб не втратити назавжди отого найкращого і найсвітлішого почуття людини – почуття дитячої безтурботності.

                                         

 Жан-Крістоф Гранже  — французький письменник і сценарист. Він працює у незвичному як для француза жанрі — трилер, завдяки чому зробив собі ім'я та здобув популярність у Сполучених Штатах. Тривалий час як журналіст-фрілансер співпрацював з багатьма відомими періодичними виданнями. Свій журналістський досвід Гранже використав при написанні романів, які будучи за жанром гостросюжетними детективами, часто торкаються важких тем міжнародного тероризму, політичного екстремізму, сумнівної діяльності окультних організацій.

"Ліс мерців" Жана-Крістофа Гранже – це  гостросюжетний детектив з захоплюючим сюжетом та несподіваною розв'язкою... Серія кривавих ритуальних убивств змушує здригнутися від жаху навіть бувалих паризьких поліцейських. У місті орудує маніяк-канібал, що пожирає плоть своїх жертв. Хто він — психопат-аутист, садист-збочинець, шанувальник первісних культів? Множаться версії, але ні одна не веде до розгадки зловісної таємниці. У Жанни Крулевської — досвідченого слідчого судді і красивої жінки — є особисті причини прийняти кинутий вбивцею виклик. Пошуки істини перенесуть її через океан, змусять перетнути Нікарагуа і Гватемалу, заведуть в глиб аргентинських боліт. Тут, в самому серці Лісу мерців, їй відкриється справжнє джерело Зла...                                      

Ернест Сетон-Томпсон — канадський (шотландського походження) письменник, художник-анімаліст, один з ідеологів і натхненників скаутського руху. Ернест Сетон-Томпсон все життя присвятив вивченню природи. Він був першим із плеяди видатних канадських письменників-натуралістів, намагався зупинити бездумне винищення природи людиною, а тому створив у Канаді «Лігу лісознавства». Письменник багато подорожував, цікавився фольклором індіанців та ескімосів, але ніколи не зраджував улюбленому заняттю – вивченню дикої природи. Саме цій темі присвячені його книги, які принесли їх авторові визнання й авторитет серед письменників-натуралістів

Книга  Ернеста Сетона-Томпсона «Лобо» з серії «Верные, отважные, свободные» - це унікальна добірка дивовижних, захоплюючих, зворушливих творів про тварин, їхні незвичайні пригоди, відданість і безкорисну дружби. У своєму оповіданні «Лобо» Ернест Сетон-Томпсон  науково обґрунтовано зобразив звички вовків, багатства емоцій і розуму тварини. Довгі роки легендарний Лобо - ватажок зграї сірих вовків - тримав у страху фермерів Нью-Мексико. Розумний і сміливий хижак граючись залишав у дурнях найдосвідченіших переслідувачів. Він полював де заманеться, з легкістю обходив усі пастки, охороняв зграю від хитрих пасток і завжди наздоганяв свою здобич. Хто тільки не пробував здолати великого ватажка, але Лобо і його зграя завжди були на висоті. До тих пір, поки одного разу мисливці вирішили забрати у Лобо найдорожче... Пронизлива і чесна книга Ернеста Сетон-Томпсона кожного читача змусить задуматися про ціну життя і свободи, про те, що благородство і вірність - почуття, властиві не лише людині.

                             

Книга відомого американського історика, професора Єльського університету Тимоті Снайдера  "Червоний князь" присвячена непересічній постаті в історії Центральної та Східної Європи – Вільгельмові фон Габсбурґові. Ерцгерцоґ, родич австрійського цісаря, він обрав собі українську ідентичність і став леґендарним полковником Василем Вишиваним, Червоним Князем, який боровся за незалежність України в часи Першої і Другої світових воєн. Його вабили героїчні сторінки української історії, змагання українців за державність. Аж до своєї смерті за стінами Лук’янівської тюрми Києва влітку 1948 року він не втрачав надії посісти монарший престол у відновленій українській державі. Він шукав союзників у різних державах – Польщі, Австрії, Франції і навіть нацистській Німеччині, але, врешті, розчарувався в них усіх. Пристрасний мрійник і романтик Вільгельм потерпав від поразок у політиці.

Хто ж був цей дивний чоловік, який змінив свою ідентичність і вирішив боротися за чужу державність? Якою була б історія нашої держави, якби його мрія здійснилася? Запрошуємо порозмірковувати над цими питаннями разом із проникливою книгою Тимоті Снайдера. Книжка Снайдера, крім суто історичних фактів, відтворює тогочасне суспільне й побутове тло. Вона повна анекдотів, екскурсів, навіть пліток і припущень.  

                                          

Дивний детектив – 08

До вашої уваги ще одна книжкова серія «Дивний детектив – 08». Кмітливість, розум, наполегливість і допитливість – невід’ємні помічники головних героїв усієї цієї серії.  Саме такі історії, створені відомими українськими письменниками,  увійшли  до  нової  серії    видавництва «Грані-Т».

Олесь Ільченко «Чорне озеро кохання»

Велике місто завжди сповнене пригод і небезпек. І несуттєво, де відбувається дія – на околицях чи в самісінькому центрі. Якщо таємниче зникнення підлітка серед білого дня ще вкладається в межі реальності, то що ви скажете про справжнісіньку відьму? Дві загадки, дві справи, для слідчого Сергія Зеленського. Чи розгадає він їх? Відповідь шукайте на сторінках «Дивного Детективу» від Олеся Ільченка – першої книги з цієї серії.

Андрій Кокотюха «Рік пригод. Полювання на золотий кубок»

На старт! Увага! Марш! Починається полювання на Золотий кубок! Здобути його і стати чемпіоном школи мріє кожен спортсмен. Але невідомі злодії задумали його викрасти. Вони прорахували кожен свій крок, окрім одного: їхню таємну змову почули розумник Максим та розбишака Денис. Врятувати Золотий кубок вони можуть. Але для цього не можна нікому нічого розповідати, забути про давні образи та ворожнечу, а головне – самим стати злодіями. Нехай навіть і з найкращих спонукань… Чи вдасться Максимові й Денису випередити злодіїв? Чи зуміють вони врятувати Золотий кубок? Чи врятуються самі від злодіїв, котрі розпочнуть полювання вже на них? Читайте цей захоплюючий детектив. Несподівані повороти – на кожній сторінці!

Андрій Кокотюха «Страшні історії»

Легенди Карпатських гір – це вам не американський хорор… Ледве встигли наші герої-детективи відновити справедливість у світі, допомагаючи відшукати вкраденого собаку, як тут же, немов за законами казково-детективного жанру, опинилися в Карпатах, де на них уже чекали куди цікавіші пригоди.

Євгенія Кононенко «Бабусі також були дівчатами»

Несподівана родинна історія, котру потроху «розплутують» сучасні підлітки, починає впливати й на їхні не менш заплутані стосунки. Виявляється, інколи необхідно уважно придивитися до того, що пережили і як вчинили твої рідні за півстоліття до твого народження, аби зрозуміти, як жити тут і зараз. Відома українська письменниця Євгенія Кононенко, авторка «Нелі, що ходить по стелі», продовжує оповідати про сучасність, у якій молодим буває непереливки, коли вони відкривають логіку подій і формують свої уявлення про добро і зло.

Анатолій Птіцин «Посмішка азовського крокодила»

Якщо їдеш до бабусі на літо, щоб понудьгувати, то не варто дивуватися, коли раптом опинишся у вирі дивовижних пригод. У цьому переконалася дівчинка Квіта. Ще б пак! Адже зовсім не нудно знайомитися з новими друзями та гостювати у плавучому ляльковому будиночку. А от урятувати ляльку феї від зловмисників – це навіть трішки небезпечно. Проте якщо винахідливість, сміливість, справжні друзі та… крокодил з вами, ви обов’язково переможете! Чому ж посміхнувся азовський крокодил? Дізнайтеся зі сторінок детективу Анатолія Птіцина.

Наталка та Олександр Шевченки «Команда Мрії: Все в шоколаді»

 Новорічні та Різдвяні свята – улюблений час дітлахів та… зловмисників. Адже люди стають добрішими, довірливішими, менш уважними та підозрілими, а грабіжники раді з цього скористатись. Але Команда Мрії завжди на сторожі і швидше за міліцію розкриє будь-яку справу: чи то крадіжку в місцевому історичному музеї, чи то зникнення директора кондитерської фабрики. Знайомтеся з новими пригодами «мрійників», і ви теж не будете сумувати зимовими вечорами.

                                                        

     У напіввимерлому військовому містечку жили собі брат Роберт і сестра Кароліна. Ворожка напророкувала, що хтось із них стане щасливим, а хтось - знаменитим. Усі чомусь були переконані, що дівчині дістане від життя і звичайнісінького жіночого щастя. Тож Роберт першим подався підкорювати столицю. Кароліні ж, яка теж не всиділа вдома, доведеться запакувати не один подарунок у київському супермаркеті, перш ніж розпакує свій - від долі... Про Каролінині перші кроки в дорослому житті, про її пошуки власного призначення і врешті – зустріч з долею – новий роман Галини Вдовиченко «Купальниця». І все це на тлі повсякденного життя Києва і Львова, складних людських стосунків і незбагненної симпатії до дивовижних квітів, що так неохоче розкривають пелюстки.

                                     

Дарина Гнатко (Юлія Іргізова) – нова зірка української прози, дипломант міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

Дарина Гнатко наша землячка, народилася в Полтавській області у  місті Кременчук. В дитинстві багато часу майбутня письменниця проводила зі своєю бабусею, яка була нащадком козацького роду. Саме бабуся повідала Дарині історію її роду, об'єктивно виклавши події минулих років: про безчинства і вбивства, які вершили комуністи. Саме реальні події надихнули дівчину до створення літературних творів. Всі ці перекази пізніше вона вплела в сюжети своїх книг. 

Першою значущою перемогою авторки стала участь автора в конкурсі «Коронація слова – 2015», де роман «Катерина» здобув перемогу в номінації «Вибір видавця». Роман «Катерина» полонив серця читачів проникливою історією кохання колишньої кріпачки та графа. Ліричний роман, події якого відбуваються в Україні ХІХ століття на Полтавщині. Катруся росла без мами, а коли в хаті з’явилася зла мачуха, її життя взагалі стало нестерпним. Килина, яка зненавиділа дівчинку з першого погляду, навіть хоче одружити пасербицю з огидним сотником Яковенком. Але Катерина вже закохана в пана Криштофа Гнатовського, який відповідає їй тим самим почуттям. Простолюдинка стає дружиною графа! Та чи зможуть бути щасливими колишня наймичка і нащадок знатного роду?

Нова книга Дарини Гнатко «Проклята краса» розповідає дуже непросту історію життя сільської красуні на тлі найдраматичніших подій української минувщини: голодомор, сталінські репресії. Події відбуваються на Полтавщині в 30-ті роки ХХ століття. Природа наділила просту сільську дівчину Ганнусю неабиякою красою. Парубки втрачають голову та ладні на все, щоб оволодіти нею. Однак серед залицяльників юної красуні є й одружені чоловіки... Ганнуся стає винуватицею руйнування чужої родини, а згодом і власної… Чи був у неї вибір? 
                                                 

Надія Гуменюк  в 2015 році стала переможцем Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» зі своїм новим романом «Вересові меди». Дія твору відбувається на Волині. Бурхливе і важке XX століття, любов на фоні Першої світової, нестримне бажання дівчинки-знайди Богдани стати актрисою... У сюжетній лінії сплелося все: життєві драми, сімейні таємниці, втрати і сльози, міцна дружба і глибока пристрасть, труднощі і медовий смак щастя. Книга затягує у вихор подій і не відпускає навіть після прочитання.
                                          

Наталія Гурницька - українська письменниця родом зі Львова. Її книга «Мелодія кави у тональності кардамону», яку вона писала майже 10 років, буквально за рік після виходу здобула популярність та любов читачів , роман, що є зразком сучасної якісної жіночої прози, емоційної, глибокої та інтелектуальної. Знайомтесь - дебютний роман Наталії Гурницької.

    «Мелодія кави у тональності кардамону» – драматична історія забороненого кохання юної дівчини (доньки греко-католицького священика) до значно старшого за неї одруженого польського шляхтича, яка розгортається в атмосфері Львова XIX сторіччя.  Що це — мінлива пристрасть чи справжні почуття? Для неї — це перше кохання, для нього — мабуть, уже й останнє...

                                                 

«Село не люди» — перший роман сучасної української письменниці Люко Дашвар, виданий у 2007 році. Роман став Лауреатом літературної премії «Коронація слова»  та здобув ІІ премію та премію «Дебют року» від книжкового порталу «Друг Читача».

    Події роману розгортаються у простому українському селі в наші дні. У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше – палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але невдовзі хлопець гине. У його трагічній смерті звинувачують Катю. Дівчина страждає. Та біда одна не ходить... Куди подітися засудженій громадою, наляканій та самотній Каті? Чим завершаться поневіряння нової Лоліти? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі? Всевишній знає правду і не покине невинну душу на поталу юрбі.

Новий роман Люко Дашвар  «ПоКров» без сумніву не залишить вас байдужим. В основі сюжету нового твору авторки доля семи колін нащадків багатого хорунжого Яреми Дороша, який згрішив, закохавшись у юну Перпетую, і помер, не дочекавшись народження плода цієї злочинної любові. Ображена дружина проклинає рід Дорошів, сподіваючись, що щастя та продовження в нащадках матиме лише гілка її сина, законного спадкоємця.

Минули роки. У наш час Мар'яна переживає сімейну трагедію і буремні події в країні: в 2013 року відбувається Революція Гідності. Серед виру пристрастей вона зненацька дізнається, що в банку Канади їй належить величезна сума. Та не це турбує дівчину — ще більше хвилює її зустріч із дивним хлопцем Ярком. Він не може бути осторонь, коли країна повстала до боротьби. Вона не звикла думати про інших...

Це роман про владу минулого над майбутнім, про кохання і смерть, та про споконвічну війну людини за право бути собою.
                                     

Таланти Наталки Доляк різноманітні. Вона і акторка, і журналістка, і драматург, і авторка успішних романів, що стали справжніми фаворитами літературного конкурсу «Коронація слова». 2012 року одразу два її прозові твори здобули дипломи в номінації «Романи», а кіносценарій посів почесне друге місце. 2015-го роман «Загублений між війнами» здобув відзнаку «Вибір видавця».  Це книга про велику людину – талановитого українського прозаїка і поета першої половини ХХ століття, мужнього воїна англо-бурської війни, члена Української Центральної Ради, діяча УНР - Юрія Будяка (Покоса). Його дивна доля вражає. Юрій Покос пройшов крізь розрух революції, темряву трьох війн і морок табору, не втративши людської гідності. Мужній воїн, мандрівник, революціонер, сільський вчитель, журналіст, громадський діяч, політичний в’язень, до того ж талановитий літератор — це все про нього! У звичайний людський вік вмістилася надзвичайна доля, і життя дивовижної людини стало ніби дзеркалом несамовитого часу... Наталка Доляк намагається через життя однієї людини – свого головного героя передати всі катаклізми першої половини ХХ століття і не тільки в Україні, а й у світі.

 На роман Наталки Доляк «Чорна дошка» припав «Вибір видавця» «Коронації слова – 2014». У цій книзі автор описує жахіття колективізації та голоду в Україні.  «Чорна дошка» це не тільки опис історії, а й реальне розкриття життя людей, що були заморені голодом. Нелюдська воля безжально прирекла на моторошну смерть мільйони людей, не милуючи ні жінок, ні дітей. Потому минуло вже понад 80 років, але чи можна забути те, що стало частиною генетичної пам’яті?

                                                     

Макс Кідрук – український письменник і мандрівник, який відвідав понад 30 країн світу, завзятий популяризатор науки (автор проекту «Quantum»). Автор першого українського технотрилера «Бот», «Жорстокого неба», «Небратніх» та «Навіжених…», лауреат ІІ премії на «Коронації слова» 2009 року і срібний призер конкурсу «Найкраща українська книга» від журналу «Кореспондент» за роман «Мексиканські хроніки».

У своїй «Подорожі на Пуп Землі» провокуватиме не лише читачів, а й сивих богів пустелі Наска. Перед вами пригодницька сага, в якій йдеться про мовчазні гори, пекучі джунглі та холодну пустелю. Це книга про далекі екзотичні краї. Історія про двох мандрівників — молодого українця та його чеського товариша, які натоптали 6000 км Південною Америкою від Кіто, столиці Еквадору, через усе Перу аж до Сантьяго-де-Чілі, і пройшли все це заради одного: аби врешті-решт потрапити на Пуп Землі і доторкнутися до таємниць острова Пасхи…

«Бот» – це перший український технотрилер, гостросюжетний роман, в якому поєднуються сучасні технології, людська психологія та чисто голлівудський «екшн». Продовження першого українського технотрилера «Бот», що має підназву «Ґуаякільський парадокс» оповідає про надзвичайні події, що сталися у Ґуаякілі - найбільшому місті Еквадору. Люди сказилися і почали вбивати одне одного. Протягом трьох діб в місті скоєно півтисячі вбивств із особливою жорстокістю і близько півтори тисячі замахів. Це більше, ніж в усій країні впродовж трьох місяців. І що найголовніше: усі затримані в один голос кличуть когось на ім`я... Тимур. Події в книзі вигадані, проте все решта — місця, природні об’єкти, техніка, зброя, фізіологічні особливості живих організмів і т.п. — цілком реальне. Майстерно описані технічні деталі роблять роман небувало реалістичним.
                                          

Володимир Кільченський український письменник родом з Дніпропетровська. Працював пілотом, був командиром літака – пілотом першого класу. Кільченського завжди цікавили події, які відбувались в Україні у XVII сторіччі, і на тлі цих подій він створив художній твір про життя та боротьбу своїх земляків за волю і незалежність України.  «Присмак волі» – перша книга автора. У центрі подій – життя козаків, яких нелегка доля змусила взятися до зброї і відстоювати волю. Влившись у козацько-повстанське військо Богдана Хмельницького, четвірка побратимів, які є героями цього твору, довела свою здатність перемагати. Авторові вдається показати не лише мужність козаків у боротьбі з ворогами, а й передати найтонші переживання, здатність до глибоких почуттів.
                                               

Коронована Словом Дара Корній, гранд-пані слов’янського фентезі, володарка премії  імені В.І.Савченка «Відкриття себе» від асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011», в романі «Зворотній бік сутіні» дарує читачам  розповідь про пригоди Мальви Задорожної – сімнадцятирічної школярки, яка одного дня дізнається про те, хто вона насправді, і переноситься у світ безсмертних прадавніх богів. У цьому світі, повному і надзвичайних дивовиж, і «земних» проблем – стосунків із батьками і першого кохання, - вона мусить віднайти своє місце, зрозуміти своє призначення.

                                    

Роман «Графиня» відомого письменника з Волині Володимира Лиса — майстерне поєднання захоплюючого сюжету, драматичних колізій людського життя і тонкого психологізму, віртуозне переплетіння реального й містичного. У нашу добу — цілком автоматизованого і комп'ютеризованого 1998-го року — хтось намагається відтворити загадкові події, які відбувалися у волинському містечку Густий Луг року Божого 1762-го. Але чи вдасться це йому і чи можливо взагалі реконструювати час?.. Вічність і нерозривність часоплину з його історичними колізіями, проблемами і таємницями, з його особливими колоритом і ароматом, проходять через весь роман, через образи головного героя, провінційного вчителя і художника Платона, його учениці, відомої художниці, інших персонажів, зокрема таємничого убивці собак, проповідника «Природного Євангелія» і ще таємничішої «білої графині» Венцеслави, єдиний портрет якої зберігається в місцевому музеї.

Величезна цінність роману Володимира Лиса «Соло для Соломії» полягає в тому, що він є історією цілого людського життя — від початку і до кінця. Нам дуже часто бракує саме такої картини світу. Адже тільки знаючи всю історію людини, можна зрозуміти, чому і як вона чинить у кожному окремому епізоді свого тривання. До того ж історія Соломії тільки називається солом. Насправді в романі все так, як у найсправжнішому житті, коли біографія одного невіддільна від біографій тих, хто поруч. Історія тривалої близькості, тривалих близькостей — це той мотив роману, який видається особливо зворушливим.
                        

Оксана Луцишина  — українська письменниця, перекладачка. Лауреат конкурсів «Гранослов», «Благовіст», «Привітання життя». Оксана Луцишина народилася в Ужгороді. Закінчила романо-германську філологію Ужгородського державного університету. Навчалася в університеті Південної Флориди, де здобула ступінь магістра із французької літератури, а також магістра із жіночих студій.

Оксана Луцишина авторка кількох книг віршів та збірок малої прози, у своєму другому романі «Любовне життя» розповідає пронизливу історію про любов і вигнання. Йора зустрічає Себастьяна – і саме з цієї зустрічі починається її інше, справжнє життя. Ключем до роману «Любовне життя» є, зокрема, колода карт Таро, але водночас це реалістична сюжетна «емігрантська» проза з виразно окресленою соціальною проблематикою. Ця іронічна і ніжна, інтелектуальна і романтична, майже невигадана і абсолютно фантастична історія з флером м’якого гумору і немилосердного сарказму гарантовано подарує вам радість, задоволення від читання і навіть трохи катарсису.

                                        

Надія Мориквас– письменниця, літературознавець, поетеса, журналіст. Головний редактор культурологічного журналу «Річ». Народилася на Тернопільщині. Освіту журналіста здобула у Львівському університеті ім. І. Франка, кандидат філологічних наук. Здобула Літературну премію року ім. Богдана Лепкого. Живе та працює у Львові. Твори письменниці перекладені німецькою, угорською, румунською, італійською мовами.
     Головними персонажами роману-есею Надії Мориквас «Корнелія» є молода галичанка Корнелія та «молодомузівець» Петро Карманський.  Це твір глибокого проникнення письменниці у буття галичан 30-50-х років минулого століття. Серед учасників романного дійства – конкретні і вигадані особи, які, творячи свої біографії і достовірні історії, стали жертвами і героями епохи. Роман-есей є своєрідним пророцтвом, застереженням до трагічних реалій нашого часу.

                                

Лауреат премії  В. Короленка  Національної Спілки письменників України Сергій Пономаренко — справжній майстер бестселера! Його книги, в яких таємничим чином переплітаються містика, трилер і детектив, розійшлися тиражем близько 350 тисяч примірників. А це означає, що варто тільки почати читати його романи — і вже не зупинитися!

   Бурхливі події початку ХХ століття і магічна книга, битва під Крутами і легенда про чорний замок і підступну відьму — містика та історія переплелися в захоплюючому романі Сергія Пономаренко «Ключ до безсмертя». Роман не є історичним дослідженням, хоча автор намагався відтворити тогочасні події орієнтуючись на історичні факти, це гостросюжетний роман з елементами містики. 
                                    

Книжку «Все, що я хотіла сьогодні» Ірен Роздобудько написала спеціально для молодих дівчат, щоб вони не робили дурних помилок і завжди залишалися собою. Два твори, що увійшли до цієї книжки, зовсім різні за жанром і за манерою оповіді. Об’єднує їх лише те, що і «літературна» Мирослава (героїня роману «Все, що я хотіла сьогодні»), і цілком упізнавана Ірен («живий» персонаж документальної «Лікарняної повісті») несподівано потрапляють в обставини, коли треба кардинально змінювати все своє попереднє існування, миттєво приймати рішення, від якого залежить майбутнє, а можливо, й саме життя.

Мирослава раптово дізнається, що жити їй лишилося лічені місяці, а може, й дні. Ця звістка перевернула її світ, змусила її змінити своє життя і перевтілитись у себе-справжню…

Ірен  уже звикла до болю, але раптово їй випала можливість ризикнути – або відновити можливість рухатися, або й далі марнувати життя в ліжку. Винагородою за сміливість стало розуміння, що її оновлене життя  - прекрасне, а попереду приємні несподіванки…
                                  

Світлана Талан – неодноразовий фіналіст Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Журнал «Фокус» визнав Талан однією з найуспішніших українських письменників. Герої її романів – сильні духом особистості, які навіть у найскладніших життєвих ситуаціях не зраджують власну совість та не втрачають людське обличчя. Світлана Талан пише романи у жанрі «реальні історії», які їй підказує саме життя. Усі твори на гостросоціальну тематику, незмінним залишається одне: головна героїня її книжок – жінка-українка, сильна духом, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою кохання: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.

У 2011 році її роман «Щастя тим, хто йде далі» став лауреатом на конкурсі «Коронація слова 2011» та отримав відзнаку від фонду Олени Пінчук Анти-СНІД «За найкращий роман на гостросоціальну тематику». На початку 2012 року роман був виданий під назвою «Коли ти поруч» у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» українською та в авторському перекладі російською мовами і за рік був проданий рекордний наклад: 80 тисяч примірників. В романі «Коли ти поруч» письменниця доводить: щасливе життя можна прожити й за відносно короткий час. Все, що для цього потрібно — не опускати рук. Хвороба, якою заразилася головна героїня книги, рятуючи інших, невиліковна. Даринка повинна знайти в собі сили жити далі — стільки, скільки їй відведено, щоб все-таки знайти того, хто буде поруч з нею в горі і в радості ... Про те, як забути образи, навчитись жити заново і, незважаючи ні на що, ще більше любити людей, – у книзі.

Роман Світлани Талан «Розколоте небо» про один з найтрагічніших періодів української історії - Голодомор. Це саме та книга, яку неможливо не читати, яку мусить читати кожен українець, це те, що не можна забувати. Те, що не можна конденсувати до одного рядка в підручнику історії. Автор на прикладі родини з Луганщини показує весь трагізм тих чорних днів.

Світлана Талан порадувала прихильників життєвих історій збіркою творів, в яку окрім повісті "Купеля" увійшов цикл оповідань. Перед Вами книга про справжні цінності, що творять справжню особистість – Людину в усіх проявах: кохання, байдужості, дбайливості, жорстокості, непростого вибору між обов’язком військової служби і почуттям провини через те, що зламав життя молодого хлопця, відправивши його у горнило воєнного конфлікту в Грузію…

Кожна книга має свою історію. Зазвичай, історія починається від народження книжки і далі уже розвивається так, як складеться. Історія роману «Оголений нерв» Світлани Талан розпочалася задовго до видання. Лише зринула десь інформація про те, що нова книга письменниці з Луганщини висвітлюватиме події на сході країни останнього року і що робоча назва її – «Бидлота», як сайти республік-самозванців вибухнули цілим циклом матеріалів. Не знаючи, ні про що книга, не читаючи її, представники ДНР і ЛНР провели цікаву піар-компанію. Цікаву, бо тепер кожному жителю тимчасово окупованих територій захочеться дізнатися: а що ж такого авторка понаписувала в романі, обізвавши когось (а чи не їх конкретно) бидлотою. Хоча насправді, Бидлота – це лише прізвище головної героїні твору.
                          

Ганна Ткаченко писати почала не так і давно. Усе життя вона працювала на різних адміністративних посадах, і, лише вийшовши на пенсію, отримала  можливість реалізувати свою давню мрію – стати письменником. Мрія здійснилася, і за перший же роман Ганна Ткаченко була прийнята до Національної спілки письменників України.

В романі  «Голгофа козацьких нащадків. Терновий вінок» письменниця описує часи буремних революційних років, колективізації та війни з фашистською Німеччиною в Україні.

     Початок ХХ століття. Чернігівщина напередодні революції. Чи міг подумати нащадок славних козаків, працьовитий господар Савелій Руденко, що одного дня втратить все? Чи могла юна Маня, дочка Савелія, знати, що червоноармієць Микола, якого вона покохала усім серцем, зрадить її? Однак коли батька заарештували, вона забула про дівочу гордість і подалася до Миколи — просити врятувати батька. Юнак зробив вигляд, що не впізнав Маню... Велика війна змусила дівчину забути про минулі печалі. Розшукуючи в таборі полонених односельця, Маня зустрічає там Миколу. Він благає пробачити його, клянеться, що завжди кохав лише її. Та чи повірить йому дівчина?

                                    

Сімейна драма та чорна магія в романі «Байстрючка» лауреатки премії імені Олеся Гончара Марії Хімич переплітаються з історією про перше кохання, відлік якої розпочався з раптової обмовки сестри. Цей роман схожий на великий торт, в якому кожний шар — нова історія, яка гармонійно поєднується з іншою історією. Коли читаєш «Байстрючку», то складається враження, що дивишся бразильський серіал, який знімали в одному з містечок України. Почалося все просто і невинно, з жартівливої сварки двох сестер — Варварки та Ксеньки, під час якої старша сестра відкрила сімейну таємницю: виявляється, що Ксенька — байстрючка…

                                                

Елізабет Ґілберт — американська письменниця-прозаїк, біограф, мемуарист. Авторка бестселеру «Їсти, молитися, кохати», який з грудня 2010 року протримався 185 тижнів у «Списку бестселерів за версією The New York Times». У 2010 році була знята однойменна романтична комедія з Джулією Робертс у головній ролі. Елізабет Ґілберт займає 6-ту сходинку в списку «100 найвпливовіших духовних лідерів сучасності за 2012 рік» за версією журналу «Watkins' Mind Body Spirit».

Ця книга-сповідь, книга-квест, головний приз якого – ви самі. Книга-подруга, яку треба читати з олівцем. Інтимна жіноча проза, яка стає універсальною, бо говорить про високе без пафосу, про глибоке без повчань, про складне – просто і весело. Якщо бажаєте дізнатися, чого ж таки хоче жінка і як досягнути просвітлення, поїдаючи італійську піцу, ця елегантна шаманська подорож – саме для вас. Рекомендовано зрілим жінкам, що шукають себе, і незрілим чоловікам, які все ще шукають ідеальну жінку.

                                                                  

Пола Гоукінз — британська письменниця, яка отримала широку популярність після публікації роману «Дівчина у потягу» (2015). Це напружений психологічний трилер, що вибухнув у світовому книжковому середовищі. За перші місяці було продано 3000000 примірників. Права на видання книги придбали 44 країни світу, а на екранізацію – кінокомпанія «DreamWorks». «Дівчину у потягу» порівнюють із фільмами Гічкока та романом Джилліан Флінн «Зникла».

     Рейчел щодня сідає на той самий потяг. Проїжджаючи повз затишні приміські будиночки, вона щодня бачить подружню пару, яка снідає на веранді. Рейчел подобається спостерігати за ними, адже їхнє життя видається їй більш радісним, ніж її власне. Але одного разу в цьому безтурботному раю, яким вона уявляє їхню оселю, вона побачила дещо приголомшливе. Дівчина розповідає про це поліції. Та їй не вірять…

                                     

Софі Джордан росла в Техасі, де фантазувала про драконів, воїнів і принцес. Будучи вчителем англійської мови, вона також є автором серії історичних любовних романів, бестселерів за версією The New York Times і USA Today. Зараз вона разом зі своєю родиною живе в Х'юстоні. Софі пише паранормальні романи під псевдонімом Шері Колер.

Красиві, сповнені романтичних пригод і почуттів історії кохання завжди були популярні. Роман «Одна ночь с тобой» — одна з кращих книг жанру, написаних останнім часом. Благородні воїни, чарівні леді, маскаради, бали і таємні побачення — тут є все, що ви цінуєте!

                                                      

Маркус Зузак — австралійський письменник. Його найбільш відомі твори  «Крадійка книжок» і «Посланець»,  позиціонувалися як підліткові романи і стали міжнародними бестселерами.

Роман «Крадійка книжок» за 10 років існування був перекладений понад 40 мовами світу й виданий загальним накладом кількадесят мільйонів примірників, одержав 8 літературних нагород і понад 230 тижнів перебував у топі бестселерів The New York Times, був з успіхом екранізований і номінований на «Оскар»… І ця популярність сучасної книги про війну дає надію, що смерть і дитинство більше ніколи не опиняться під однією обкладинкою.

Болючі спогади своїх батьків-емігрантів про такі несумісні речі, як дитинство, війна й Голокост, письменник Маркус Зузак поклав в основу історії про маленьку дівчинку Лізель Мемінгер, яка в страшні роки Другої світової, навчившись читати за посібником гробаря, збагнула силу Слів і, втративши все інше, вижила – завдяки лише цій силі.

                                          

Деніел Кіз всесвітньо відомий американський письменник. Це єдиний автор, який здобув дві найпрестижніші літературні нагороди за два твори з однаковою назвою, героєм та сюжетом – спочатку за оповідання «Квіти для Елджернона», а потім за однойменний роман, написаний на  його основі. Цей твір неодноразово екранізували, а екранізація 1968 року здобула премію «Оскар». Роман, який зворушив серця мільйонів читачів у всьому світі, нарешті доступний в українському перекладі.

Недоумкуватий Чарлі Гордон працює прибиральником у пекарні, а у вільний час відвідує школу. Його заповітна мрія – стати розумним. І доля дарує йому цей шанс… Він погоджується взяти участь у ризикованому науковому експерименті. Той виявляється вдалим – після операції на мозку інтелект Чарлі сягає неймовірних височин. За короткий час він встигає пізнати всю повноту життя. Але ніхто не передбачив наслідків операції…

                                             

На сьогодні популярнішого й упізнаванішого письменника за Стівена Кінга годі й шукати. Твори короля жахів перекладають 40 мовами, загальний наклад його книг у всьому світі перевищив 350 млн примірників, а 2003 року Кінга було нагороджено премією National Book Foundation Medal за видатний внесок у літературу.

«11/22/63» — фантастичний роман Стівена Кінга, де йдеться про мандрівника у часі, котрий хоче відвернути вбивство Джона  Кеннеді. Цей роман беззаперечно визнають кращою книгою Стівена Кінга і мільйони фанатів письменника, і серйозні літературні критики.

...Вбивство президента Кеннеді стало найбільш трагічною подією американської історії ХХ століття. Таємниця його досі не розкрита. Але що, якщо станеться диво? Якщо з'явиться можливість відправитися в минуле і попередити катастрофу? Це належить з'ясувати звичайному вчителю з маленького містечка Джейку Эппингу, який отримав доступ до тимчасового порталу. Його мета — врятувати Кеннеді. Але якою буде ціна порятунку?

                                        

Джоджо Мойєс – британська письменниця, журналістка газети «The Daily Telegraph». Письменниця є одною з небагатьох, кому вдалось двічі виграти премію Асоціації романтичних романістів в   номінаціях «Романтична новела року» (в перший раз — в 2004 році, за роман «Заморські фрукти»; другий раз перемога Джоджо Мойєс дісталась в 2011, за роман «Останній лист від твого коханого»).

Роман «До зустрічі з тобою» розійшовся півмільйонним тиражем вже в перші місяці після виходу. Книга увійшла в список бестселерів «Нью-Йорк Таймс» і була переведена понад 30 мовами. Права на її екранізацію придбала кіностудія Metro-Goldwyn-Mayer. Це зворушлива історія про кохання наперекір усім перешкодам, про маленьке життя і велику надію, яка може витримати будь-які удари долі.

Луїзі подобалося працювати в маленькій кав’ярні. Вона розуміла, що не закохана у свого хлопця. Але дівчина й уявити не могла, що зустріч із чоловіком, прикутим до інвалідного візка, змінить її життя… Вілл розумів, що після тієї жахливої аварії він ніколи не зможе жити на повну силу. Єдине, чого він хотів, – припинити це беззмістовне існування. Він не здогадувався, що через кілька хвилин у його дім і його життя увірветься новий світ, вихор кольорів, радість і кохання, ім’я яким – Лу…

                                     

Анджей Сапковський  — польський письменник-фантаст і публіцист. Магія письменника — у його вмінні з ліризмом і сарказмом створити уявний світ, кожен з мешканців якого, кожне місце і кожна подія настільки нагадують нам світ реальний, сучасний, що відірватися від книжок неможливо. Саме тому героїчна сага про відьмака посідає четверте місце за накладами у Польщі., нагороджена преміями імені Януша Зейделя, преміями SFinks, а 2010 року Анджей Сапковський отримав почесну нагороду Європейського співтовариства наукової фантастики EuroCon «Ґранд Майстер».

Пропонуємо вашій увазі 2 книги з саги «Відьмак»: «Меч призначення» і «Останнє бажання». У 2001 році польською телестудією Heritage Films був знятий 13-серійний телесеріал «Відьмак» за мотивами цих збірок. На основі серіалу також був створений телефільм.

Відьмак Геральт, майстер меча, професійний винищувач упирів,  вампірів та іншої нечисті. По ходу розповіді автор відкриває читачеві багатий внутрішній світ свого персонажа: його життєву позицію, його принципи, його "лицарський кодекс".

                                  

 Крис Чибнелл, Ерин Келлі — співавтори книги «Убийство на пляже». Роман написаний за мотивами першого сезону популярного британського серіалу Broadchurch і містить нові подробиці заплутаного розслідування. Серіал Broadchurch став справжньою сенсацією. Права на показ серіалу були продані для трансляції у 100 країн по всьому світу. Сценарист Крис Чибнелл відомий роботою над культовими серіалами «Доктор Хто» та «Закон і порядок». А проект «Убийство на пляже» приніс йому світову популярність. Співавтор Чибнелла — Ерин Келлі — видатна британська письменниця, яка працює у жанрі психологічного трилера.

Маленьке прибережне містечко Бродчорч сколихнула трагедія — одинадцятирічного Денні Латимера знайшли задушеним на пляжі. Детективи Алек Гарді й Еллі Міллер мають намір викрити вбивцю будь-що. Але розслідування дає приголомшливі результати — один по одному під підозрою опиняються добропорядні городяни! У кожного з цих добродіїв є свій скелет у шафі. Але, коли таємниця перестане бути таємницею, містечко здригнеться... Роман  «Убивство на пляже» шокує новими подробицями і тримає читача в напрузі до останньої сторінки!

                                         

Пориньте у справжнє жахіття! Десятьох майстрів жаху – Кінга, Страуба, Партриджа, Кетчама, Гормана, Баркера, Фримана, Літтла, Келлі, Тема – зібрано під однією обкладинкою в книзі «Що ховається у сутінках» з єдиною метою: полоскотати ваші нерви. Під час читання залишайте світло ввімкненим, бо не раз і не два вам здаватиметься, що поруч із вами хтось є… Може це лялька Доллі з однойменного оповідання чи дівчинка з «Миттєвої вічності», яку може бачити лише одна людина?...

Сергій Бут — львівський письменник, автор роману «Листи з того світу». Це дебютний роман письменника, який до цього писав лише сценарії. У 2014 році книга отримала відзнаку на конкурсі «Коронації слова» і була опублікована у видавництві «Клуб сімейного дозвілля».

Книга написана в детективному жанрі, в ній піднімаються теми смерті, вічної пам'яті та містики, яка не завжди є вигаданою. В одному з гробівців Личаківського кладовища головний герой Андрій Багрій, працюючи реставратором, знаходить дивного листа, автором якого є мати немовлят, похованих в цьому гробівці. В листі – крик матері про допомогу. Заінтригований Андрій вирішує допомогти, не здогадуючись, куди цей шлях його приведе та що відкриє. В романі є все: і майстерно закручена інтрига, і елементи трилера, і старовинні загадки, і моторошні таємниці Личаківського кладовища, і прогулянки старовинними вуличками Львову, і аромат львівської кави...

Читачі полюбили письменницю Мілу Іванцову як в авторку міського жіночого психологічного роману.  Міла Іванцова народилась і виросла в Києві, за освітою — викладач російської мови і літератури та французької мови. Викладає французьку, має досвід перекладацької та журналістської роботи. Роман «Родовий відмінок» отримав номінацію «Вибір видавців» у літературному конкурсі «Коронація слова-2009», інший — «Гра в паралельне читання» увійшов у трійку творів-переможців цього ж конкурсу в 2012 році. Наразі авторка має у творчому доробку 6 романів, книгу-повість для підлітків про спортсменів «Заради мрії», участь у трьох збірках-антологіях сучасних авторів, переклад роману парижанки Дельфін де Віган «Підземні години». Її твори були відзначені у рейтингах «Книга року ВВС» та «Книга року журналу «Кореспондент». У 2012 році нагороджена відзнакою «Золотий письменник України». Письменниця — активна громадська діячка, багатогранна творча особистість. Створила соціальний проект «100 книжок для сільської бібліотеки», активістка «Бібліотеки Майдану».

У  романі «Ключі від ліфта» авторка вирішила продемонструвати іншу канву своєї творчості: тепер вона представила на розсуд читачів міський жіночий, але містичний роман. Сюжет розгортається навколо загадкових ключів від долі, які потрапляють до рук головних героїв-друзів від вуличної провидиці. Один ключ — від щасливої, інший — від пропащої. Друзі з дитинства ділили все навпіл, тому вирішують розіграти в «російську рулетку» шанс на нове життя. Кнопка ліфта у двох різних під’їздах увімкне механізм їхніх пригод, аж раптом світло згасне, а поруч опиниться фатальна жінка — для кожного своя. Усі чотири долі головних героїв несподівано переплітаються в мить, коли зупиняються ліфти… Це, власне, і стає рушійною силою сюжету книжки. Кожен, безумовно, побачить в романі щось своє. Але неодмінно зачепить читача думка про ті символічні ключі, які можуть змінити твою долю або лишитися невикористаними.

А також отримали роман Міли Іванцової «Живые книги».

Андрій Кокотюха, один з найпопулярніших письменників України, представив читачам свій детективний ретро-роман «Адвокат із Личаківської», який став першим твором з циклу ретро-детективів про життя Львова на початку минулого століття. Книга перенесе читача до Львова початку XX століття, де переховується молодий киянин Клим Кошовий – утікач із в'язниці. Через збіг обставин чи власну лиху долю він опиняється біля померлого правника, відомого всьому місту. Шукати причини загадкової смерті доведеться головному герою книги та його другу.

Львів описаний досконало у всьому його шармі, навіть бувалим туристам захочеться пройтися такими легендарними і водночас затишними й мальовничими вуличками міста, описаними в книгах.

«Привид із Валової» – друга книга детективної серії Андрія Кокотюхи «Ретророман». Шанувальники дивовижних історичних детективів знайдуть тут немало цікавого. Тільки уявіть собі: Львів, 1909 рік… У кишені трупа, знайденого в будинку на вулиці Валовій, виявили візитівку Клима Кошового. Смерть сталася за досить дивних обставин, хоча офіційно це – нещасний випадок. Але той дім має у Львові недобру славу. Кажуть, у ньому вже сто років блукає привид Чорної пані. Всякого, хто зустрінеться з нею, чекає погибель… 

Петро Лущик народився на Львівщині, закінчив фізичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працює вчителем фізики та інформатики у Сопошинській школі. Лауреат конкурсів «Коронація слова-2003» (роман «Полювання на дрохв»), «Коронація слова-2014» (роман «Тамплієри короля Данила») та «Коронації слова-2015» (роман «Настане день, закінчиться війна» здобув третю премію).

Роман «Тамплієри короля Данила» отримав спеціальну відзнаку міського голови Львова А.Садового, побачив світ у видавництві "Фоліо". Дія роману відбувається у XIII столітті. Папа Римський Інокентій IV відправляє до галицького князя Данила Романовича свого посла. Охороняти важливу особу доручено загону воїнів-тамплієрів на чолі з командором Гійомом де Пардо. Храмовникам доведеться вступити у сутичку не лише з монголами, що захопили руські землі, але й зі своїми одвічними суперниками госпітальєрами і навіть з ассасинами.

Від того часу, як наш земляк, поет і прозаїк Володимир Мирний дебютував в літературі, спливло понад 60 літ. Траєкторія його творчості широка, багата на жанри, заряджена перлами. Митець управно володіє поетичними секретами, його проза впізнавана, закорінена в реальне життя. Найсутніше для цього поета і прозаїка є те, що всі його вірші, оповідання, повісті оперті на нездоланну силу людини в її нерозривному зв’язку з рідною землею.

І ось знову Володимир Мирний причащає своїх шанувальників ще однією книжкою з багатозначним поіменуванням «Янголи ридали в небесах». Це художньо-літературознавче видання. До нього ввійшли повість з тією ж назвою – «Янголи ридали в небесах», оповідання, образки, поезії у прозі, філософема «Думки – як птахи», літературно-критичні й публіцистичні статті. Щодо останніх, то вони густо всіяні розмислами, адресованими передовсім талановитим землякам, з-поміж яких Григорій Сковорода, Панас Мирний, Василь Симоненко, Григір Тютюнник, Олександр Ковінька, Микола Костенко.

Ірен Роздобудько – одна з найпопулярніших сучасних українських письменниць, журналістка, кіносценарист, автор майже тридцяти книг для дорослих і дітей. «Я люблю своїх читачів, - каже вона. – Коли я пишу, я знаю, хто буде читати цей текст і стараюся для читача – кожного окремо».  Уродженка Донецька, Ірен Роздобудько ким тільки не працювала, проте найбільшого успіху здобула завдяки своїм гостросюжетним романам, трилерам, детективам. Деякі з них навіть були екранізовані. Серед численних нагород Ірен Роздобудько – І премія на всеукраїнському конкурсі «Коронація слова», «Книга року» Бі-бі-сі, премії ім. Нестора Літописця та конкурсі ім. Князя Юрія Долгорукого, престижна відзнака «Золотий письменник України», перемога в Міжнародному конкурсі дитячої літератури «Портал», нагорода за кращий сценарій у категорії «Телевізійний фільм/Драма» на ХІІІ Міжнародному фестивалі в Чорногорії.

Ми любимо Ірен Роздобудько, ми їй віримо, і, головне, – читаємо. Що може трапитися з героями книги, що полюбилася, за часовий проміжок у десять років? Чи здатні вони порозумітися? Чи станеться так, що життя розведе їх настільки далеко й обдарує новими можливостями настільки щедро, що вже про жодне «продовження» теми не йтиметься? А може, герої опиняться у вирі революції чи навіть війни? Мова про новий роман Ірен Роздобудько «Ґудзик 2. Десять років по тому», котрий є продовженням історії непростих взаємин Ліки та Дениса у романі «Ґудзик 1». Цей твір завоював серця багатьох читачів, отримав Гран-Прі «Коронації слова» (2005), був успішно екранізований у 2008 році.

Повість « Я з небесної сотні»  – це історія про хлопця, який зробив те, що мав зробити. Головний герой книги Максим – йому 19 років і він чимось нагадує іншого юнака – головного героя книги Селінджера «Ловець у житі». Саме так щиро й без страху він розповідає про своє недовге життя у Смілі, друзів, родичів та першу любов. А ще про те, як він став патріотом і як за декілька днів на Майдані перетворився із дитини у дорослого та загинув. Марко Рудневич, автор книги, якось сказав, що створив її для того, щоб люди знали: доки в Україні народжуються такі діти як Макс, все в нас буде добре.

Зрештою, це повість про три вирішальні доби на Майдані. Ви згадаєте все, ви ще раз переживете ті тривожні лютневі дні і, мабуть, будете плакати, і ще довго пам’ятатимете простого хлопця зі щирою душею — Макса зі Сміли...

Тимоті Снайдер — американський історик. Професор Єльського університету. Фахівець з історії Східної Європи та, зокрема, історії України, Польщі, Росії. Займається переважно історією XX століття. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та голокосту.

Книга Тімоті Снайдера, «Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним» присвячена трагічним сторінкам в історії Східної Європи. Український Голодомор, Голокост, сталінські масові екзекуції, штучно створений  голод для радянських військовополонених, післявоєнні етнічні чистки ... Дві тоталітарні системи здійснювали однакові злочини в один і той же час, в одних і тих же місцях, сприяючи один одному і підбурюючи один одного.

Ця книга Тімоті Снайдера отримала 9 премій і 7 разів була удостоєна другої премії чи почесних місць в різних номінаціях, була названа «книгою року» за результатами дванадцяти літературних списків; миттєво стала світовим бестселером, перевидавалася 29 разів на 26 мовах світу. Англійською мовою, ця книга вийшла з друку ще в 2010 році. Слід зазначити, що україномовне видання цієї книги вийшло в друк у 2011 р., а російською – лише у 2015р.  Представники Російської Федерації, зрозуміли, що це – стратегічне видання, саме тому цієї книги в цій країні не видавали, адже офіційна позиція Кремля не збігається, м’яко кажучи, із науковим дискурсом американського дослідника. Ті, для кого вона була найбільш актуальною, про неї нічого не знали. Після подій військової агресії 2014 р. книга  стала ще більш важливою. Її мета, як зазначає  директор київського видавництва «Дуліби», яке саме видало цю книгу російською мовою, доктор історичних наук Марина Гримич, – бути доступною, щоб студенти, історики, спеціалісти і неспеціалісти змогли взяти її і ознайомитись із світовою історією. Тому в Полтаву Марина Гримич привезла 200 примірників, які розповсюдила безкоштовно. Книгу зможуть прочитати всі бажаючі в бібліотеках області, в нашій бібліотеці в тому числі. 

Любов Якимчук — українська поетка, прозаїк, сценарист. Автор книг «,як МОДА» та «Абрикоси Донбасу». Лауреат премії ім. Богдана-Ігоря Антонича, конкурсу видавництва «Смолоскип», «Коронації слова» та ін. За версією журналу «Новое время» входить до ТОР-100 найвпливовіших людей культури України.

Її збірка "Абрикоси Донбасу" є одним із найважливіших читань цього – ще одного – воєнного року в Україні. Любов Якимчук родом з Луганщини, і війна торкнулася її впритул: крізь долі батьків, сусідів і з дитинства знайомих, тепер уже розстріляних, місцин. Книга «Абрикоси Донбасу» сповнена тепла й гіркоти, мова віршів проста й переконлива, як і має бути, коли говориш про важливі речі. Це книга віршів, які не лише проникають у душу, а й продирають нутро. Вони залишають наскрізні отвори у свідомості, крізь які прозирає та реальність, від якої хочеться затулитися долонями.

                                                               

                                                                                                                        

Тетяна Белімова – молода талановита письменниця, яку читачі вже встигли полюбити за чудовий роман «Київ.ua» (відзначений в 2013 році ІІІ премією «Коронації слова»), фаховий філолог-науковець, активна учасниця Львівського жіночого літературного клубу.  В 2014 році Тетяна стала володаркою Гран-прі чотирнадцятої «Коронації слова» у номінації «Романи» з романом «Вільний світ», що розповідає складну й драматичну історію двох українських родин в часи Другої світової війни.

Твір Тетяни Белімової «Вільний світ» критики визначають як сімейну сагу, а сама авторка як історичний роман-образ. Це твір, який вкотре повторює нам просту і очевидну життєву істину: свобода людини – в її серці, бо вільний світ – це не лише зовнішні принади, можливість робити все, що хочеться. Свобода – це перш за все відповідальність за своє життя, свої дії, розуміння наслідків, які несе кожен твій крок. Все, що з нами трапляється – це наслідки нашого ж вибору. Кожний з героїв книги має свою історію, над якою не просто замислюєшся, цю історію ти проживаєш разом із ним. Тяжкі роки голодомору, війна страшна та болюча, післявоєнні роки – це те, чим жили герої роману, це те, чим живе читач, поринувши у світ книги.

                                                                                                                               

Галина Вдовиченко  — львів’янка, авторка книжок для дітей та дорослих. Без її новел не обходяться антології прози, що виходять останнім часом. Книжки Галини Вдовиченко — зразок «найсвітлішої» сучасної прози. Досвідчена журналістка, вона дебютувала в літературі 2008 року. На її дебютний роман «Пів’яблука» припав  «Вибір видавців», а за рік він став «Кращою українською книгою» за версією читачів тижневика «Кореспондент». Роман «Бора» увійшов до п’ятірки фіналістів «Книги року Бі-бі-сі», «Тамдевін» здобув першу премію «Коронації слова».

Новий роман  «Маріупольський процес»   став володарем відзнаки «Гранд-романи» конкурсу «Коронація слова». Перед написанням роману авторка почула від поранених вояків, які лікувалися у Львівському госпіталі, історію про українського бійця, який кохав сепаратистку. Ця зворушлива історія надихнула її на написання роману. Як зазначає сама авторка, роман не тільки про кохання, а про те, як війна змінює людей, як вони знаходять шлях до порозуміння, як звичайні людські почуття ламають стереотипи про «західників» і «східняків».

А також у нас є: 

«Пів'яблука»,

«Інші пів'яблука»

                                      

Надія Гуменюк – волинянка, відома українська поетеса, прозаїк, публіцист. Дружина відомого волинського письменника Володимира Лиса. На її творчому рахунку вже є понад 30 книг. Кожна книга Надії Гуменюк, без жодного перебільшення, – це явище.  Спеціальну відзнаку за кращу роботу про маму на 14-тій церемонії нагородження переможців найпрестижнішого українського літературного конкурсу «Коронація слова»  Надія Гуменюк отримала за прозовий твір «Енна».

Книга Надії Гуменюк «Енна. Дорога до себе» – це, зі слів письменниці, роман про пам’ять і любов, яка є оберегом пам’яті. У книзі розкрито історію дівчини, яка залишилася сиротою, це – донька чоловіка, який став жертвою першого покосу інтелігенції в часи політичних репресій. Ця дівчина втратила матір, побувала у дитячому будинку і шукає дорогу до себе. В романі «Енна» лікар-психіатр намагається стерти пам’ять головної героїні, нашарувавши їй іншу. Він вважає, що це зробить її щасливою. Роман Надії Гуменюк є водночас і детективом з лихо закрученим сюжетом, і  оповіддю про любов ,  і тонко висловленим вироком комуністичній системі.  Адже вся біда радянського часу - «вороги народу», дитбудинки для їх дітей з відрізанням права на нормальне життя, психіатричні експерименти над людьми – все це є у романі Надії Гуменюк.

                                                                                                                                   

Тривалий час досить складно було уявити, що українська книжка може стати бестселером. Аж доки в 2007 році не з’явився загадковий автор на ім’я Люко Дашвар та його дебютний роман «Село не люди». З того часу кожен новий твір цього автора викликає незмінний читацький ажіотаж та захоплення. Під екзотичним псевдонімом Люко Дашвар пише жінка –  журналістка та кіносценаристка Ірина Чернова.

Роман «Молоко з кров’ю» – другий успішний твір авторки, що приніс їй і премію «Коронація слова-2008», і звання «Книга року ВВС-2008».  «Молоко з кров’ю»– любовний роман з історією кохання, що розвивалася на теренах українського села. Кохання – категорія постійна. Міняються часи й часові виміри – йому, коханню, байдуже.  У романі «Молоко з кров'ю» – головні герої Маруся й Стьопа кохають одне одного з 12-ти років і до смерті, але їм постійно заважають: географічно-політичні й військові обставини (події роману охоплюють 1941 – 2007 роки), далекі й близькі родичі, заздрісні сусіди й вороги.  І тематикою, і перипетіями, і мовою, і обнадійливою кінцівкою твір вже завоював любов широкого кола читачів.

       А також у нас є:
       «Мати все»,
       «На запах м'яса»
                                    

Андрій Кокотюха – це стабільна марка, або, як тепер кажуть, бренд. Нецікавих книжок у нього не буває, він справжній майстер хитросплетінь сюжету. Його романи розходяться великими тиражами, а сценарії дають життя документальним і художнім фільмам. Перелік його письменницьких нагород справді вражає: три дипломи «Коронації слова» (2001, 2002, 2008 роки) і п’ять головних премій цього престижного літературного конкурсу – від третьої (2003, 2004, 2007) до першої (2006), а 2012 року він завоював почесне звання «Золотого письменника України».

Новий роман Андрія Кокотюхи «Вогняна зима» –  це зображення подій Революції гідності. Автор розповідає, як пройшла зима 2013-2014 років по дві сторони барикад. Цей роман – складна мозаїка емоцій, що вирували і на Майдані, і в Маріїнському парку, і навіть під шоломом бійця «Беркуту». Крізь книгу проходить така тема, що люди вийшли на Майдан кожен за своє. Це була дуже особистісна революція. За сюжетом успішний бізнесмен перетворюється на активіста Автомайдану, продавчиня косметики стає волонтеркою, а беркутовець намагається розправитися з «майданутими». «Вогняна зима» кипить пристрастями. Тут люблять, борються і страждають по-справжньому.

А також у нас є:

«Аномальна зона»,

«Живий звук»,

«Іван Кожедуб»,

«Колекція гадів»,

«Осінній сезон смертей»,

«Повний місяць»,

«Справа отамана Зеленого»,

«Удар Скорпіона»,

«Червоний»,

«Чорний ліс»

                                          

Дара Корній  увірвалася до сучасної української літератури з романом «Гонихмарник», який посів третє місце на «Коронації слова-2010». Також серед нагород авторки – відзнака «Дебют року» від видання «Друг читача», премія асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» – «Відкриття себе» імені В.І.Савченка. Популярність знайшла Дару Корній, коли світ шаленів від вампірської саги «Сутінки», тому критики охрестили письменницю «українською Стефані Майєр». Сьогодні, радіє львів’янка, так її називають все рідше, кличучи «нашою Мавкою» і «мольфаркою слова».  Дара Корній пише живою, простою українською мовою, часом вдало застосовуючи діалектизми, вплітаючи українські міфи. Її книги приклад якісної масової літератури.

Якщо підлітки всього світу божеволіють від романів Стефані Майєр про вампірів, то українським читачам пощастило ще більше, бо у них тепер є "Гонихмарник". І міфологія в цьому романі продумана чудово, і дія відбувається динамічно, і герої сповідують цінності, яких ми хочемо в літературі: хоробрість, відданість, готовність боротися за свою любов. Її сага уже встигла полонити серця шанувальників усієї країни!

А також у нас є:

«Зворотний бік темряви»,

«Зворотний бік світла»,

«Зірка для тебе»,

«Зозулята зими»,

«Крила кольору хмар»,

«Щоденник мавки»

                             

Волинянина Володимира Лиса можна без перебільшення назвати живим класиком сучасної української літератури, він справжній феномен сучасності. Журналіст, драматург, прозаїк, майстер витонченого слова та глибоко народний письменник, з кожним новим романом Володимир Лис розкриває нові грані свого таланту. Перелік його нагород вражає: «Людина року», кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, автор «Найкращого роману десятиріччя», володар численних премій конкурсу «Коронація слова», почесний громадянин Волині… Відомий також як народний синоптик. Його довгострокові прогнози на цілий рік неодноразово збувалися.

Роман «Країна гіркої ніжності» – це історія країни у жорстокому ХХ столітті, показана крізь призму історії однієї родини, трьох поколінь, трьох жінок – бабусі Даздраперми, доньки Віталії та онучки Олесі. Три жінки, три нелегкі долі, три шляхи до кохання... Даза, дочка радянського чиновника, у 30-х роках пройде пекло дитбудинку, а після війни опиниться на Волині, у вирі повстанської боротьби. Її донька Віталія, витончена естетка, покохає кримінального авторитета. А онука Олеся, у життя якої увірвався Євромайдан, зазнає смаку гіркої ніжності, який дарує справжнє кохання...

А також у нас є:

«Камінь посеред саду»

                                             

Кожен його твір стає бестселером і витримує кілька перевидань. Василь Шкляр – автор славнозвісних романів: «Залишенець», «Елементал», «Маруся», «Кров кажана», «Ключ», «Ностальгія», «Тінь сови». Найпрестижніша з численних літературних нагород Шкляра – народна Шевченківська премія, кошти на яку зібрали звичайні громадяни після того, як письменник з політичних мотивів відмовився від присудженої йому Національної премії імені Т.Г.Шевченка.

Книга «Чорне сонце» – це невеличкий роман про сучасну війну, власне про бійців полку «Азов» – «Чорне сонце» та повісті і новели різних років. Це твори, різні за тематикою, настроєм, часом описання. Але всі вони про Україну, якою вона була, якою є і якою ще буде колись, – адже в героях Шкляра впізнаємо тих, хто живе поруч із нами, змагаючись, борючись і завжди – навіть ціною власного життя – перемагаючи… В романі «Чорне сонце»  неоголошена війна між Україною та Росією – очима бійця полку «Азов». Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє Вітчизни? Глибока, сповнена смутку, болю й надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю.