Шолом-Алейхем писав правду для радості з глибини душі

Соломон Наумович Рабинович – таке справжнє ім’я єврейського письменника, драматурга, одного з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш Шолом-Алейхема. Він народився в місті Переяславі (стара назва міста Переяслава-Хмельницького). Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Воронькові Полтавської губернії (нині це Київська область).

З раннього віку Соломон Рабинович відрізнявся від однолітків вдумливістю і любов’ю до роздумів. У віці 15 років, натхненний Робінзоном Крузо, він написав власну, єврейську версію повісті і вирішив стати письменником. Взяв псевдонім «Шолом-Алейхем» («Мир вам» – традиційне єврейське вітання). Таким був погляд письменника на світ, а кредо, за його ж словами, «писати правду з глибини душі, кров’ю серця, але – для радості!»

Літературною працею Шолом-Алейхем зайнявся у двадцять два роки. Він відточував власний стиль і постійно розсилав статті та розповіді в різні журнали в надії на публікацію, але тільки оповідання «Мрійники» було опубліковано в петербурзькому «Єврейському огляді». Соломону Рабиновичу подобалося виступати на публіці, зачитуючи мініатюри і розповіді власного твору. Поступово ім’я Шолом-Алейхема стало впізнаваним, у письменника з’явилися шанувальники.

Перші серйозні твори – повість «Два камені» і коротке оповідання «Вибори» з’являлися на сторінках тижневика «Єврейський огляд», як практично всі праці Шолом-Алейхема.

Його життя і творчий шлях пов’язані з багатьма містами України: Житомиром, Бердичевом, Одесою, Білою Церквою. Шолом-Алейхем учителював, займався журналістикою, був у багатьох містечках Полтавщини, Київщини, добре вивчав побут і типи провінції, які згодом відтворив у художніх творах.

Після 1891 року письменник жив в Одесі. У 1894 році видав першу повість із широко відомого циклу «Тев’є-молочар» (1894 – 1914). Цей «сільський єврей» з грубою зовнішністю та ніжною душею стає одним із улюблених типів письменника.

Більша частина творчого життя минула в Києві з 1887-го року до кінця 1905-го, де Шолом-Алейхем активно займався літературною і громадською діяльністю. Тут були написанні його найкращі твори: романи «Сендер Бланк і його сімейка», «Стемпеню», «Йоселе-соловей», повісті «Менахем-Менда», цикли оповідань «Нетужливі», «Залізничні оповідання», кілька комедій.

Творчість Шолом-Алейхема охоплює період від 70 – 80-х років ХІХ сторіччя до початку Першої світової війни. Багато років письменник провів за кордоном: Італія, Німеччина, Швейцарія. Але думками завжди повертався до України.

Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подані описи української природи, використано українську лексику, фольклор. Більшість подій, про які писав Шолом-Алейхем, відбувалися в Україні. Тут писав свої знамениті твори, і саме звідси виїхав після жахіть єврейського погрому. В Україну Шолом-Алейхем так і не повернувся. Проте заповідав, щоб його поховали на батьківщині.

Шолом-Алейхем помер у США 1916 року. Похований на кладовищі у Квінсі.

Його праці виходять мільйонними тиражами в перекладі на багато мов світу, в тому числі на українську й, доки люди різних національностей будуть читати написані ним книги та відвідувати вистави по його п’єсах, буде жити пам’ять про великого українського єврейського письменника світової слави.

Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до 165-річчя з дня народження Шолом-Алейхема.