Усі твори Василя Короліва-Старого пронизує здоровий осілий дух української землі

Український громадський діяч, письменник, видавець Василь Костьович Королів (Старий) народився у містечку Ладин Прилуцького повіту Полтавської губернії у сім’ї священика. У радянських енциклопедіях про нього не згадувалось, бо він – емігрант. А ще він був членом Української Центральної Ради від Товариства Українських Поступовців (ТУП) – таємної політичної і громадської організації українців в Російській імперії, членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій, одним із фундаторів та головою Товариства шкільної освіти, членом ради Київського товариства «Просвіта». В 1919 році Королів-Старий відряджений з дипломатичною місією УНР до Праги, де й залишився до кінця життя.

До речі, раніше заговорили і почали друкувати в незалежній Україні твори Наталени Королеви, його дружини. Саме Королів-Старий її зробив українською письменницею, бо народилася вона в Іспанії, росла у Франції, а в 30 років Наталена зійшлася з письменником на щасливе життя і спільну творчу працю.

Королів-Старий навчався в Полтавській духовній семінарії, де познайомився з Симоном Петлюрою і підтримував цю дружбу довгі роки, а згодом (1930 року) опублікував про це спогади.

По стопах свого батька юнак не пішов, закінчив Харківський ветеринарний інститут і працював ветеринарним лікарем.

Ще в дитячому віці Королів-Старий вирішив бути письменником, малярем і лікарем. Свою постанову вповні виконав у всіх трьох напрямах.

Письменницькі спроби почав у 14 років, а загалом працював у понад 50-х часописах, написав 100 книжок і брошур. Його статті, новелі й оповідання друкувались в українській пресі України, Галичини, Буковини, Карпатської України, в Америці й у різній еміграційній пресі.

Визначні літературні твори Василя Короліва-Старого – це цікаві, живі, глибокі змістом, повні тепла й прихильності, оповідання з життя православного духовенства та оповідання з життя дітей для дорослих, література для дітей і молоді. Відомий роман «Чмелик» має підзаголовок «Навколо світу» і розповідає про долю юнака з Полтавщини, який змушений покинути рідну землю, блукати по світу, зазнаючи поневірянь скитальця. І хоча сяк-так владнав він своє життя в Австралії, туга за батьківщиною не полишає його. Врешті герой книги повертається в Україну.

Серед літературної і публіцистичної діяльності не забував Королів і про наукову працю у своєму фаху – ветеринарії. Найважніша робота – це «Скотолічебник» (багато накладів у великих тиражах) – книга, що дістала 4 медалі від земств, а на її видання дало гроші царське міністерство, дарма, що була вона написана українською мовою, і домагалося від автора дозволу на московський переклад, але такого дозволу не дістало. Крім того написав він п’ять підручників. Також вартісні його брошури «Як вибирати коня», «Про домашню птицю», «Кролики і кози».

Відомий Королів-Старий і своїми малярськими творами, зокрема серією малюнків природи та побуту Закарпаття та іконами, написаними для церков цього краю. Фундаментальною малярською його працею слід вважати розпис василиянської монастирської церкви в с. Імстичево. При розмальовуванні церков, сидячи цілими годинами на стінах, дуже часто на продувах, не раз простуджувався та перемерзав, що підірвало його здоров’я та скоротило життя.

Один з найвизначніших його творів – спогади «Згадки про мою смерть». У книзі Королів-Старий не тільки описує ті випадки зі свого життя, коли він був на волосинці від смерті, а й роздумує над долею українського народу, причинами програшу визвольних змагань 1917 – 1921 років.

«Василь Королів-Старий був універсалістом, бо різнобічно був здібний, як рівнобічно багата і щедра українська земля, що видала його на світ. Усі його твори пронизує здоровий осілий дух української землі, що глибоко вріс у неї корінням, той дух, що споює всі українські покоління впродовж віків – від Володимирових часів аж до останніх днів», – так писали в некролозі «Краківських  вістей»  після смерті письменника.

Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до 145 річниці з дня народження Василя Короліва-Старого.