1 квітня виповнюється 215 років з дня народження письменника, нашого земляка Миколи Васильовича Гоголя. Хоча він і писав російською мовою, та матеріал, з якого складається його творчість, був переважно український. «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Тарас Бульба», «Мертві душі» – тут змальовано його рідний край – Полтавщину, яку він завжди і всюди носив у своєму серці.
Микола Гоголь відомий як збирач та великий шанувальник українського фольклору. Зібрані
ним пісні були опубліковані 1909 року Академією наук. Панас Мирний в листі до
Михайла Коцюбинського 1902 року писав: «Що не кажіть, а Гоголь душею і натурою
наш…»
Микола Гоголь народився у селі Сорочинці (тепер Великі Сорочинці) в поміщицькій
сім’ї. Дитинство
минуло у селі Василівці (Яновщині, тепер Гоголеве Шишацького району). У
розвитку духовного світу хлопця певну роль відіграв батько Василь Панасович,
поет і драматург того часу. Навчався Гоголь у повітовому училищі (1818 – 1819),
брав уроки учителя гімназії Г. Сорочинського. В 1821 – 1828 роках навчався в
Ніжинській гімназії вищих наук. Після того виїхав шукати щастя в Петербург.
Цілеспрямована
натура Гоголя привела його до мети: 1831 року виходить перша частина «Вечорів»,
у 1832 – друга. Успішний дебют подвоїв сили. З’являються збірки «Миргород»,
«Арабески» (1835), комедія «Ревізор» (поставлена в 1836), нарешті «Мертві душі»
(1841) та «Вибрані місця з листування з друзями» (1837).
У
червні 1836 року Гоголь виїхав за кордон. У Швейцарії, Римі, Парижі він
працював над поемою «Мертві душі», писав також драму з історії Запоріжжя
(збереглися уривки), повість «Рим» (1842) та інше.
Микола
Васильович ніколи не забував Василівку, матір, сестер. В Яновщину він приїжджав
із Петербурга і з-за кордону влітку 1832, 1835, 1841, 1848, 1850 та 1851 років.
Залишаючись дома на все літо, відвідував Полтаву, Миргород, Диканьку,
Шишаки, Обухівку та інші села.
Під
час останнього перебування в Україні весною 1851 року він працював над другими
томом «Мертвих душ». Улюбленими місцями прогулянок для Гоголя були в цей час
навколишні поля і особливо ліс поблизу Василівки під назвою Яворівщина. Рідні
місця – Диканьку, Миргород, Сорочинці, Гадяч, річку Псел – Гоголь прославляв в
багатьох творах. Шляхи Гоголя пролягали через Опішнє, Чорнухи, Велику Багачку
та інші населені пункти нашого краю.
На
Полтавщині працює два музеї Миколи Васильовича Гоголя – у селі Великі Сорочинці, де письменник народився та був охрещений (відкрився 1951 року), та в
Гоголевому (колишній Василівці), де в 1982 – 1984 роках відбудовано весь комплекс
будівель, що складали садибу Гоголів.
Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.
Немає коментарів:
Дописати коментар