Новинки сучасної української прози

За дослідженнями Українського інституту книги кількість українців, котрі читають щодня, зросла вдвічі більше в порівнянні з ковідним 2020-тим.

За підсумками видавництва «Фабула», список лідерів продажів 2023 року очолив роман Андрія Кокотюхи «Довга комендантська година», перша книга циклу «Таймер війни». Цикл створюється за підтримки Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Книга вийшла друком у березні 2023-го і користувачі нашої бібліотеки мають змогу її прочитати, бо вона серед останніх новинок.

У сюжеті роману використані реальні події. Дія «Довгої комендантської години» відбувається в Києві й вкладається в чотири дні – від 23 до 27 лютого 2022 року. За сюжетом, оперативник воєнної розвідки Влад Хмара працює під прикриттям офіцера СБУ, виявляючи російського «крота». Мета – поповнити обмінний фонд, аби визволяти з російського полону українських бранців. У поле зору Хмари випадково потрапляє російський терорист на прізвисько Гюрза, з яким контактує «кріт». Так Хмара дізнається: в Києві готується масштабний теракт. Відомий день, але невідомі час та місце. У Хмари – лише дванадцять годин, аби вирахувати це та зупинити Гюрзу…

До речі, канал ICTV2 запропонував Андрієві Кокотюсі створити на основі книги телесеріал. А також чекаємо з нетерпінням другого романом цього циклу – «Точка виходу». За сюжетом, Влад Хмара організовує та проводить операцію з порятунку морпіхів, котрі опинилися на тимчасово окупованій території Харківщини влітку 2022 року.

У пам’яті кожного українця назавжди закарбувалася дата 24 лютого 2022 року. Кожен з нас цей день зустрів по-своєму. Але у всіх було однакове відчуття, що відбувається щось жорстоке, нищівне, зухвале.

Герой роману Андрія Кокотюхи «Врятувати березень» київський таксист Анатолій не вірив у можливість повномасштабного російського вторгнення. Та це сталося. Анатолій вважав, що війна швидко скінчиться. Та про всяк випадок вирішив вивезти дружину з дітьми та кицькою в невеличке село під Києвом, подалі від небезпеки. Але виявилось, що небезпека чекала їх саме там. Колони важкої техніки з рашистською символікою заїхали в село і родині довелось пережити дні відчаю, люті, безвиході, страху. Армія РФ вчиняла жахливі злочини проти людяності, та українці продемонстрували неймовірну силу духу і потужний опір.

Це дуже добре написаний роман про війну, який не тільки захоплює своїм сюжетом, але й допомагає краще зрозуміти людський дух та взаємодію у найскладніших ситуаціях. Можна сміливо рекомендувати цю книгу як змістовний і зворушливий нарис про людську силу, мужність та доброту. Захопливий та трагічний сюжет не залишить байдужим нікого.

Євген Стеблівський – український письменник, журналіст, волонтер. Автор гостросюжетних історичних романів, військових бойовиків, оповідань.

Із червня 2014 по січень 2015 року письменник працював волонтером одеської громадської безпеки, збирав допомогу для бійців батальйону «Шторм» у зоні АТО і читав лекції з історії визвольних змагань бійцям полку «Азов» у Маріуполі. А у 2022 році письменник разом із сином Романом збирали допомогу для сімей захисників «Азовсталі» і підрозділів 28-ї окремої механізованої бригади.

У видавництві «Фабула» вийшло два нових романи Євгена Стеблівського «Клич індички» та «Лють», які із задоволенням пропонуємо нашим читачам.

«Лють» Євгена Стеблівського – це справжня сага про кожного з нас у перші місяці великої та жахливої війни, захоплива панорама подій, що розгорталися під Києвом і на півдні України. Серед героїв роману – троє колишніх однокласників, один із яких разом зі своїм дідусем іде добровольцем до лав ЗСУ, другий – журналіст і волонтер, який у справах допомоги армії потрапляє до Ірландії, а третій – син дрібного бізнесмена, який свідомо залишається в окупації під Бородянкою. Але поруч із головними героями діють хлопці із ТрО, котрі піднялися на захист Києва, майстерний мисливець за російськими танками, який веде рахунок знищеної «броні» на десятки, літній бджоляр, який наодинці розстріляв російську ДРГ у тилігульському степу, та багато, багато інших.

У романі використані свідчення учасників оборони «Азовсталі», отримані в режимі реального часу, – і це ще одна вражаюча своєю правдою оповідь про неймовірну відвагу, мужність і стійкість захисників Маріуполя.

Головний герой роману «Клич індички» киянин Максим Гайдук, повернувшись додому із зони бойових дій на Донбасі, страждає від посттравматичного синдрому. Його особисте життя руйнується на очах, дружина подає на розлучення, він не може працювати в оточенні людей, які не мають воєнного досвіду, і жорстоко потерпає від нервових розладів.

У пошуках зцілення герой вирушає до Бессарабії, де, за словами його загиблого бойового товариша, мешкає єдина людина, яка здатна йому допомогти, –і опиняється у вирі не менш небезпечних і складних подій, ніж ті, що йому довелося пережити у бойових обставинах…

У романі використані маловідомі документальні матеріали щодо підготовки російськими спецслужбами створення так званої «Бессарабської народної республіки», яку місцеві сепаратисти планували проголосити у 2015 – 2016 роках. Ця операція мала розпочатися з підриву моста через Затоку, що відокремило би Бессарабію від України, а далі злочинці розраховували на військову допомогу з боку Придністров’я, Гагаузії та окупованого Криму.

Гаська Шиян – епатажна українська письменниця та перекладачка. Вона стала першою українською письменницею, яку нагородили Літературною премією ЄС. Якщо раніше вона працювала перекладачем і писала оповідання для часописів, то тепер її романи друкуються в інших країнах.

Зазвичай письменники-баталісти фокусують увагу читачів на образах героїв на передовій. Усі пишуть про них, усі хочуть читати про них, забуваючи, що за їхніми спинами залишаються дружини, кохані, самотні вдови, діти та матері. Всі вони не були на війні, але саме війна покалічила або безповоротно змінила їхнє життя. Гаська Шиян не просто обрала актуальну, животрепетну тему, а розглянула її з несподіваного боку. Головна героїня роману «За спиною» – не та, кого називають «віддана патріотка», вона ніколи особливо не цікавилася політичними новинами, намагалася відгородити своє життя від драматичних подій на сході України. Але її коханий не зміг стояти осторонь, пішов, залишивши їй сумніви, біль, образу і нерозуміння.

Отже, ця книжка про війну без війни. Тут немає зброї, солдатів у військовій формі, пострілів, смертей та бойових поранень – є лиш самотність, внутрішній конфлікт і надія.

Власне, назва роману – «За спиною» – теж неоднозначна. Йдеться не тільки про жінку, яка звикла ховатися «за спиною» чоловіка, а потім втратила цю схованку. Йдеться і про ту реальність, яка існує за спиною кожного з нас.

Творчість сучасного українського поета, прозаїка і дитячого письменника, драматурга, журналіста, перекладача, редактора, упорядника, лінгвіста Юрія Винничука різнопланова. Справжній успіх йому принесло звернення до великої прози, у якій поєднуються елементи пригод, фантастики, еротики, чорного гумору, постмодерністської пародії. Ці романи з захоплюючим сюжетом, мають величезну популярність у читачів.

Пропонуємо три нових романи в властивому для нього стилі, які поєднані одним головним героєм.

У центрі всіх описаних подій –  журналіст кримінальної хроніки, «нічний репортер» Марко Крилович. Вир драматичних подій та яскравий гумор, глибоке знання таємного життя Львова, соковита мова, кримінальні та любовні інтриги – усе це читач знайде в нових романах визнаного майстра.

Історичне обрамлення роману «Вілла Деккера» – Львів, 12 серпня 1939 року – 20-ті числа вересня 1939 року, період перебування міста під владою Польщі і до окупації Червоною армією.

До речі, цей роман – продовження історії головного героя з роману «Нічний репортер».

Поки читач дійде до розв'язки, на нього чекає чимало політичних інтриг, перестрілок, несподіваних сюжетних вінтів. Марк Крилович встигає бути скрізь. Можуть виникнути претензії, що він бабій, не серйозний, всемогучий. Проте не варто забувати, що це Винничук, і це фішка автора. Марко Крилович працює у газеті «Новий час» та неофіційно допомагає львівській поліції у розслідуванні всіх дивних обставин, які відбуваються у місті і пов’язаних зі справою таємничого серійного душія.

Фінал досить епічний, не такий веселий, як вся історія. Але вже зрозуміло, що буде продовження.

І дійсно, у романі «Аґент Лилик» продовжуються пригоди, описані у «Віллі Деккера». Тепер події відбуваються на початку Другої світової війни. Радянський союз ганебно вторгається на територію Польщі, до складу якої тоді входило і місто Лева. Полетіли голови всіх, і в першу чергу – поліції. Добряче дісталося і нашому старому знайомому Маркові Криловичу – він потрапляє до радянської в'язниці. Але справа «цинамонового душія» ще не закрита, убивця не знайдений. НКВДисти  пропонують нашому старому знайомому працювати на структуру і вислідити злочинця в обмін на життя... Які таємниці ще має відкрити Марко та які привиди минулого його переслідуватимуть – шукайте на сторінках книги.

В романі автор майстерно описує Львів до та під час радянської окупації, розкриває особливості життя-виживання містян в цей період. Зокрема, ми знайомимося з деякими подробицями з життя письменників Олександра Корнійчука та Ванди Василевської. Разом з героями книги ми переживаємо великі втрати: статків, роботи, коханих, гідності, і навіть життя. Їх світ уже не буде таким, як раніше.

Роман «Алмази з Танжера» продовжує детективну історію Марка Криловича. Під час совєтської окупації за заслуги у вистеженні маніяка його, який у тих лавах носив ім‘я аґент Лілик, прийняли на роботу в НКВД. Втім, то лише майстерне прикриття! Марк продовжує боротьбу з чекістами: продуману й смертельну для останніх. Попри попередні успіхи, йому ще не довіряють – і він мусить пройти своєрідну посвяту, вбивши ворога влади. Він перевірку не прийшов, а отже його вирішують відправити у Танжер, в місто, яке має міжнародний статус з вигодами вільної економічної зони, а отже є магнітом для авантюристів і запеклих шукачів пригод. Панорами Львова змінюються описами пригод Криловича у Південному Марокко – то щось новеньке, однак не менш захопливе!

Разом зі досвідченою аґенткою на ім‘я Зельда він має віднайти валізу, вщент заповнену контрабандними алмазами. Ось тут клубок подій стає розкручуватися зі шаленою швидкістю.

У невеликий обсяг роману вмістився карколомний сюжет, переплелось багато подій, автор м’яко вписав у історію однієї людини частину історії всього міста та держави. Тут і методи пропаганди, і способи ліквідації, і знищення культури, і шпигунство, і подвійні ігри.

Василь Добрянський – прикарпатський письменник, журналіст, що деякі твори друкував під псевдонімом Борис Крамер. Творчий доробок письменника налічує понад два десятки ретророманів і детективів. Деякі з них принесли автору літературні нагороди, зокрема Гран-прі (перша премія) в номінації «Романи» Міжнародного конкурсу романів, кіносценаріїв, п’єс та пісенної лірики «Коронація слова» – 2019 за роман «Зламані сходи», відзнака Андрія Кокотюхи «Золодий пістоль» (2020), друга премія «Гранд-коронація – 2021» за трилогію «Гетьманат» (І та ІІ частини).

Письменник вважає, що ідеальний варіант, коли історичне тло й слідство органічно сплітаються в стрімкий і захопливий сюжет. Всі історичні події в його книгах, звичайно, відбуваються на фоні погонь, убивств, світських раутів і підступних змов, зрад. Як і має бути в історично-кримінальних романах.

Події історико-пригодницького роману «Ніхто не скаже «Прощавай!» Василя Добрянського відбуваються в листопаді 1918 року. Країни Антанти змушують Німеччину вивести її війська з України, й уряд гетьмана Скоропадського залишається сам на сам із більшовистськими бандами і монархічними рухами. Саме у цей час до каплиці на київській вулиці Інститутській, поруч із якою розміщувався гетьманський штаб, уночі хтось підкидає труп босого штабс-капітана. На пальці його ноги бирка з написом: «Власність гетьмана Скоропадського»…. Дивний «подарунок» гостро непокоїть оточення гетьмана та його розвідувальні служби, бо геть невідомо, що ховається за цією зухвалою акцією…

Певно, тільки колишній капітан київської поліції, досвідчений слідчий Клим Жеграй у змозі розібратися у цьому найзаплутанішому павутинні.

Новий роман «Жереб» визнаного майстра кримінальної прози сповнений загадок, напруги та яскравих психологічних деталей, а примхливий сюжет здатен завести в глухий кут навіть досвідченого читача «поліційних трилерів».

Від розкриття злочину, що виглядає стовідсотковим «глухарем»… залежить доля двох давніх друзів. один із них – начальник міської поліції, а другий – слідчий, який через важке поранення, отримане під час стрілянини в найпрестижнішому готелі, відсторонений від справ.

Литвин Ярослава – талановита українська письменниця, авторка декількох романів, художниця та мандрівниця.

Книги Ярослави Литивнн відзначалися багатьма літературними відзнаками, зокрема й «Коронацією слова», а що найголовніше, здобули своїх шанувальників як в Україні, так і за її межами та навіть потрапляли в довгі списки Літературної премії «Книга року ВВС».

Легка та насичена мова, життєві, смішні та дещо іронічні сюжети – ось те, за що читачі полюбили авторку та її книжки. Тепер романи «Не мій дім» та «Вілла у Сан-Фурсиско» можуть читати і читачі нашої бібліотеки.

За книгу «Не мій дім» Ярослава Литвин отримала диплом конкурсу «Коронація слова – 2021» у номінації «Роман».

Читаючи роман, потрапляєш у світ кухонних автоматів, спокусливих роботів з м’якими губами та інших перспективних гаджетів, що так оздоблять наше життя через 10 років.

Таку історію можна назвати як і роман-засторога, і роман-антиутопія, і соціальний роман. Сюзанна – головна героїня, оповідач книги – фотохудожниця. Вона працює з інтер’єрами, тонко відчуває кольори та запахи. В книзі поєдналися детективна загадка, безліч по-жульвернівськи сміливих ідей, одвічно актуальні пошуки себе, люди-перевертні, огидно смачні рецепти та стосунки з рідними, гумор, дитячі страхи й дорослі печалі. Бо, врешті решт, визнати, що це – «не мій дім» страшно, але важливо: лише прийнявши це, починаєш рух до свого дому.

Роман «Вілла у Сан-Фурсиско» Ярослави Литвин запрошує зануритися у цю захопливу історію про мрії, виклики та несподівані повороти долі 35-річної Олі Синички. Вона вирішивши змінити власне життя та придбавши хату в селі, мріяла створити ідеальний куточок для туристів: пофарбувати будинок в гарний колір, посадити газон, розставити квіти у вазонах по подвір’ю, чи, можливо, навіть створити лавандове поле замість городу. Вона уявляла, як натовпи туристів приїжджатимуть до неї, та сільське життя виявилося набагато складнішим, ніж вона собі уявляла.

Юлія Нагорнюк – українська письменниця і перекладачка, яка пише переважно у фентезійному жанрі. У 2021 році вона стала фіналісткою міжнародного конкурсу «Коронація слова», а в 2023 році здобула грант на річне навчання в Litosvita.

Наша бібліотека поповнилась книгою цієї авторки під назвою «Діва, матір і третя». Легке гумористичне фентезі запросить у світ українських відьом, які зображені звичайними сучасними жінками, які носять сукні й спортивні штани, переносять дію заклинань на кактус, а із потойбіччям зв’язуються не за допомогою чорного кота, а через хом’яка. До речі, у своєрідні профспілки й владні інституції вони теж об’єднуються.

Життя відьми Марини сповнене різноманітних пригод: їй треба встигнути допомогти сусідці з плануванням весілля, організувати Пластовий табір, приготувати зілля, а ще врятувати історичну пам’ятку на Київщині… Але не сумнівайтеся, Марині все під силу! У неї є подруги, чари та власний фамільяр. Як же ж тут не впоратися?!

Роман «Мертві стукають» – перша прозова книга прозаїка, перекладачки, філологині Вікторії Дудик. Український ПЕН відзначив книгу серед найкращих книжок 2023 року і це є прекрасною нагородою і успіхом дебютантки.

Свій роман авторка визначила як психологічну драму з елементами містики, з переплетінням бойківської говірки та описом місцевостей Бойківщини. У вирі всіх подій головна героїня Маруся – проста бойківчанка із села Ялинкувате. Перед смертю своєї бабусі Вікторія пообіцяла, що напише історію її життя. Тому твір є автобіографічним, а незламний характер бабусі письменниці є прикладом сильної незламної жінки, який визначає долі всіх без виключення героїв книжки.

Коли померла сестричка головної героїні, в шибку почувся стук. Її мати Гафія сказала: «Прийшла твоя сестричка». Так виникла назва роману «Мертві стукають».

«Капітан Смуток» – перший роман лідера і вокаліста українського гурту «Фіолет», арт-директора одного з найбільших українських фестивалів «Бандерштат», поета Сергія Мартинюка. Сам автор так розповідає про своє входження у літературу: «Самому важко повірити, але цей день таки настав!».

У видавництві «Фабула» побачив світ його дебютний роман, це історія, яка неодмінно повинна увірватися у ваші читацькі плани цієї осені.

«Капітан смуток» – це подорож містами, подорож спогадами та часом, це пошук себе, пошук людей, пошук свого місця в цьому житті, пошук сенсу цього життя, це боротьба із своїми страхами родом з дитинства, в якомусь сенсі це боротьба із суспільством, це виклик самому собі та світу. Врешті – це роман про наше життя. Розповідь про двох друзів, їхню подорож, їхні перші перемоги і невдачі, втрата та пошуки себе. Книга викликає ностальгію за дитинством і усвідомлення того, що час не повернеш. Книга дуже легко читається і сприймається. Які б проблеми не зрушились в житті, слід пам`ятайти, що це життя, що триває.