Екзюпері-письменник існував у тісній співтворчості з Екзюпері-пілотом

29 червня виповнюється 125 років з дня народження відомого французького письменника і легендарного військового льотчика, який при народженні отримав кілька імен – Антуан – Марі – Сент-Батист – Роже, але в подальшому житті обходився тільки першим з них. Вдома його називали Тоні, а друзі – Сент-Екс.

У хлопчика були неправильні риси обличчя і кирпатий ніс, за який однолітки дражнили його «звіздарем», але мати називала сина «король-сонце» за його рідкісну доброту, веселий незлобивий характер і любов до природи. З дитинства він мріяв не про польоти, а про море. Але коли Антуана призвали в армію, то він записався в винищувальний полк і несподівано відчув, що авіація – це його справжнє покликання. Сент-Екзюпері здає іспит на цивільного льотчика, і передислоковується в Марокко, де отримує кваліфікацію військового пілота.

У січні 1923 року його літак потрапить в аварію, пілот отримує травму голови і йде у відставку, він оселяється в Парижі і намагається писати, але його літературна творчість нікого не цікавить.

Перший твір Екзюпері написав в коледжі в 14 років. Ним стала казка «Одіссея циліндра». Талант автора оцінили по достоїнству, присудивши 1 місце на літературному конкурсі. А коли йому виповнилося 25 років, то після знайомства з популярними авторами та видавцями того часу, вони були в захваті від його обдарування молодої людини і пропонували співпрацю. Уже в наступному році на сторінках журналу «Срібний корабель» опублікували розповідь «Льотчик».

На той час у нього уже був чималий життєвий досвід, звання льотчика, поразки, невдачі, життя його було пов'язане з екстримом, і він не боявся ризикувати. Сент-Екзюпері говорив, що «перш ніж писати, потрібно жити». Згодом він уклав контракт з видавництвом Ґастона Ґаллімара на створення і публікацію 7 романів. Екзюпері-письменник існував в тісній співтворчості з Екзюпері-пілотом. Небо і авіація в його житті стояли на першому місці, а створюючи літературні твори, він ділився з публікою сприйняттям світу очима пілота.

У 1931 році Антуан отримав премію «Феміна» за «Нічний політ», а в 1932 році за цим твором зняли кінокартину. Аварія в Лівійській пустелі і пригоди, які пілот пережив, мандруючи по ній, він описав у романі «Земля людей» («Планета людей»). В основу твору лягли і емоції від знайомства зі сталінським режимом в Радянському Союзі.

Роман «Військовий льотчик» став автобіографічним твором. На автора вплинули переживання, пов'язані з участю у Другій світовій війні. Заборонена у Франції книга мала неймовірний успіх у США.

Представники американського видавництва замовили Екзюпері казку. Так світ побачив «Маленький принц», твір супроводжували авторські ілюстрації. Це єдине видання, яке побачило світ за життя автора. Твір приніс письменникові світову популярність. Автор розповідав про свою філософію, що дозволяла читачеві інакше поглянути на життя. Саме тому висловлювання Екзюпері на сторінках творів і сьогодні використовують як цитати. Мабуть немає жодної освіченої людини, яка б не знала найпопулярніший вислів з «Маленького принца»: «Ми відповідальні за тих, кого приручили».

31 липня 1944 року Сент-Екзюпері здійснив вільний політ і не повернувся. Цей політ став для нього останнім. Він загинув над морем поблизу острова Корсика і був внесений до списків зниклих безвісти. У 1988 році поблизу Марселя знайшли браслет письменника з вигравіюваним ім'ям дружини, а в 2000 році – частини літака, яким він керував. 2008 року стало відомо, що причиною смерті письменника виявилася атака німецького льотчика. Пілот ворожого авіасудна через роки публічно зізнався в цьому. Через 60 років після катастрофи були опубліковані фото з місця зіткнення.

Бібліографія письменника Сент-Екзюпері невелика, але в ній криється опис яскравого і насиченого пригодами життя. На згадку про нього був названий Ліонський аеропорт.