Крим – не віддамо, для України збережемо!

Інформаційний дайджест

Крим — це особливий край, омитий морем та зігрітий сонцем. Це земля кримськотатарського народу, який, попри всі історичні та політичні реалії, намагається зберегти свою мову, культуру, релігію, світоглядні принципи.

З 2014 року Крим – це рана, травма початку війни, втрачений дім…

У той час, коли на Майдані снайпери вбивали мирних українських громадян, росія почала окупацію Криму. Без бою Україна втратила частину своєї території. Знехтувавши всіма міжнародними нормами, російські війська підступно розпочали анексію української землі.

Саме 26 лютого під стінами Верховної Ради АРК у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг на підтримку територіальної цілісності України, скликаний Меджлісом кримськотатарського народу. Цей мітинг засвідчив фальшивість російської пропаганди, яка намагалася переконати світ у тому, що всі жителі півострова прагнуть «возз’єднатися» з росією. З 2020 року цю дату встановлено в Україні як День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Під час протистояння, що почалося 23 лютого в м. Севастополі та продовжилося 26–27 лютого у м. Сімферополі, відбувалися сутички між проросійськи налаштованими активістами, з одного боку, й проукраїнськими силами та кримськотатарською громадою – з іншого. Ці події супроводжувалися захопленням і блокуванням «невідомими» у військовій уніформі російських збройних сил без розпізнавальних знаків адміністративних будівель та аеропортів у Сімферополі та Севастополі, установ зв’язку, засобів масової інформації. Українська влада одразу заявила про військове вторгнення сил росії та їхню причетність до захоплення органів управління. У свою чергу, російська влада, на той час, заперечувала свою участь в інтервенції (пізніше путін, зокрема, у фільмі «Крым: возращение на Родину», зізнався, що віддав наказ про анексію особисто).

На хвилі показового громадського піднесення було здійснено зміну виконавчих органів влади Севастополя й Автономної Республіки Крим. Надалі Верховна Рада АРК у режимі відсутності гласності та публічності ухвалила Постанову «Про проведення загальнокримського референдуму», який відбувся 16 березня 2014 року. Призначення референдуму відбулося всупереч українському законодавству, яке для питань щодо зміни кордонів України вимагає проведення всеукраїнського референдуму.

За дуже короткий проміжок часу було окуповано півострів, блоковані українські військові частини та флот, транспортна інфраструктура, проведено псевдо-референдум та ухвалене рішення про його входження до складу Російської Федерації. Отже – здійснена масштабна, швидка й добре заздалегідь спланована військово-політична спецоперація.

Світове співтовариство не визнало і до цього часу не визнає російську анексію Криму. Кримські події стали початком кардинальної зміни ситуації в українсько-російських відносинах. Вся попередня система «стратегічного партнерства», правова база угод і домовленостей про дружбу, добросусідство та партнерство, концептуальні засади «братства народів» – це все було зруйновано. Україна та росія стали ворожими країнами, між якими до цього часу триває війна.

Територія півострова Крим – це законна частина України, яка пов'язана і логістикою, і комунікаціями. До Росії Крим "приєднали" мостом, який зараз зализує рани від руйнувань. Звільнення Криму – необхідна умова вільної України.

Крим – не віддамо, для України збережемо!