Застигла на плівці душа Віри Холодної

5 серпня виповнюється 130 років з дня народження української кіноакторки епохи німого кіно Віри Холодної. Для користувачів бібліотеки-філії №7 був запропонований біографічний кіноекскурс «Застигла на плівці душа Віри Холодної».

Майбутня зірка німого кіно народилася в сім’ї заможних поміщиків Левченків, які на той час проживали в Полтаві. Стати корінною полтавкою майбутній акторці так і не вдалося, адже у два роки родина Віри вирушила до Москви доглядати за овдовілою бабусею.

Віра Холодна стала королевою німого кіно майже на початку його існування, але попри славу та визнання вона залишалася доброю та чуйною жінкою, матір’ю та дружиною.

Про життя і шлях у кіно відомої акторки користувачі бібліотеки переглянули цікавий фільм, адже важливо було поглянути на красу, майстерність та багатство емоцій талановитої та неповторної Віри Холодної, яка без жодного слова підкорювала цілі зали глядачів, зачаровувала як чоловіків, так і жінок. Ніжна та прекрасна, вона майстерно перевтілювалася у ролі фатальної жінки та заручниці нещасливої долі.

Ще на випускному вечорі Віра познайомилася з молодим юристом Володимиром Холодним, це було кохання з першого погляду. Жодному з її прихильників не вдалося звабити чи то купити симпатію Віри Холодної, адже усе своє життя вона залишалася вірною своєму обранцю.

Для жіночої аудиторії Холодна стала взірцем для наслідування стилю. Вона сама вигадувала собі моделі суконь, які часом були досить неочікуваними, підбирала тканини, сама прикрашала капелюшки.

Співзвучним з образом актриси було дефіле Олени Іванівни Цубер у вишуканих сукнях та капелюшках, яке стало родзинкою заходу.

В 1919 році під час зйомок в Одесі Віра Холодна застудилася і померла 16 лютого, в 25-річному віці, від грипу-іспанки.

Під час похорону в Одесі багато людей проводжало Віру Холодну в останню путь, а режисер Петро Чардинін зняв фільм.

У Віри Холодної немає навіть могили. Перший християнський цвинтар в Одесі, на якому її поховали, на початку 1930-х був перетворений на «Парк культури та відпочинку імені Ілліча». Акторку оголосили символом буржуазної культури. Залишилося чотири більш-менш збережених кінофільми, кілька уривків з інших стрічок, документальні зйомки похорону, фотографії.

Але зараз пам'ять про Віру Холодну відроджена. 2 вересня 2003 року до 110-ліття актриси на місці зруйнованої частини «будинку Папудова» на розі вулиці Преображенської і Соборної площі Одеси, де померла Віра Холодна, їй встановлено пам'ятник.

Письменниця, кіносценарист, одеситка Ірина Лобусова присвятила Вірі Холодній свій ретророман «Букет із оперного театру».

Валентин Чемерис за назву свого роману узяв рядок із романсу Олександра Вертинського «Ваші пальці пахнуть ладаном», який поет, співак-композитор присвятив актрисі. Прочитавши вірш, Віра наполегливо просила автора зняти присвяту, злякавшись недоброго передчуття трагічної долі.

В Полтаві в серії «Історія полтавського краю» вийшла книга «Королева німого кіно родом з Полтави» та в серії «Визначні постаті Полтавщини» книга Раїси та Оксани Колєснікових «Незабутня Віра Холодна».

Життя зірки німого кіно було коротким, але її світло, подолавши всі бар’єри часу, продовжує сяяти нам і в ХХІ столітті.