
З життєвим
шляхом золоторукого проектанта вишивки,
нашого земляка, знаного у всьому світі,
познайомила Людмила Заливча. Родом Григорій Олексійович із с. Великий
Бакай Решетилівського району. Після закінчення Харківського інститут культури
поїхав за призначенням на роботу в Західну Україну. А після повернення на
Полтавщину у м. Гадяч повною мірою розкрився його педагогічний і мистецький
талант. Дякуючи його і таланту, і працелюбству маємо 5 альбомів узорів
рушників, сорочок, ікон, декоративно-орнаментальних, тематичних композицій,
шрифтів в техніці «хрестик». Усі схеми рукотворні, без використання
«бездушного» комп’ютера. Григорій Олексійович збирав зразки узорів народної вишивки із різних
регіонів України та створив багато своїх власних композицій, збагативши цим
прадавнє мистецтво української вишивки.
Катерина
Калініченко знову зачитала лист від Григорія Олексійовича, а проект який уже
втілюється в життя назвала лебединою піснею талановитого майстра. Цей лист
тепер є не просто зверненням, а заповітом для вишивальниць. Вони мають
пам’ятати про те, що Григорій Кисіль закликав вишивати на втіху собі і на
радість людям, а тепер це слід робити ще
й для продовження і примноження його доброї і славної, неповторної і прекрасної
справи, увіковічення традицій нашого
українського народу.
Уже активно
ведеться підготовча робота і стартом проекту «Образ і слово Кобзаря у вишиванці»
стане дата народження Тараса Григоровича Шевченка – 9 березня 2017 року. До
проекту залучено вишивальниць із Полтави, Полтавської та Черкаської областей.


Теплі слова і
щирі спогади про Григорія Олексійовича прозвучали із вуст знаних полтавських
вишивальниць Зої Коваленко та Віри Гордівської. Зоя Дмитрівна присвятила
Григорію Кисілю вірш.


А також вона продемонструвала свої мініатюрні вишивки, які будуть передані нашим захисникам і стануть для них оберегами.
А також вона продемонструвала свої мініатюрні вишивки, які будуть передані нашим захисникам і стануть для них оберегами.
Немає коментарів:
Дописати коментар