Їх не злічить ніколи і нікому.
Співають їх усюди і про все,
Співають в щасті й смуткові гіркому.
Предивність пісні важко пояснить:
Вона тамує біль, дає наснагу,
Від неї віє подихом весни,
Вона зове на подвиги й звитяги.
Без пісні ми, як
пташка без крила,
Як все живе без сонця в цьому світі.
Завжди до щастя пісня всіх вела
Цей
вірш полтавського поета Івана Нечитайла став привітанням і автографом до
вечора-концерта «Пісенною диво-родиною 30-ліття своє зустрінемо». Своїми
творчими здобутками, досягненнями на пісенній ниві радо ділився з користувачами
нашої бібліотеки вокальний ансамбль «Розсошаночка» Розсошанського сільського будинку
культури.
Учасників цього колективу пісня згуртовує і пробуджує
бажання дарувати людям можливість насолоджуватися чудовими українськими
піснями, мелодіями, поезією.
Немає коментарів:
Дописати коментар