«Жінка року» (1996) за версією американського біографічного інституту, «Жінка тисячоліття в світі кінематографії» за версією біографічного центру Кембриджського університету в Англії (2000), «Королева екрану» на фестивалі «Жінки кіно» імені Віри Холодної (2002) – це останні світові визнання акторки театру і кіно, нашої землячки Клари Степанівни Лучко. Народна артистка СРСР грала звичайних колгоспниць і французьких аристократок, райкомівських дам і шекспірівських близнюків, але в житті була без аристократичного позування і зірковості. Найбільшу популярність їй принесли художні фільми «Кубанські козаки», «Дванадцята ніч», «Червоне листя», «Циган».
Зірка дивна, що Чутове уславила навіки, горлиця, мальва – так її назвав Андрій Шуть. Сьогодні, вшановуючи талановиту жінку, презентували його книгу «Політ горлиці».
Математик
за фахом, історик та краєзнавець за покликанням, поет і прозаїк за обдаруванням
Андрій Андрійович був патріотом
Чутівського краю. А книгу він подарував для бібліотеки, коли ми з
вишивальницями гуртка побували в Чутівському районному краєзнавчому музеї, де
після виходу на пенсію Андрій Андрійович працював науковим співробітником.
Цікава розповідь про життєвий і творчий шлях Клари Лучко перемежовується
присвяченими їй теплими віршами, фотосвітлини та хронологічна таблиця фільмів з вказівкою ролі Клари Степанівни
доводить те, на скільки автор був захоплений долею землячки, шанував її. Із
жалем неодноразово згадує, що уже після смерті дізнався, що акторка народилася
в Чутове, хоча там майже не жила. Її дитинство та юність пройшли в Полтаві.
Цікавим
доповненням презентації став перегляд чудового документального фільму «Клара
Лучко. Завоювати життя», який був створений журналістом обласної державної
телерадіокомпанії «Лтава» Володимиром Дряпаком.
Немає коментарів:
Дописати коментар