Три провідні джерела творчості Джозефа Конрада: українська земля, велич англійської мови, сила польського духу

3 грудня виповнилося 165 років від дня народження Джозефа Конрада (1857 – 1924), англійського письменника, критика польського походження, уродженця України.

Хоча до цього часу немає точної відповіді, де саме він народився. Українські довідкові видання називають місцем народження Конрада село Терехове Бердичівського району. Дядько Конрада Тадеуш Бобровський писав племіннику, що він з'явився на світ в Бердичеві. Конрад знімок свого сімейного будинку носив з собою все життя. Але після того, як його син Борис Конрад надіслав копію з фотографії будинку, в якому народився його батько, то під час перевірки на місцевості виявилося, що цей будинок (колишній панський палац) зберігся до нашого часу практично без змін і знаходиться в Іванківцях.

ЮНЕСКО внесла 150-у річницю з дня народження Джозефа Конрада до календаря річниць на 2007 рік.

Пам'ятник Джозефу Конраду встановлений в польському місті Гдиня на узбережжі Балтійського моря. 

У Сінгапурі встановлена меморіальна дошка на честь Джозефа Конрада. У Сан-Франциско, Каліфорнія, є площа Джозефа Конрада.

Але саме в українському селі Терехове діє перший музей Джозефа Конрада, відкритий 5 грудня 1987 року до 130-річчя від дня народження письменника. У день відкриття музею відомі українські письменники Дмитро Павличко і Юрій Щербак у книзі відвідувачів визначили три провідні джерела творчості Джозефа Конрада: українська земля, велич англійської мови, сила польського духу.

Наприкінці вересня 2007 року у м. Бердичеві пройшла Міжнародна науково-краєзнавча конференція, присвячена 150-й річниці з дня народження Джозефа Конрада. 27 вересня учасники конференції та численні гості зібрались біля будинку школи, де на урочистому мітингу було відкрито меморіальну дошку, присвячену Джозефу Конраду. Напис на дошці: «В цьому будинку народився відомий англійський письменник Джозеф Конрад (Теодор Юзеф Конрад Коженьовський) 03.12.1857 – 03.08.1924».

3 грудня 2008 року в м. Бердичів в у приміщенні нижнього храму монастиря Босих Кармелітів відкритий ще один музей Джозефа Конрада.

В 11 років майбутній письменник залишається сиротою. Опіку над ним бере брат матері Тадеуш Бобровський. Він віддає племінника на навчання – спочатку до Краківської, а згодом до Львівської гімназії. Але він не закінчує навчання – у 1874 році, після відмови прийняти Австро-Угорське громадянство, 17-літній Джозеф Конрад, щоб не бути призваним на військову службу до Російської армії, вирушає до Марселя. Під впливом англійських та французьких пригодницьких романів Джозеф влаштовується моряком у французький торговий флот.

Ненависть до Росії в нього укоренилась із самого дитинства, він всіляко відмовлявся від вивчення російської мови, не читав російську літературу, російське підданство не давало йому можливості служити на французьких суднах. І коли він вперше у 1881 році висадився на Британській землі в порту міста Ловестофт, то отримав сертифікат, що давав право бути капітаном, британське громадянство і офіційно змінив ім'я на Джозеф Конрад.

У вільний від вахти час Джозеф Конрад розпочинає писати свій перший роман «Безумство Алмайера». Коли була написана дев'ята глава, він показав рукопис одному з пасажирів судна, письменнику Д. Голсуорсі. За його порадою у 1894 році, у віці 36 років Джозеф Конрад залишає море через погане здоров'я і вирішує присвятити себе літературній праці.

Конрад увійшов у літературу як романтик, зі своєю «морською» темою. Майже кожній події або персонажу конрадівських книг відповідає реальність. Конрад розповідає про людей, закоханих у власну справу, яким притаманні почуття обов’язку і товариської солідарності. Його твори справили великий вплив на багатьох письменників, включаючи Ернеста Хемінгуея, Грема Гріна, Вільяма Барроуза, Джозефа Хеллера та інших.

Фільм Френсіса Форда Кополли «Апокаліпсис сьогодні» навіяний, та значною мірою базується на романі Джозефа Конрада «Серце темряви». Пишучи в часи розквіту Британської Імперії, Конрад використовуючи власний досвід у Британському торговому флоті, створює романи та короткі оповідання, що відображали приховані аспекти світового панування Британської Імперії, одночасно поринаючи в глибини людської душі.