Літературна діяльність Людмили Таран є викликом сучасності

За плечима у поетеси, прозаїка, журналістки, критикині та літературознавиці Людмили Таран – чималий творчий доробок. Збірки поезії та прози, есеї, участь у антологіях, численні інтерв’ю.

Шолом-Алейхем писав правду для радості з глибини душі

Соломон Наумович Рабинович – таке справжнє ім’я єврейського письменника, драматурга, одного з основоположників сучасної художньої літератури мовою їдиш Шолом-Алейхема. Він народився в місті Переяславі (стара назва міста Переяслава-Хмельницького). Дитинство майбутнього письменника минуло в селі Воронькові Полтавської губернії (нині це Київська область).

Перлини Лесиного слова в музиці

25 лютого 1871 року народилася Леся Українка. Щороку в цю дату згадуємо талановиту поетесу, чий внесок в українську літературу неможливо оцінити. На її творах виросло не одне покоління українців, а її вірші настільки актуальні, ніби написані сьогодні.

Подарунок до Дня рідної мови

21 лютого весь світ відзначає Міжнародний день рідної мови.  Головна мета цього свята – показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура і історія цілої держави. В ці важкі часи українцям як ніколи важливо підтримувати свою рідну мову словом, віршем, піснею.

Їхні серця б’ються в ритмі ЗСУ

Учні гімназії №7 сьогодні в нашій бібліотеці стали не тільки учасниками заходу по вшануванню Героїв Небесної Сотні, але й активно попрацювали над виготовленням маскувальних сіток.

Україна в житті та творчості польського письменника Ярослава Івашкевича

Польський письменник, перекладач і громадський діяч Ярослав Івашкевич народився у селі Кальник Київської губернії (тепер Вінницької області) в родині колишнього учасника польського Січневого повстання 1863 року Болєслава Івашкевича.

Подвиг Небесної Сотні допоміг та мобілізував українське суспільство на боротьбу, яка продовжується і досі

Напередодні Дня Героїв Небесної Сотні, який щорічно відзначається 20 лютого, для учнів Донецького обласного спеціалізованого коледжу спортивного профілю ім. Сергія Бубки працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ було проведено захід-реквієм «Безсмертна пам'ять Воїнів Світла».

В цю велику, страшну годину з'єднаймося в єдину Україну!

Інформаційний дайджест

16 лютого Україна відзначає День єднання з 2022 року. Він був заснований на тлі попереджень про можливу війну для підняття духу і зменшення психологічного тиску. А ще цей день покликаний нагадати, що саме в єднанні – наші сила та міць.

Буденності війни і письменницькі здобутки Віталія Запеки

Не секрет, що Віталій Запека любить обніматися з розгону. Але той розгон характерний не тільки для обнімашок. З розгону він увірвався й у літературу. Стимулююче кредо «Вчиця ні коли ніпіздно!» зробило його фотохудожником, письменником, драматургом, кінорежисером… чекаємо продовження.

Обереги від майстринь

В обереги для захисників вкладають часточку своєї душі майстрині гуртка «Українські вечорниці» та волонтерки загону «Невтомні бабусі» Віра Гордівська і Зоя Дацько. Очі розбігаються від краси і різноманіття!

Усі твори Василя Короліва-Старого пронизує здоровий осілий дух української землі

Український громадський діяч, письменник, видавець Василь Костьович Королів (Старий) народився у містечку Ладин Прилуцького повіту Полтавської губернії у сім’ї священика. У радянських енциклопедіях про нього не згадувалось, бо він – емігрант. А ще він був членом Української Центральної Ради від Товариства Українських Поступовців (ТУП) – таємної політичної і громадської організації українців в Російській імперії, членом Київського губернського виконавчого комітету Ради об'єднаних громадських організацій, одним із фундаторів та головою Товариства шкільної освіти, членом ради Київського товариства «Просвіта». В 1919 році Королів-Старий відряджений з дипломатичною місією УНР до Праги, де й залишився до кінця життя.

Полтавщина була улюбленим краєм Володимира Самійленка

Полтавщина була улюбленим краєм українського поета-лірика, сатирика, драматурга і перекладача Володимира Самійленка, колискою дитячих і юнацьких мрій. Саме тут, як він засвідчує, «начитавшись у 5-6 класі гімназії українських книжок, я почув серцем, що те все рідне, моє, прийшов до того висновку, що моя мова – українська, а не російська, та й почав свідомо писати українською мовою». Слід зауважити, що Самійленко вільно читав і перекладав без словника з грецької, іспанської, італійської, латини, польської, французької. Він переклав «Іліаду» Гомера, «Божественну комедію» Данте, п'єси Мольєра, Трістана, Бомарше, Анатоля Франса, вірші Беранже, Байрона.

НЕВТОМНІ звітують!

В перший місяць цього року виготовлено 86 сіток. Це – 2037 квадратних метрів! Уже доставлені на передову! Працюємо, бо усвідомлюємо, що робимо потрібну справу! Радіємо, коли отримуємо звіти!