Закликали весну та частували млинцями

9 березня  в бібліотеці-філіалі №7 для учасників гуртка «Веселі всезнайки» учнів 3-Б класу гімназії №32 було проведено урок народознавства «В гості Масляну запросили». Завідуюча бібліотекою Людмила Заливча зробила  екскурс  в історію святкування Масляної ще з часів язичництва, розповіла про цікаві традиції  святкування  в кожен із  днів Масляної.

      Разом з бібліотекарем Тетяною Куслій дівчатка танком та веснянкою закликали весну.

 А потім діти ділилися сімейними традиціями готування та частування млинцями.  Діма Дольнік  розповів як він власноруч готує млинці.

А наостанок працівники бібліотеки пригостили всіх смачними млинцями, які виявляється полюбляють всі.

В читальному залі в цей день було оформлено перегляд «Весну зустрічайте млинцями».

Вітаємо всіх жінок!

              

Свято всіх жінок, матерів і пісень

7 березня в бібліотеці-філіалі №7 відбувся вечір «Свято всіх жінок, матерів і пісень». Свою програму на цьому вечорі представляв театр української пісні «Родина калинова». Талановиті учасники цього колективу уже давно стали одними із улюбленців глядацької аудиторії.

Свою програму вони розпочали вшануванням пам’яті Кобзаря. Звучала поезія Тараса Григоровича, його пісні, які уже стали народними, одухотворяючий духовний гімн українського народу «Реве та стогне Дніпр широкий»…

Друга частина вечору була присвячена жінці – коханій, матері. Це і ліричні пісні, і жартівливі, веселий гумор та жарти.

Щирий виступ артистів подарував присутнім добрий настрій, теплі усмішки та відчуття справжнього свята.

Прийшла Масляна – прийшла з млинцями. Пригостить смачненько нас із вами!

Ніхто не знає, коли млинці вперше з'явилися на нашому столі, але відомо, що вони були ритуальною стравою ще у язичницьких слов'янських народів. Найрізноманітніші повір'я і традиції пов'язані у слов'ян з млинцями. Але перш за все, млинці - обов'язкове частування на Масницю, що стало необхідним атрибутом весняного свята. Люди здавна на Масляну випікали млинці, як символ тепла, сонця, перемоги весни над зимою. Масниця, мабуть, була самим веселим святом у старовину.

Свято тривало тиждень, від цього в християнстві і назва «остання седмиця» перед Великим Постом. Кожен день масляної мав свою назву. Так, понеділок називається зустріч, вівторок - загравання, середа - ласун, четвер - переломом або розгулом, п'ятницю - тещині вечори, суботу - посиденьки зовиці, неділя проводами. У четвер починалася «широка масниця». Святкувалася вона дуже шумно.

Для жінки пісня лилася до небес

5 березня в бібліотеці-філіалі №7 відбувся  вечір «Для жінки пісня ллється до небес».

Користувачок бібліотеки напередодні Міжнародного жіночого дня піснею в цей день прийшов привітати  Іван Якович Труш, голос якого зачарує будь-кого. Всі присутні з насолодою слухали «Ой ти дівчино з горіха зерня», «Вечір надворі», «Пісня про рушник», романси про кохання. 
     Співав Іван Якович і в дуеті з  Ніною Сергіївною Верченко та Тамарою Чінгізовною Ляшенко. Також  Ніна Сергіївна виконала власну пісню про жіноче свято, а у виконанні Тамари Чінгізовни Ляшенко прозвучали українські народні пісні.

Майстерною грою на фортепіано виконання  супроводжувала Філіпська Лариса Михайлівна.

Ще подарунком для присутніх було оформлення та презентація книжково-предметної виставки  «О, магія жіночого обличчя» та  книжкової виставки «Я просто жінка … Та в усі віки в моє ім’я творили і вмирали», вірші про жінку, матір.

До привітань піснею приєдналась і користувачка Юлія Іванівна Карпова.

   

Різноманіття жіночої чарівності і привабливості

В читальному залі бібліотеки-філіалу №7 з 5 березня експонується книжково-предметна виставка «О, магія жіночого обличчя», яка розкриває різноманіття жіночої чарівності і привабливості.

       
Умовно вона розділена на три частини.

Перша частина – це книжкова виставка, на якій можна ознайомитись з жіночими портретами, які є надбанням Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка. Фото цих картин представлено в альбомі про музей, в каталогах виставок цього музею.

   
    Друга частина – це жіночі портрети, які вишила  бісером завідуюча бібліотекою Заливча Людмила.

Третя частина виставки – це жіночі портрети в ніжних пастельних тонах вишиті хрестиком. Вони із творчого доробку майстрині-вишивальниці, користувачки бібліотеки Марії Михайлівни Сєрікової.

Вітрила долі Лесі Українки

3 березня, у Всесвітній день письменника завідуюча бібліотекою-філіалом №7 Заливча Людмила завітала до студентів Полтавського університету економіки і торгівлі. Поетична година  «Вітрила її долі» була присвячена Лесі Українці —  відомій українській письменниці, перекладачці, культурному діячу, якій  25 лютого відзначали 145 річницю з дня народження.

Звучала звісно поезія, а ще була розповідь про захоплення, обдарування, творчі здобутки, життєві  шляхи та випробування цієї мужньої  і талановитої жінки, яка не тільки гордо несла звання Українки, але й повністю його оправдала.

Книжкова виставка до жіночого свята

Коли земля пробуджується від зимового сну, яскравіше починає світити сонечко, всі з нетерпінням чекають чудове жіноче свято. Усе найдорожче, що є у нашому житті – щастя, радість, надія, кохання, пов’язане з жінкою.

«Я просто жінка… Та в усі віки в моє ім’я творили і вмирали». Це слова поетеси Олени Іськової , які стали назвою книжкової виставки в бібліотеці-філіалі №7, а сам вірш її автографом.

                                                                                                                                               

Жінки  невтомні трудівниці, носії скарбниці мудрості нашого народу, хранительки звичаїв та обрядів. Саме таким жінкам присвячений перший розділ виставки під назвою «Берегині українського духу». Книги другого розділу «Жінка – це гордість і велич світу» про славетних і великих жінок знаних всією світовою спільнотою. Наступний розділ виставки «Жіночі голоси української літератури» – про жінок, які своїми творами примножили літературну скарбницю вітчизняної та світової літератури. Розділ виставки «Ліри жіночої звук» розкриває імена талановитих поетес нашої Полтавщини.

Без вас, дорогі жінки, не було б стільки світла, любові і тепла! 

Шевченківські дні – невід’ємна традиція нашого життя

Кожної весни на українську землю приходить велике свято – день народження її геніального сина – Тараса Григоровича Шевченка. Для всіх поколінь Шевченкові поезії будуть актуальними завжди, адже написані людиною, яка поєднувала в собі геніальність і простоту водночас, і не помітити великої любові поета до України просто неможливо.

До цієї дати в читальному залі бібліотеки-філіалу № 7 1 березня оформлено книжкову виставку «Шевченкове полум’яне слово на стражі вічності стоїть».

Поет залишив нам свої неоціненні духовні надбання – твори і світлу добру пам’ять про себе. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу. А завданням бібліотеки є пропагувати твори великого Кобзаря та літературу про нього.

Літературна спадщина Тараса Шевченка представлена в розділі виставки «Думи Кобзаря живуть між нами» та на додатковому стенді, де представлені 7 томів Повного зібрання творів у 12-ти томах.

Література про життєвий та творчий шлях поета представлена в розділі «У всякого своя доля».

Розділ «Ми тебе не забули, Тарасе» демонструє літературу про вшанування пам’яті українським народом свого славного сина. А книги розділу «Шевченко і Полтавщина» розповідають про зв'язок Шевченка з полтавським краєм ще за його життя та все, що пов’язано подальшим збереженням пам’яті Кобзаря.