12 листопада
виповнюється 80 років від
дня народження українського поета, автора пісні «Чорнобривці» Миколи Сингаївського (1936
— 2013). Миколу Федоровича за його ніжні ліричні поезії прийнято називати
поліським соловейком.
Перу Миколи
Сингаївського належить понад сорок поетичних збірок, половина з яких написана
для дітей. Творчий доробок поета був належно оцінений: за збірки «З березнем по
землі» та «Архіпелаг» був удостоєний обласної літературної премії ім. О.Бойченка;
за збірки «Вогневиця» і «Поступ» – звання лауреата республіканської премії ім.
М.Островського. У 1990 р. він став лауреатом літературної премії ім. Лесі
Українки за поетичні твори для дітей.
Поезія Миколи
Сингаївського – це суцільна пісня. Деякі поезії Миколи Сингаївського, покладені
на музику, виконуються як народні пісні: «В краю дитинства», «Синові в дорогу»,
«Тополина земля», «Полісяночка», «Безсмертник», «Ромашки», «Колискова матері»,
«Зоряна», «Перша пісня життя», а «Чорнобривці», «Жменька рідної землі» стали
одними з улюблених народом пісень.
Та й ті вірші, яких не
торкалися композитори, також співучі й музичні. В Миколи Сингаївського
опоетизована природа, праця людей, рідний край, вся Україна. Поет належить до
тих, хто уміє відчути в кожній речі, в кожній квітці, дереві, будинку, навіть у
камені живе життя, уміє чути розмову, здавалося б, безсловесних створінь,
вслухатися в музику трав, в пісню лісу, уміє бачити, як бігає сміх, як ходить
по хатах ранок, як сонце підморгує маленькому хлопчику...
18 листопада виповнюється
95 років від дня народження Дмитра Олексійовича Міщенка (1921 - 2016) — українського письменника, кандидата філологічних
наук.
Дмитро Міщенко з тих
письменників, чия доля - то доля його народу в XX столітті. Усе, що в ньому відбувалося
(якщо відкинути першу третину), пройшло перед його очима і відповідно втілено в
художніх творах.
За збірки «Полювання на
жар-птицю» (1990) та «Особисто відповідальний» (1991) удостоєний Державної
премії України ім. Т.Г.Шевченка (1993). Лауреат премії ім. О.Фадєєва, за роман
«Вітри приносять грозу» відзначений медаллю А.Макаренка.
Окремі твори Міщенка
перекладено російською, болгарською, словацькою та англійською мовами.
В останні роки життя
письменник часто виступав у пресі з публіцистичними статтями, друкував
оповідання, повісті на злободенні теми із життя людей незалежної України.
Докладніше про життя та творчість письменників – ювілярів запрошуємо вас прочитати на сторінці нашого блогу «Літературна персона».