Чураївни полтавського краю

Наближається свято нашого рідного і чарівного міста – Полтави. В читальному залі бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до цієї дати оформлена книжкова виставка «Полтава! Красуня героїчна й нездоланна у віках!», на якій представлена література про історію і сьогодення міста, а також про людей, які прославили його в літературі, мистецтві та в своїх подвигах.

Вже другий рік в бібліотеці проходять заходи в рамках міні-проєкту «Славу краю роблять люди» про видатних діячів рідного краю. В рамках цього проєкту напередодні Дня міста для відвідувачів відділення №1 територіального центру надання соціальних послуг Полтавської міської ради було запропоновано музично-літературний вечір «Дві Чураївни полтавського краю».

Дві талановиті жінки – Маруся Чурай і Раїса Кириченко – є гордістю полтавського краю. Чураївна, яка народилася чотириста років тому та сучасна Чураївна, душа якої вже, на жаль, 20 років тому відлетіла у вічність.

Зберігся рукописний альбом Селегеня, датований 1853 роком з припискою, що пісні в ньому (вказано 8) створенi «Марусею, дочкою бравого полтавського урядника Гордія Чурая». Але народна пам'ять вважає поетесу авторкою близько 20 пісень. Вважається, що пісні Маруся Чурай зазвичай створювала на основі подій із власного життя. Тому біографію авторки склали за її ж творами та на основі усних переказів. А ще її образ часто використовували в літературі. Тому згадували драми, п’єси, повісті, балади, героїнею яких стала ця легендарна дівчина. Та, звісно, найбільш відомим є історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», який у 1987 році відзначили Шевченківською премією.

У своїй книзі «Я козачка твоя, Україно» Раїса Опанасівна згадує, що ще співаючи у Черкаському народному хорі, вона почула ім’я Марусі Чурай і вже будучи в Полтаві, почала розпитувати про неї у художнього керівника народного ансамблю пісні і танцю «Лтава» Валентина Юхимовича Міщенка. Саме він і розповів все, що знав про легендарну піснярку, назвав декілька її пісень. Інтерес до творчості Марусі Чурай у Раїси Кириченко не згас і згодом Валентин Юхимович подарує їй пісню «Маруся Чураївна», ще пізніше з’явиться ансамбль «Чураївна».

У спогадах співачки знаходимо такий запис: «Я вірила, що на околиці Полтави, де тоді й сама жила, мала оселю й ця легендарна дівчина, яка любила, як і я, співати пісень. Багато що в її житті не відрізнялось від мого, від сотень полтавок. Але в коханні щастя вона не мала, тому й залишила нам сумні, невеселі, й часом трагічні пісні. Не буду приховувати: мені приємно, коли і мене називають «Чураївною». Але це не тільки тішить, а й змушує підійматися на ту висоту, на яку зійшла у народній уяві сама Маруся».

Слухаючи пісні Марусі Чурай, пісні про легендарну піснетворку у виконанні Раїси Опанасівни, з впевненістю можемо сказати, що славні Чураївни повертаються до нас знов і знов, і будуть повертатися завжди.