Німець із подільською душею: як Освальд Бургардт став Юрієм Кленом і голосом Розстріляного Відродження

Великий український поет XX століття Юрій Клен був етнічним німцем, який при народженні дістав ім’я Освальд-Еккард Бургардт. Він став одним із київських неокласиків, якому судилося вирватися з окупованої більшовиками України на Захід і розбудовувати державу українського слова на «нечужій чужині».

Майбутній поет народився 4 жовтня 1891 року в селі Сербинівці Подільської губернії (нині — Вінниччина) в родині купця Фрідріха Адама Бургардта, чий батько переселився на українські землі з Пруссії.

Після переїзду родини до Немирова Освальд закінчив початкову школу, навчався у місцевій гімназії, а згодом — у Першій київській гімназії, яку закінчив із золотою медаллю. Далі вступив на романо-германський відділ історико-філологічного факультету Університету Святого Володимира.

З початком Першої світової війни бути німцем у Російській імперії стало небезпечно. Бургардта, який мав німецьке громадянство, депортували до Архангельської губернії, в село Мар’їна Гора.

Лише влітку 1918 року він повернувся до Києва. Восени 1920 року, завершивши навчання в університеті та вступивши до аспірантури при УАН, Освальд вирушив до Баришівки на Київщині, щоб викладати в Соціально-економічному технікумі.

У червні 1921 року до Баришівки вдерлася пирятинська міліція і заарештувала майже всю військову та цивільну інтелігенцію селища через донос про нібито підготовку повстання. Бургардта разом з іншими затриманими етапували до Полтави та кинули до в’язниці. Майже всіх його співкамерників розстріляли, а сам Освальд уцілів і був звільнений лише завдяки клопотанню Володимира Короленка.

Восени 1922 року поет повертається до Києва. Він викладає німецьку мову та інші дисципліни у різних навчальних закладах, зокрема в КІНО (колишньому університеті), та співпрацює з ВУАН. Багато перекладає українською — Райнера Марію Рільке, Поля Верлена, Кнута Гамсуна, Мері Шеллі, Джорджа Байрона, Чарлза Дікенса, Вільяма Шекспіра та інших.

Дослідники датують старт українськомовної поетичної творчості Освальда початком 1920-х років. Та найголовніше — він розпочав свій шлях як український поет і отримав благословення Миколи Зерова, доповнивши «п’ятірне гроно» неокласиків, до якого також увійшли Максим Рильський, Павло Филипович та Михайло Драй-Хмара. Замість того щоб оспівувати совєтську дійсність, вони служили чистому мистецтву, орієнтуючись на античних класиків і французьких парнасців.

У 1931 році Бургардт вживає заходів, щоб виїхати з СРСР на підставі німецького громадянства. Вирішальним поштовхом до цього стали арешт і кількамісячне ув’язнення Максима Рильського.

У грудні 1933 року під псевдонімом «Юрій Клен» з’являється перша публікація його віршів у львівському «Літературно-науковому вістнику», який редагував Дмитро Донцов. Так Клен став живим мостом між неокласиками та поетами празької школи, ширше — об’єднав літературні сили материкової України та еміграції, ставши на Заході голосом того українського відродження, яке на Батьківщині вже ставало розстріляним.

Працюючи в Мюнстерському університеті викладачем, а згодом професором слов'янських мов, Клен написав поему «Прокляті роки» — суворий документ-свідчення про жахи більшовицької окупації України. У той самий період постала більшість віршів, що згодом увійшли до його збірки «Каравели» (Прага, 1943), де романтика мандрів у просторі й часі поєднується з камерною споглядальністю та містичним відчуттям страшного сьогодення уярмленої України й вірою у її майбутнє відродження.

Після Другої світової війни Юрій Клен був змушений жити в Австрії, переважно в Тіролі. Тут була написана більша частина його монументальної епопеї «Попіл імперій» (яку поет так і не встиг завершити). У ній автор дав масштабну картину новітнього варварства, що лютувало в Європі та Україні від Першої до Другої світових воєн, провів читача колами червоного пекла й віддав данину пам’яті своїм знищеним друзям-неокласикам.

Поету постійно бракувало україномовного середовища. У його пошуках він неодноразово нелегально переходив кордон із Німеччиною, відвідуючи табори переміщених осіб (Ді-Пі). Під час третього такого переходу поет тяжко застудився й помер в Аугсбурзі 30 жовтня 1947 року.

Життєвий і творчий шлях Освальда Бургардта — це унікальний приклад того, як німець за походженням добровільно та беззастережно обрав українську долю. Безкомпромісно засуджуючи будь-яку імперську агресію, він бачив в Україні не беззахисну жертву зажерливих сусідів, а повноцінного суб'єкта історії.

Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до 135-ої річниці з дня народження Юрія Клена, який залишив нам не лише високохудожню поезію та глибоку епопею про катастрофи ХХ століття, а й приклад високого державницького мислення, пронісши любов до українського слова через усі випробування та екзиль.