четвер, 25 лютого 2016 р.

Зустріч з бійцем "Азову"

Домівка…  Це коли переступаєш поріг, а тебе огортає почуття тепла і спокою, рідної і дорогої атмосфери. Когось зустрічає дитячий сміх, когось домашній улюбленець, когось квіти у вазонах на вікні.
Такі думки навіяла зустріч з молодим, на вигляд навіть юним хлопцем. Він завітав до нашої бібліотеки. Зараз перебуває на зовсім короткому відпочинку , а скоро знову слухати свист бойових куль.
Йому б розчинити двері рідної домівки, обійняти рідних, та на жаль це зараз не можливо. Його домівка в окупованому Донецьку. Тому він закриває своє лице, не називає свого прізвища, щоб не накликати біди на рідних.
Своє знайомство з бібліотекою хлопець розпочинає зі стенду про Дмитра Коряка. Це його бойовий побратим. Ще рік тому вони разом служили в батальйоні «Азов». Брат (позивний Діми Коряка) загинув, а Братан (позивний цього юнака), прибувши до друзів на ротацію, віддає шану загиблому бойовому товаришу.
Він буде першим, хто прочитає книгу про Брата. А потім повезе до «Азову», бо ця книга - це подарунок від упорядника, поетеси Надії Іванівни Гринь  бойовим побратимам  Діми Коряка. А ще в подарунок книга від полтавської поетеси Катерини Андріївни Калініченко, лист, власноруч написаний вірш і подарунки від користувачки бібліотеки Ліни Григорівни Устименко, смаколики від працівників бібліотеки.
Хлопець за все сором’язливо дякує, декілька раз повторює, що в нього все є. А домівка? Саме за неї, за тисячі тих, які окуповані і мільйони тих, щоб не були окуповані , він, взявши зброю до рук, пішов воювати.
         Він всім нам дякує, а ми зі сльозами на очах не знаємо, як йому дякувати. За його мужність, за наше мирне небо, за спокій і за теплі рідні домівки також.






Немає коментарів:

Дописати коментар