Літні турботи волонтерів

       Наприкінці травня активісти з «Національного корпусу» допомогли відновити роботу по виготовленню сіток, із Києва отримали тканину, полтавці допомогли синтепоном, і робота у «Невтомних бабусь» закипіла. Правда, підсобляли і дідусі, і навіть внуки.

Презентація книги Ганни Ручай "На східному фронті є зміни"

25 травня в читальному залі бібліотеки-філії №7 відбулася презентація книги Ганни Ручай «На східному фронті є зміни». Розпочала захід завідувач бібліотеки Людмила Заливча, яка представила автора книги – пані Ганну і нагадала всім присутнім, що рік тому, 26 травня, у бібліотеці відбувалася презентація книги Євгена Положія «Іловайськ», а через рік ми знову зустрілися, щоб поговорити про події на сході.

Допомога армії – маскувальні сітки для розвідників

 Питання допомоги армії ніколи не викликало сумніву у колективу бібліотеки-філіалу №7 Полтавської міської ЦБС. Адже неможливо забувати про те, що в нас іде війна, забувати про бійців, які перебувають на Сході. Вони не пускають війну на вулиці наших рідних міст, тож, на нашу думку, кожен українець не має права відсторонюватися від подій, які відбуваються в країні.

 Коли до завідувача бібліотеки-філіалу №7 Людмили Заливчої звернулися волонтери з проханням зробити маскувальні сітки для наших бійців, вона не відмовила. Добре розуміла, що навіть попри відсутність досвіду в цій справі, повинні справитись.

В пам'ять про Героя

«Кажуть, герої не вмирають, але я хотів би, дуже хотів би, щоб вони замість бути героями жили. Тут, на землі, вони потрібніші, ніж на небі. Тут є багато такого, чого без них не зробить ніхто» – це слова з роману Василя Шкляра «Чорне сонце». Мабуть кожен українець зараз хоче цього, але на жаль наші хлопці, нинішні герої вмирають під ворожими кулями на сході, віддаючи своє життя за наше мирне життя і за життя наших майбутніх поколінь у вільній Україні. Вони зробили все, що змогли, а ми в свою чергу  мусимо робити все, щоб шана про них жила у серцях і пам’яті людей.

Мочалов Олександр Ігорович. Він не був читачем нашої бібліотеки,але мешкав зовсім поряд – на Половках, на вулиці Зоряній. Ми давно знаємо його батька Ігоря Олександровича, який бував у нашій бібліотеці. А  сьогодні не тільки батько, але й мама Любов Олексіївна прийшли до нашої бібліотеки, щоб вшанувати пам’ять свого єдиного сина, добровольця, бійця батальйону «Донбас», який загинув від підлої кулі снайпера під Іловайськом. Саме стендом про нього нині поповнився Куточок пам’яті в читальному залі бібліотеки.

З любов’ю і теплотою згадує Любов Олексіївна свого сина, розуміє і підтримує синову самопожертву за рідну землю, а в пам'ять про нього садить біля будинку його улюблені квіти та готує разом із внучкою, яка так схожа на сина,  його улюблені страви.

На фасаді Полтавської ЗОШ № 38 встановили пам’ятну дошку випускнику школи Олександру Мочалову. Бойовий ВАЗ побратими назвали «Братишка VIVA». А в читальному залі нашої бібліотеки ми зробили стенд, який увіковічив пам’ять Героя-земляка, який загинув під Іловайськом.

О, Боже ласкавий, з високого неба,

Послухай молитву й благання до Тебе.

Спаси Україну від злої навали,

Щоб більше дітей батьки не ховали.

В молитві до Тебе всі руки складаєм,

Стоїмо на колінах, всі щиро благаєм:

Не дай рідну землю розділити й забрати,

Не дозволь в Україні знов кров проливати.

Сумні спогади про Іловайськ

26 травня в читальному залі бібліотеки-філіалу №7 для користувачів старшого покоління було проведено годину патріотизму «За скупими рядками споминів : Іловайськ».

     Книга Євгенія Положія «Іловайськ», яку презентували на заході,  вийшла у річницю подій в серпні – вересні 2014 року. Вона присвячена бійцям, загиблим в «Іловайському котлі», а художній текст її написано за мотивами історій солдат та офіцерів, що вижили в цьому горнилі українсько-російської війни на сході України. Презентуючи книгу, ведучі заходу Тетяна Куслій та Людмила Заливча, розповіли не тільки історію створення книги, але й історії героїв повістей, яких у книзі 16.

     Ще одна книга, про яку йшла мова на заході «Іловайський щоденник», її автор учасник події під Іловайськом, доброволець батальйону «Дніпро -1» Роман Зіненко. Це не художній текст, але і не хроніка, а просто розповідь очевидця, який залишився живим.

     Нікого не залишила байдужим розповідь Ігоря Олександровича Мочалова про свого сина – добровольця батальйону «Донбас», розвідника-санітара Олександра Ігоровича Мочалова,  який загинув під Іловайськом 29 серпня 2014 року, загинув рятуючи своїх поранених товаришів. Батько впізнав сина на відео, яке виклав на «Ютубі» один із сепаратистів, який знімав ту місцевість відразу після бою. Поряд із Сашею лежала санітарна сумка і розсипані ліки, свій обов’язок він виконував до останнього подиху.

                                                                                       

Хвилюючою була розповідь батька про те, як він майже півроку розшукував тіло сина, як робив аналіз ДНК  і тільки 7 лютого 2015 року Олександра перепоховали в Полтаві на Алеї Героїв на Боженківському кладовищі.

    Указом Президента України за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Олександр Мочалов нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
       На фасаді Полтавської ЗОШ № 38, випускником якої був Олександр Мочалов,  встановлено пам’ятну дошку. А колектив бібліотеки пообіцяв батьку загиблого оформити стенд про сина.  До речі Олександр проживав на Половках, де зараз і проживають його батьки.

    Одим із героїв книги «Іловайськ» став наш земляк, учитель фізкультури із Гадяча, санітар  Володимир Донос. Про цього мужнього бійця, історію його визволення з полону розповів волонтер Іван Миколайович Данилевський, який допомагав і підтримував дружину Володимира в ті тяжкі хвилини, коли той перебував не тільки в полоні, але й боровся за життя, адже йому ампутували ногу.

Іловайськ – не тільки трагічна сторінка нашої історії, але й героїчна, про події в яких переплелися мужність і патріотизм, біль, гідність і героїзм, потрібно говорити і пам’ятати. 

Великодні дари захисникам

 Колектив бібліотеки-філіалу №7 на днях отримав подяку від Полтавської обласної ради за високу громадянську свідомість, значний внесок у здійснення волонтерських ініціатив по матеріальному забезпеченню українських військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях на Сході України, підтримку їх бойового та морального духу.

     Висловлюючи щиру вдячність за високу оцінку та відзначення зробленої роботи, колектив бібліотеки не забарився з продовженням подальших ініціатив в цьому напрямку і виступив з ідеєю провести патріотичну акцію «Великодні дари захисникам».

                                                                                         

                                                                                                                               

     До акції залучилися не тільки працівники бібліотеки, але й учасники гуртків «Українські вечорниці» та «Веселі всезнайки».
Кропітливо і старанно випікали традиційні паски, випечене у формі писанок печиво прикрашали патріотичними кольорами, приготовлені кекси «одягли» у жовто-блакитні вбрання. З молитвами виготовляли обереги ляльки-мотанки «На здоров’я».

 А учасники гуртка «Веселі всезнайки», крім принесених смаколиків, приготували на подарунок також паски, але намальовані фарбами.

                                                                                   

                                                                                                  

                                                                                                                              

     Дари захисникам відправили на Схід через волонтерів руху «Полтавська громада разом».   

Виховання патріотизму

29 березня в бібліотеці-філіалі № 7 для учнів 3-Б класу гімназії №32, учасників гуртка «Веселі всезнайки»  відбулася презентація книги «Дорога в безсмертя. Дмитро Коряк» .  Діти прослухали розповідь про бійця «Азову», нашого земляка Дмитра Коряка, в пам'ять про якого в бібліотеці оформлено стенд.  Слухаючи про подвиг Брата (позивний Дмитра), діти разом з класним керівником Осаулко Ольгою Володимирівною, прийняли рішення в черговий раз приготувати малюнки та подарунки  бойовим побратимам Дмитра,  бійцям батальйону «Азов».

Зустріч з бійцем "Азову"

Домівка…  Це коли переступаєш поріг, а тебе огортає почуття тепла і спокою, рідної і дорогої атмосфери. Когось зустрічає дитячий сміх, когось домашній улюбленець, когось квіти у вазонах на вікні.

Такі думки навіяла зустріч з молодим, на вигляд навіть юним хлопцем. Він завітав до нашої бібліотеки. Зараз перебуває на зовсім короткому відпочинку , а скоро знову слухати свист бойових куль.

Йому б розчинити двері рідної домівки, обійняти рідних, та на жаль це зараз не можливо. Його домівка в окупованому Донецьку. Тому він закриває своє лице, не називає свого прізвища, щоб не накликати біди на рідних.

Своє знайомство з бібліотекою хлопець розпочинає зі стенду про Дмитра Коряка. Це його бойовий побратим. Ще рік тому вони разом служили в батальйоні «Азов». Брат (позивний Діми Коряка) загинув, а Братан (позивний цього юнака), прибувши до друзів на ротацію, віддає шану загиблому бойовому товаришу.

Він буде першим, хто прочитає книгу про Брата. А потім повезе до «Азову», бо ця книга - це подарунок від упорядника, поетеси Надії Іванівни Гринь  бойовим побратимам  Діми Коряка. А ще в подарунок книга від полтавської поетеси Катерини Андріївни Калініченко, лист, власноруч написаний вірш і подарунки від користувачки бібліотеки Ліни Григорівни Устименко, смаколики від працівників бібліотеки.

Хлопець за все сором’язливо дякує, декілька раз повторює, що в нього все є. А домівка? Саме за неї, за тисячі тих, які окуповані і мільйони тих, щоб не були окуповані , він, взявши зброю до рук, пішов воювати.

         Він всім нам дякує, а ми зі сльозами на очах не знаємо, як йому дякувати. За його мужність, за наше мирне небо, за спокій і за теплі рідні домівки також.

Вшанування пам'яті бійця "Азову" Дмитра Коряка

      До річниці загибелі бійця батальйону «Азов» Дмитра Коряка в бібліотеці-філіалі №7 вирішили виготовити стенд «Герої не вмирають. Дмитро Коряк». 

А 11 лютого учням 9-М класу полтавської гімназії №32 презентували книгу-реквієм, книгу-спомин «Дорога в безсмертя: Дмитро Коряк» та цей стенд.

Звісно запросили упорядницю цього мистецького пам’ятника -  відому поетесу-піснярку, лауреата премії імені І. П. Котляревського Надію Гринь, яка була особисто знайома з героєм, котрий загинув під Маріуполем, відстоюючи українську землю. Саме вона ініціювала і створення в бібліотеці  стенду, присвяченого герою.

           Зі сльозами на очах присутні прослухали розповідь про життя бійця та переглянули відеоролик з останнім інтерв’ю Дмитра Коряка на фронті.

 Надія Гринь розповіла, яким Дмитро був у мирному житті, про його любов до матері, прочитала свій новий вірш, присвячені пам’яті героя. 

Про Дмитра Коряка, як учасника Революції Гідності й  Майдану в Києві та Полтаві, розповіла учасниця полтавського майдану, волонтер Алла Силка.

Також виступили поетеса Катерина Калініченко і  правозахисниця, в минулому – учасниця Народного Руху України Зоя Коваленко, журналіст Лідія Черпакова.  

             Школярі прочитали вірші, які увійшли в збірку «Дорога в безсмертя: Дмитро Коряк» разом зі спогадами бойових побратимів Дмитра.

  

              Всі присутні хвилиною мовчання вшанували загиблих в АТО, героїв «Небесної сотні» та всіх борців за щасливе майбутнє нашої країни.