8 серпня 2026 р.

Повернені імена та нові сторінки: огляд книжкових новинок українських авторів

Наша бібліотека отримала цінні видання, які свого часу належали до фонду Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Всі вони належать перу письменників, чиї твори протягом кількох десятиліть не видавалися й не перевидавалися, а імена були піддані анафемі із негласною, але суворою забороною згадувати.

Іван Багряний — один із найвидатніших українських письменників, публіцистів та політичних діячів XX століття. Він пройшов крізь пекло сталінських репресій, ГУЛАГу та заслання, що згодом лягло в основу його відомих романів.

Збірка «Вибрані твори», яка побачила світ у серії «Розстріляне Відродження», є чудовою нагодою поглибити знайомство з творчістю майстра. Досі у фонді нашої бібліотеки були представлені його романи «Тигролови», «Сад Гетсиманський» та «Огненне коло». Відтепер, завдяки цій збірці, читачі матимуть змогу відкрити для себе роман «Людина біжить над прірвою», оповідання «Пацан», а також поезію, публіцистику й літературно-критичні статті як самого Багряного, так і розвідки про його життя й долю.

Видатний письменник, мовознавець, перекладач та літературний критик Борис Антоненко-Давидович — знакова постать українського національного відродження XX століття й багаторічний радянський політв'язень. У 1935 році сталінський режим засудив його до розстрілу, який згодом замінили на 10 років таборів. Загалом у сибірських ГУЛАГах та на засланні він провів понад 20 років.

Книга Бориса Антоненка-Давидовича під назвою «Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки» вийшла у престижній державній серії «Бібліотека Шевченківського комітету». Вона об'єднує знаковий художній доробок та публіцистику видатного українського письменника й мовознавця.

«Смерть» — відома психологічна повість про трагедію українського інтелігента-комуніста в часи революційних потрясінь та становлення радянської влади.

«Сибірські новели» — цикл художньо-документальних творів, написаних на основі майже 20-річного перебування автора в сталінських концтаборах ГУЛАГу та на засланні. Вони розповідають про драматичні й трагічні людські долі, зберігаючи віру в силу людського духу.

«Завищені оцінки» — літературно-критичні статті, спогади та публіцистичні роздуми письменника.

Микола Григорович Мінько (1902–1937) — яскравий представник літератури доби Розстріляного відродження. Його твори через правдиве висвітлення радянської дійсності зазнали жорстокої цензури. Соціально-психологічний роман «Виселок у пилу» (1931) вилучили з обігу як «шкідливий» і «наклепницький». Намагаючись писати на догоду владі, автор створив повість для дітей «Кокусники» (1931), проте й вона зазнала нищівної критики.

Через принципову безкомпромісність і відмову творити фальшиві оди режиму в жовтні 1937 року письменника заарештувало НКВС. Звинуваченого у «націоналізмі» Миколу Мінька розстріляли 15 грудня 1937 року. Реабілітовано посмертно у 1962 році.

До тому вибраного, упорядкованого Миколою Чабаном (видавництво «Січ», Дніпро), увійшли найкращі праці митця: роман «Виселок у пилу», що розкриває суворе життя, важку працю та ідеологічні пошуки робітничої молоді Донбасу 1920-х років, повісті «Манівцями» і «Кокусники», а також оповідання.

Події захопливого ретродетектива відомого українського письменника Юрія Винничука «Нічний репортер» переносять читача у колоритний, але тривожний Львів 1938 року. Журналіст Марко Крилович, якого прозвали «нічним репортером» за репортажі з життя міського дна, береться за розслідування вбивства кандидата в президенти міста Томашевича — саме того політика, про якого напередодні написав викривальну статтю.

Розплутуючи загадку за загадкою на тлі передчуття великої війни, Марко потрапляє у вир любовних і кримінальних пригод. Йому неофіційно допомагає комісар поліції Роман Обух, відсторонений начальством від справи. Тим часом у розслідування втручаються німецькі та радянські шпигуни, польська контррозвідка й міські кримінальні кола. Перед читачем постає якравий злочинний світ тогочасного Львова, шинки-мордовні, батяри й вуличний колорит, просякнутий галицьким діалектом і батярським гумором.

Книга Ольги Саліпи «Квіти з корінням» – глибокий психологічний роман і сімейна сага про долю трьох жінок одного роду, чиї події розгортаються у 2025 році на тлі повномасштабної війни. Вони різного віку і такі різні, що якби хто не знав – то й не подумав би, що вони рідні.

Лєна (бабуся) — колишня чемпіонка з легкої атлетики, сильна й вольова жінка, яка через давню любовну травму зненавиділа всіх чоловіків.

Люба (мати) — п'ятдесятирічна жінка, яка все життя прожила в тіні суворої матері, рано овдовіла й прагне будь-що видати доньку заміж. Вона знаходить власне щастя лише тоді, коли закохується в Ореста — вдівця та учасника АТО.

Христина (донька) — молода жінка, яка самостійно виховує сина. Вона відкриває серце військовому Юрку, проте мати категорично проти цих стосунків через страх утрати.

Назва роману символічна: неможливо зростити «квіти щастя», відірвавшись від власних коренів, родинної історії та пам'яті. Це чуттєве дослідження жіночої психології, давніх образ і тривог жінок, які чекають своїх рідних із фронту.

Роман Ярослави Литвин «Хрущі над вишнями» — продовження популярного роману «Вілла у Сан-Фурсиско». Події розгортаються навесні під час Великодня на тлі сучасних воєнних реалій. Оля Синичка продовжує відбудовувати старовинну бабусину хату в селі Фурси. На допомогу приїжджає професійний кондитер Євген. Між героями спалахує кулінарний поєдинок — «Турнір пасок», де родинні секретні рецепти переплітаються із щирими почуттями.

Проте перед молодими людьми постає складне питання: чи має людина право на щастя й кохання у часи великих втрат?

Текст твору наповнений живим суржиком, діалектизмами та яскравим гумором, авторка поєднує кулінарні мотиви, щирі людські почуття та реалії війни, створюючи теплий і життєствердний роман. І обіцяє третю частину цієї затишної історії – роман «Літо у Сан-Фурсиско».

Роман Леоніда Кононовича «Там, де немає пітьми» цікавим буде  для шанувальників української прози, де реалістична історія поєднується з міфологічним і символічним виміром, які шукають не легке читання, а сильний текст про темні сторінки минулого й людське прозріння.

Події роману розгортаються наприкінці 1940-х років у Центральній Україні. Радянською владою вирішує створити «рукотворні моря» (водосховища) і через це затоплюються цілі села, вирубуються ліси, а людей примусово виселяють на Донбас.

Головний герой майор МДБ Бєлокоров виконує особистий наказ Сталіна – розшукати  автора таємного та принизливого антисталінського памфлету.

Але слідство перетворюється на внутрішню психологічну драму, з  головним героєм відбуваються дивні речі, і межа між реальністю та його власними зламами пам’яті поступово розмивається. Це  змушує його згадати власне коріння й українську ідентичність.

«Там, де немає пітьми» залишає після себе відчуття важкої, але необхідної розмови про минуле. Книжка запрошує читати уважно, вдивляючись у кожен образ, бо саме в них приховано шлях до усвідомлення того, що не може бути стерте.

Вчитель із Корсунь-Шевченківського Володимир Кошелюк у літературі дебютував романом «Green Сard» (2017) — дуже несподіваною книжкою, просоченою справжнім міліарним духом і пафосом подолання жорстоких обставин.

Друга книга письменника – містичний роман у жанрі сучасної прози та міського фентезі «Видюк». Це яскрава і динамічна оповідь, з перших сторінок якої починаються шалені пригоди.

Головний герой — молодий археолог, який має здатність бачити потойбічних істот. Та його здібність стає не дарунком, а причиною небезпечних обставин. Потрапивши на війну на Донбас, окрім земного пекла обстрілів, він змушений захищати побратимів та виживати там, де звичайна зброя безсила.

Гарний сюжет з безупинним коловоротом пригод, легка мова написання, цікаві, такі живі й харизматичні персонажі, маловідомі подробиці стосунків між реальністю і потойбіччям. Ця книга буде цікава шанувальникам якісної сучасної української прози та похмурого етнофентезі, де окопна правда переплітається з містикою. Автор із тонкою деталізацією досліджує межі людських можливостей, природу страху та маловідомі пласти українських вірувань.

Немає коментарів:

Дописати коментар