Навіки увійшла в історію трагічна дата 26 квітня 1986 року. Саме в цей день сталася найбільша за всі часи техногенна катастрофа – аварія на Чорнобильській АЕС. Науковий комітет ООН з питань впливу радіації і Всесвітня організація охорони здоров’я віднесли цю катастрофу до аварій ядерних об’єктів найвищого – сьомого – рівня.
Масштаб збитків, як
матеріальних, так і гуманітарних, завданих нею, досі важко оцінити. Слово
«Чорнобиль» стало знаковим для усього світу, назавжди залишивши незгойну рану
не лише на українській землі, а й у серцях людей. Особливо тих, хто був
безпосереднім учасником тих трагічних подій.
Тому в Україні є ще одна дата, пов’язана з подіями Чорнобильської трагедії. 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва саркофага над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС. Зруйнований реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища. І цей день став Днем вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, котрі ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття.
Саме вони і є героями
документально-публіцистичної книги «Солдати Чорнобиля». Вона присвячена
полтавцям, які внесли свою частку в подолання наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. В ній немає літературних героїв і вигаданих фактів. Це
сувора правда-бувальщина про вкрай небезпечну роботу в районі аварії.
З героями цієї книги відбулося
знайомство користувачів бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської
МТГ. На зустріч завітали Сергій Козлов, Анатолій Шевченко та Микола Абраменко.
Вже через 30 років після трагедії Сергій Валерійович та Анатолій Іванович вирішили зібрати спогади людей різного віку і різних професій, адже спогади кожної людини унікальні, вони такі живі, наче це трапилося з ними вчора, бо ця аварія залишила у їх серцях незагойні рани. Вони стали упорядниками чудової книги, ілюстрованої, з фотоматеріалами, картами. Крім цього, в книзі зібрана вичерпна інформація про аварію та її наслідки, про сьогодення зони відчуження.
Присутні, люди старшого віку, які і самі пам’ятають події того далекого 1986 року, зацікавлено слухали спогади героїв книги, які молодими і здоровими були змушені їхати на ліквідацію наслідків аварії, їх призивали через військкомати. Вони робили все по приказу, змушені були дотримуватись вказівок і не розголошувати про те, в якому пеклі побували.
З болем ліквідатори
згадують тих побратимів, які уже пішли за вічну межу і тих, які зараз борються
не тільки за своє здоров’я і життя, а й за свої права.
Сьогодні наш обов’язок – пам’ятати про учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які є прикладом мужності, самовідданості та високого професіоналізму. Тому ця книга є своєрідним пам’ятником мужнім полтавцям, бо справжнього меморіалу для пошанування полтавців, які були учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, немає. Є тільки Пам’ятний знак жертвам аварії на Чорнобильській АЕС.
Немає коментарів:
Дописати коментар