Слухали про весняну красу

 16 квітня в бібліотеці-філіалі №7 пройшов музично-поетичний вечір «З квітами весна крокує і чарівні пісні нам дарує», який зібрав поціновувачів музики та поетичного слова.

     «Стояла я і слухала весну, весна мені багато говорила», писала у своєму вірші Леся Українка, читання якого стало початком вечора.

 Що ж гості заходу цього разу дізналися цікавого про весну?

 Дата цього заходу співпала з Днем навколишнього середовища, тому в першу чергу відбулася презентація книжкової виставки «Краса Землі моєї голубої», яка оформлена в читальному залі.

     В житті наших предків весна була важливим етапом у календарному році. Від посіву, який здійснюється цієї пори, залежить майбутній урожай. Тому весна була у свідомості праслов’ян як час підвищеної активності у праці та обрядово-магічній діяльності. Здійснюючи обряди,  вони  всі свої дійства супроводжували піснями, які і зараз ми виконуємо – веснянки, гаївки.

 Веснянку «Жайвір прилетів» виконала Віра Андріївна Мотчана, а потім всі переглянули ролик із записом співу цієї пташки.

     Перший весняний місяць любий нам не тільки тим, що після зимових холодів і негод настає пробудження в природі, просвітлення в душі, нездоланний потяг до життя і праці, а ще й тим, що у березні нас осіняє високий дух Поезії майстрів нашого рідного художнього слова, які народилися у цьому місяці – Тараса Шевченка, Максима Рильського, Ліни Костенко... Недарма ж саме 21 березня оголошено ще й Всесвітнім днем поезії.

 Вірші з весняного циклу, вміщеного в  збірці Ліни Костенко «Річка Геракліта»  названі її ж поетичними, хвилюючими і  прекрасними словами «Весна підніме келихи тюльпанів». А ще вона говорить, що «дощі програють по городах гаму, трусне зелені кучері весна». Звучали ці прекрасні поезії, а ще лірична пісня «Послухай, шелестять дощі».

 Свої вірші про весняні квіти, про бережне ставлення до природи читала Зінаїда Костянтинівна Токар.

     Про прихід весни сповіщає не тільки жайвір, але і дзвінкоголосі соловейки. Це про них Олександр Олесь говорив, що вони сміються і плачуть.

 Заслухавши спів соловейка із ролика, всі присутні насолодилися прекрасним виконанням пісні «Сміються, плачуть солов’ї» у виконанні дуету Віри Андріївни Мотчаної та Лідії Андріївни Новікової.

 Україна багата красивими туристичними місцями, які не залишають байдужими навіть найвибагливіших мандрівників. Особливо це актуально навесні. Дякуючи сучасній техніці, учасники заходу за мить,  перетворившись на мандрівників, відвідали Долину нарцисів поблизу Хусту, Долину крокусів у колочаївському музеї «Старе Село», Долину тюльпанів у Надітичах на Львівщині, квітучий сакурами Ужгород.

 Весна дарує красу і звісно кохання. Пісні про жінку, кохання виконали дуетом Віра Андріївна Мотчана та Лідія Андріївна Новікова, Іван Якович Труш (концертмейстер Лариса Михайлівна Філіпська), Юлія Іванівна Карпова.
 

     Фінальним акордом пісенної сторінки стало виконання пісні «Доброта» у виконанні Ганни Павлівни Рябець.