Літературна персона

 1 лютого 2017 року виповнюється   120   років від дня народження українського письменника культуролога, публіциста Євгена Маланюка (1897 – 1968).

 2 лютого 2017 року виповнюється   205   років від дня народження українського письменника, педагога, видавця Євгена Гребінки (1812 – 1848).

   Євген Маланюк — особлива постать у розвитку української літератури, адже його спадщина — це культурологічні дослідження, літературознавчі публікації, а також велика кількість поетичних творів. Хоча митець більшу частину свого життя провів у еміграції, та доля рідної України, її перспективи розвитку в майбутньому не були байдужі йому.

 Протягом свого довгого і складного життя, що було виткане з «переходів і виходів» Євген Маланюк жодного разу не зраджував собі, не зрікся свого добровільного вибору, того хресного шляху, який пророкувала його розіп’ята душа. У Євгена Маланюка, дослідника, публіциста, українського поета у творчості існує лише один адресат і один герой — це його рідна кохана Україна

 В радянські часи Маланюк належав до найбільш заборонених письменників української діаспори. Євген Маланюк - письменник, який був «завжди - проти течій», який вів «когорти» своїх віршів «в обличчя творчих катастроф». Його ненавиділа і боялася радянська влада. Він не мав легких стосунків із середовищем української діаспори в Америці. Повернувшись своїми книжками в Україну від початку Незалежності, Маланюк став непримиренно критичним нашим сучасником. Нині ми спостерігаємо в нашому суспільстві те, що передрікав Євген Маланюк, бо його рівень знань і аналітичний розум передбачав багато катаклізмів у розвитку української державності. Щоб осягнути історичні процеси виборювання Україною своєї незалежності, історики та культурологи і в наш час звертаються до праць Євгена Маланюка.

 Євген Павлович Гребінка  прожив коротке життя — всього 36 років. Та за недовгий вік він встиг зробити собі ім’я в українській літературі, створивши поетичні та прозаїчні шедеври. За 15 років літературної діяльності Гребінка надрукував понад 50 повістей, романів і оповідань.

      Євген Гребінка наш земляк –  народився на хуторі Убєжище поблизу Пирятина. Цей куточок полтавської землі став не лише місцем народження майбутнього письменника, а й епіцентром його мистецьких роздумів. Мальовничі пейзажі малої батьківщини органічно впліталися в його твори. Протягом всього життя він прагнув на землю своїх предків, завжди повертався сюди й саме тут знайшов свій останній притулок.

 Про свою рідну землю Гребінка написав такі чудові рядки: «Уже я так думаю, що нема на світі кращого місця, як Полтавська губернія. І степи, і ліси, і сади, і байраки, і щуки, і карасі, і вишні, і черешні, і всякі напитки, і воли, і добрі коні, і добрі люди — усе є, усього багацько. А тих, мовляв, дівчат та молодиць!.. Одну списав покійничок Котляревський «Наталку Полтавку» та увесь світ звеселив...».

 Перше визнання й літературну славу письменникові принесли байки. Навіть такий вимогливий митець і критик, як Іван Франко, назвав Гребінку «автором пречудових байок».

 Гребінка мав і неабиякий поетичний талант. Емоційна наснаженість і щирість більшості його поезій забезпечили їм широкий успіх. Окремі його вірші стали піснями, а популярний романс «Очи чёрные» співають в усьому світі.

 Однією з найяскравіших подій в житті Гребінки було знайомство із юним Шевченком. Саме Гребінка брав активну участь у викупі Тараса із кріпацтва, підтримував його поетичний дар, надавав посильну допомогу коштами. Разом із Гребінкою Шевченко подорожував Україною, познайомився з його рідним Убєжищем. Гребінку називають «бабою-повитухою української літератури». Вважається ,  що Великий Кобзар почав вправлятися у віршуванні під враженням своєї зустрічі з українськими творами у Гребінки.

 Докладніше про життя та творчість письменників – ювілярів запрошуємо вас прочитати на сторінці нашого блогу «Літературна персона».