14 жовтня в Україні на державному рівні відзначається День захисника України, який нероздільно пов’язаний із розвитком українського війська та його військових традицій. У цей день вшановуємо сучасних захисників України та героїв різних епох нашої історії. Це день, коли необхідно згадати загиблих вояків і подякувати всім громадянам, які присвятили життя захисту Української держави.
14 жовтня відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть – прославляння заступництва Божої Матері над
християнами.
У часи Русі військове мистецтво набуло
значного рівня. Наші предки залишили про себе пам'ять як про хоробрих воїнів.
Ушанування Пресвятої Богородиці як захисниці від ворогів має глибоке коріння і
в Україні. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах на
вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. Князь Володимир Мономах писав, що
перемогам завдячує Богові і заступництву Пречистої Діви Марії.
Традиція вшанування покровительки війська
зберігалася в українському козацтві. Свято Покрови було одним з найголовніших
для козаків. Тоді ж виник новий тип ікони – «Козацька Покрова», де під омофором
Богородиці зображувалися українські ієрархи, гетьмани та козаки. Також саме на
свято Покрови козаки проводили ради, на яких обирали нового гетьмана або
старшин. За козацької доби військо було не лише армією, але й стало основою
української держави.
Значного поширення культ Покрови набув і в
Українській козацькій державі – Гетьманщині. У час правління гетьмана Івана Мазепи найактивніше розвивалося будівництво церков та іконописання, пов’язане
із Покровою. Завдяки шанобливому ставленню козацтва до Покрови в народі це
свято асоціюється з військовою честю, звитягою, мужністю, захистом рідної
землі.
У добу Української революції 1917–1921
років відроджувалися традиції
військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови збройних сил
УНР, Української Держави та ЗУНР. Тодішнє політично-військове керівництво
спиралося на військово-козацькі звичаї попередніх часів.
Передусім це простежується в найменуваннях військових
формацій. Першим таким підрозділом став Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, створений у травні 1917 року. Згодом виникли формування,
названі на честь видатних козацьких командирів: Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Костя Гордієнка, Івана Мазепи. Козацький “відбиток” є й у таких
назвах: Січові Стрільці, Запорізька група, Сердюцька дивізія, Запорізька Січ,
гайдамацькі полки та вільне козацтво.
Козацькі військові традиції в добу
Української революції прослідковуються також у військовій символіці (стяги,
відзнаки), назвах військової техніки (панцерні потяги “Хортиця”, “Запорожець”,
“Полуботок” та інші), назвах кораблів (крейсер “Гетьман Іван Мазепа”, канонерський
човен “Запорожець”). Окремо слід згадати військову термінологію, якою
послуговувалися для позначення рангів, посад і військово-структурних елементів:
козак, ройовий, чотар, бунчужний, півсотенний, сотник, курінний, осавул,
полковник, отаман бригади, отаман дивізії, отаман корпусу. Це відображалося в
одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих
часів. Кашкет-“мазепинка”, чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші
елементи старовинного українського військового одягу. Часто бійці за зразком
козаків голили голови, залишаючи лише оселедець.
У Другій світовій війні українці
воювали в лавах Червоної, Української повстанської та в різних арміях
Об’єднаних Націй. Уродженці різних куточків України й українці світу, котрі
були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили у допоміжних
формуваннях чи на передовій, пройшли усю війну чи загинули в боротьбі,
пліч-о-пліч із іншими народами боролися проти нацизму. Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох
тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Боролися за мету –
відновлення української державності.
УПА також наслідувала козацькі військові
традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року. Боротьба УПА
була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції
1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та
Організації українських націоналістів 1920–1930-х років. Через лави УПА пройшло
понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральні
органи СРСР репресували понад півмільйона осіб.
Сьогодні наше військо стало однією з
найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима більше 5 років досвіду боїв
російсько-української війни. За цей час проведена низка важливих реформ
Збройних Сил, армія професіоналізувалася і стала однією з найважливіших
інституцій країни. Нині модернізація війська продовжується.
У боях із підрозділами російської
регулярної армії та підконтрольних їм бойовиків постало якісно нове українське
військо, що відіграє значну роль в українському суспільстві.
Загалом у Збройних силах України змінилося ставлення до героїв Української революції 1917–1921 років. З’явилися почесні назви частин, пов’язані з особами та подіями Української революції. У затвердженій в 2017 році новій уніформі і знаках розрізнення Збройних сил України використали окремі елементи однострою періоду 1917–1921 років. Найпомітніший – нарукавний тризуб. Нову форму почесної варти розробили за взірцем одностроїв Сердюцької дивізії часів гетьмана Скоропадського.
«Мазепинка» – головний убір із переднім клиноподібним розрізом, частина українського військового вбрання. Вона стилізовано наслідує вигляд козацьких головних уборів другої половини XVII століття, коли гетьманував Іван Мазепа. Саме так їх зображували на тогочасних портретах. «Мазепинки» почали носити Українські січові стрільці під час Першої світової війни. Згодом цей головний убір набув поширення в інших українських формаціях – Галицькій Армії, Карпатській Січі та УПА. Від 2017 року «мазепинка» є офіційним головним убором Збройних сил України.
Нарукавний тризуб – нарукавні знаки
розрізнення, що носили на одностроях вояки Армії УНР і сам Головний отаман
Симон Петлюра. Простий, без деталізації, тризуб легко було виготовити в
умовах безперервних бойових дій та невеликого і нестабільного тилу Армії УНР.
Продовжуючи петлюрівські традиції, сучасні захисники України носять тризуби на
рукавах одностроїв.
«Слава Україні! – Героям слава!» – гасло
Української повстанської армії. Нині воно є офіційним вітанням у Збройних силах
України. «Слава Україні!» почали вітатися вояки кінного дивізіону 1-го
Запорізького полку Армії УНР. На це відповідали: «Козакам слава!». Звертання
«Слава Україні! – Героям слава!» затвердив навесні 1941-го року ІІ Великий збір
ОУН під проводом Степана Бандери.
4
жовтня 2018 року Верховна Рада затвердила вітання «Слава Україні! – Героям
слава!» як офіційне в Збройних силах та
у Національній поліції.
Українська армія береже бойові традиції предків та імена героїв, від воїнів-русичів і козаків до січових стрільців і вояків УПА. Тому у війську з’явилися назви легендарних українських полководців – Короля Данила, Костянтина Острозького, Івана Виговського, Володимира Мономаха, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Великого князя Вітовта, контрадмірала Михайла Остроградського, князя Ізяслава Мстиславича та уславлених підрозділів минулого.
Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня захисника України https://bit.ly/2SyQtBD
Немає коментарів:
Дописати коментар