26 липня виповнюється 140 років від дня народження Андре Моруа (1885 – 1967) – французького письменника, біографіста і теоретика біографії. Його книги увійшли в золотий фонд французької літератури, а сам автор вважається справжнім майстром психологічної прози.
Спадщина
Андре Моруа величезна та різноманітна: 200 книг, понад 1000 статей та нарисів.
Його перу належать психологічні романи, філософські есе та новели, іронічні
оповідання, критичні статті, літературні мемуари та історичні праці. Але
найбільш відомий він завдяки створенню цілої плеяди романізованих біографій
великих людей (книги про Байрона, Шеллі, Бальзака, Жорж Санд, Гюго, Дюма-батька
і Дюма-сина, Пруста). Крім численних літературних портретів, Моруа написав 16
романів-біографій, де на основі документації він малює живі образи великих
людей. Письменник може розгорнути відомі біографії як сюжет, ось чому вони читаються
легко, як роман. Андре Моруа по праву вважають майстром біографічного жанру,
це візитна картка французького автора.
Еміль
Саломон Вільгельм Ерзог, відомий усім під ім'ям Андре Моруа, народився в сім'ї
промисловців з Ельзасу. Мати майбутнього письменника привчала сина читати з
дитинства. Вона і сама відрізнялася високою культурою та любов'ю до літератури.
У
1897 році хлопець вступив до ліцею міста Руан, столиці Нормандії. Однією з
найважливіших подій у житті майбутнього письменника стало знайомство з його
ліцейським учителем Аленом. Сам Моруа пізніше згадував цей період так: «Нашим
викладачем став Ален, який звався ще на той час Еміль Шартьє. Струмінь свіжого
повітря увірвався тоді в моє життя. Я
несподівано зустрів людину, яка судила про все сміливо, самостійно, відкидаючи
великі істини…».
Багато
в чому завдяки Алену Еміль у шістнадцять років отримав премію з філософії на
загальнонаціональному конкурсі ліцеїв – ступінь ліценціату. У цей час почали
з'являтися перші літературні роботи Еміля Ерзога – оповідання, переклади. Вже
тоді відзначалися його особливі знання історії.
Але після закінчення ліцею, на настійну вимогу Алена, Еміль не поїхав до Парижа вчитися далі, а вступив працювати до батька на фабрику. Пізніше Моруа визнає, що це був вірний крок, його талант дозрів у роботі зі звичайними людьми, у праці та діяльності. У 23 роки він став одним із керівників фабрики свого батька. Пізніше він говорив: «Серед письменників мого покоління є такі, які пишуть краще, ніж я (Моріак, Мальро, Арагон), стиль їх сучасніший, пошуки – сміливіші, але я був чи не єдиним (якщо не вважати Сент-Екзюпері), хто мав досвід активного життя, тобто знання того, на чому стоїть суспільство: праці, відносин керівника та виконавців, економіки та політики».
Моруа брав участь у Першій світовій війні, був перекладачем при Британському експедиційному корпусі, що дало матеріал для першого роману – «Мовчання полковника Брембла» (1918). Англійська тема була продовжена у низці художніх і публіцистичних творів. А він створив трилогію з життя англійських романтиків: «Аріель, або Життя Шеллі» (1923), «Життя Дізраелі» (1927) та «Байрон» (1930), котра згодом була видана під спільною назвою «Романтична Англія». Згодом письменник випустив кілька романів: «Бернар Кене» (1926), «Мінливість кохання» (1928), «Родинне коло» (1932) та ін.
Коли розпочалася Друга світова війна, 54-річний письменник записався добровольцем у діючу армію. Після поразки Франції він опинився у США, де написав низку історичних та публіцистичних матеріалів. Після повернення на батьківщину видав збірки новел, книгу «У пошуках Марселя Пруста» (1949), присвятив три книги французьким романтикам: «Лелія, або Життя Жорж Санд» (1952), «Олімпіо, або Життя Віктора Гюго» (1955), «Три Дюма» (1957).
У рік 80-ліття Моруа написав останню біографічну працю «Прометей, або Життя Бальзака» (1965). Книга «Мемуари» уже була опублікована посмертно, в 1970 році.
Всі
твори Моруа, чи то новели, романи чи біографії, написані дуже витонченою мовою,
їх приємно читати, а багато його думок не втрачають своєї актуальності й
донині. Тому працівники бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської
МТГ запрошують до читання творів Андре Моруа, які є у фонді бібліотеки.
Немає коментарів:
Дописати коментар