В Аврори Дюпен (по чоловікові Дюдеван), яка писала під псевдонімом Жорж Санд, – яскрава літературна доля, вона французька новелістка, мемуаристка, соціалістка та феміністка. За життя її слава була незвичайно велика, її твори викликали голосний резонанс у Франції та за її межами, нерідко ставали явищами не лише літературного, а й громадського життя. Її романи й повісті, в яких ставилися гострі соціальні, моральні та інші питання, хвилювали сучасників, будили думку, викликали запеклі сперечання.
Батько дівчинки помер,
коли їй виповнилося 4 роки. У сім’ї постійно тривали чвари між бабусею і матір’ю
Аврори. Замолоду Аврора під впливом матері була дуже релігійною. Освіту вона
здобула у монастирі, якийсь час навіть хотіла постригтися у черниці.
Після смерті бабусі Аврора успадкувала багатий маєток Ноан. Потім невдалий шлюб,
народження двох дітей – дочки Соланж та сина Моріса. Можливо, саме цей невдалий
шлюб перетворив Аврору Дюпен на письменницю. Аврора зважується на мужній крок:
знаючи, що її засуджуватимуть рідні та увесь тодішній бомонд, вона залишає
чоловіка в Ноані і вирушає до Парижа. Родовита і багата жінка не взяла з собою
нічого. Вона винаймає дешеві умебльовані кімнати, а на прожиття заробляє,
працюючи в газеті «Фігаро».
Намагаючись стати економічно незалежною від чоловіка, Аврора починає писати
романи.
Перед публікацією своєї книги «Індіана» вона вигадала псевдонім, об’єднавши
популярне чоловіче ім’я зі скороченим прізвищем одного зі своїх коханців. Успіх
перших творів дозволив письменниці укласти контракт із французьким журналом.
Так почалося її активне творче життя.
Далі один за одним виходять її романи «Валентина» (1832), «Лелія» (1833),
«Жак» (1834) та інші.
Найпримітніша й найістотніша риса цих романів у тому, що їх провідною темою
є залежне й принижене становище жінки в тогочасному суспільстві й протест проти
цього становища. Головні герої перших романів Жорж Санд – ті ж романтичні
бунтарі, але це бунтарі-жінки, і їхній бунт переломлюється через специфічну
проблематику емансипації жінок.
Згодом були створені її найзначніші романи, такі як «Мопра» (1837),
«Мандруючий підмайстер» (1840), «Орас» (1841), дилогія «Консуело» (1843) і
«Графиня Рудольштадт» (1844), «Мельник із Анжібо» (1847).
Популярності Аврори як літераторки сприяв і її спосіб життя. У Парижі жінка
носила тільки чоловічий костюм, доповнюючи його грубими чоботами та капелюхом.
Часто шокувала публіку відвертими та різкими висловлюваннями й багато курила.
Чоловіки в її спальні змінювали один одного, але Жорж Санд зізнавалася, що
більшість із них викликає материнські почуття.
Письменниця перебувала у центрі духовного життя Парижа, Франції, Європи.
Серед її друзів були письменники Альфред де Мюссе, Проспер Меріме, Адам Міцкевич, композитори Фредерик Шопен і Ференц Ліст, художник Ежен Делакруа.
Письменниця залишила величезну творчу спадщину, що складається більше, ніж зі ста романів і повістей, вісімнадцяти драм, великої кількості публіцистичних та критичних статей і нарисів, багатотомної «Історії мого життя», крім того, збереглося більше вісімнадцяти тисяч її листів.
Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 до 220-річчя з дня народження відомої французької письменниці Жорж Санд.
Немає коментарів:
Дописати коментар