Київ у житті і творчості письменниці Міли Іванцової

27 листопада відзначає 65-річний ювілей успішна українська письменниця, перекладач, журналіст та педагог Людмила Іванцова, всім відома під іменем Міла Іванцова. Вона авторка 8 романів та 5 збірок оповідань, в 2012 році отримала відзнаку «Золотий письменник України», має відзнаки літературного конкурсу «Коронація слова».

Фахівці бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ підготували інформацію про те, як життя і творчість Міли Іванцової пов’язані з її рідним містом Києвом.

Тут вона навчалася в школі, згодом закінчила Київський педагогічний інститут, нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, отримавши фах викладача французької та російської мов. Дитячі спогади повертають у часи, коли ще по Дніпру жваво плавали веселі прогулянкові кораблики та солідні баржі. У вихідні дні мотоциклом з коляскою разом з батьками дівчинка відправлялася на луки, купалася в озерах і річці. Вони варили польову кашу, напинали намет, збирали великі букети ромашок, а потім удома роздаровували їх сусідам. Любов до природи залишилась на все життя. Зараз – це проведення часу на дачі та відвідування урочища Кинь-Грусть – чарівної місцини, де письменниця наповнюється енергією і «відбалансовується».

Одного разу професію вчителя Міла змінила і зайнялася спочатку нерухомістю, потім – дизайном інтер'єрів, фотографією, а зрештою – літературною творчістю. Спочатку писала вірші, з часом проза «затоптала» вірші, стали з’являтися оповідання, а потім і романи. Творчість також пов’язана з рідним містом, бо саме на його тлі розвиваються події її творів, в них історії про звичайних людей, а цілком реальні події в авторській уяві обростають вигаданими нюансами і сюжетними колізіями.

Пише Міла Іванцова не тільки про Київ буденний, але і про Київ буремний, а нині і воєнний.

Роман «Намальовані люди» (2021) – це розлога художня хроніка зими 2013 – 2014 років, про Майдан та антимайдан, про небайдужих, які постали проти злочинної влади за людську гідність, про силовиків, поглядом з іншого боку барикад, про тих, кого взагалі не торкнулося.

В збірці оповідань «Мир і війна» (2023) зібрані дуже різні історії: і про мирне життя, і про війну, про життя з радощами й печалями. Але навіть пишучи про важке, автор не депресує читача, а навпаки – ніби підставляє йому плече.

Міла Іванцова стала упорядницею книги «Київ. Жінки. Війна» (2023). Це збірка спогадів і роздумів жінок про життя в столиці у період повномасштабного вторгнення. Сама авторка залишилась у Києві з вагітною донькою. І саме у час оборони столиці стала бабусею.

«Я хотіла, щоб історії були перекладені багатьма мовами. І щоб світ дізнався, що і як ми тут переживали й переживаємо. З перших вуст жінок-берегинь», – поділилась метою своєї роботи пані Іванцова.

Міла Іванцова також стала автором-упорядником збірки оповідань «Київ. Люди. Зима» (2023). До неї ввійшли твори 10 авторів. Вони – про різне, але їх мізансцена – це зима, а лейтмотивом є любов до Києва. А ще їх мета – підтримати читача позитивом, підтримати віру у перемогу, тому жодне з оповідань не закине у депресію.