Історичне інтерв’ю «Відкриваємо таємниці Запорозької Січі разом з Дмитром Яворницьким» в рамках міні-проєкту «Рядками долі» в бібліотеці-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ присвятили історику, археологу, етнографу, фольклористу, письменнику, лексикографу, музеєзнавцю Дмитру Івановичу Яворницькому (1855 – 1940), якому в цей день виповнилося б 170 років.
Саме діяльність його як
дослідника історії українського козацтва стала знаковою для відродження
самоідентифікації українського народу в останні десятиліття перед крахом російської
імперії. Яворницький як історик на 180 градусів повернув всі уявлення, погляди
і трактування цього історичного періоду, боровся за повернення із небуття
славних сторінок історії українського козацтва. Його ще за життя називали
«характерником», «Нестором Запорожжя», «батьком запорозьких козаків» та
«козацьким батьком».
З твору Миколи Гоголя
«Тарас Бульба», прочитаного батьком, 6-річний Дмитро вперше почув про козаків,
«став жити і марити ними» і в подальшому, не дивлячись на заборони, звільнення,
заслання, нагляди, обшуки, допити, обвинувачення в «буржуазному націоналізмі», сепаратизмі
та українофільстві, залишався вірний справі збереження героїчних сторінок
козацтва в пам’яті народу.
За наполяганням батьків
Дмитро Яворницький вступив до Харківського духовного училища. Але зрозумів, що
це не його покликання, бо його продовжувала вабити історія. Тому він вступив до
Харківського університету на історико-філологічний факультет. Одразу визначився
з темою дослідження: «Історія козацтва», почав збирати матеріали, і не тільки в
архівах, але й проводив краєзнавчі, етнографічні та фольклорні експедиції,
археологічні дослідження.
Під час проживання в
Петербурзі Дмитро Іванович продовжував вивчати Запорожжя і швидко став відомим
як єдиний на той час історик запорозького козацтва.
Там робота Іллі Рєпіна над
картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану» познайомила і здружила художника
і вченого. Історик став першим
консультантом Рєпіна з козацької теми, давав речі зі своєї приватної колекції,
підшукував натурщиків й, нарешті, сам позував в образі козака-писаря.
У 1902 році вченого
запросили до Катеринослава на посаду директора новоствореного
історико-краєзнавчого музею імені О. Поля. Він понад 30 років очолював музей,
за цей час були сформовані його фонди, музей став одним з найбагатших в
Україні, зберігаючи більше 80 тисяч експонатів. Особливість музею Дмитра Яворницького була в тому, що вчений створив його саме козацьким з великою
етнографічною колекцією, долучивши і свою колекцію козацьких старожитностей.
Знаковою подією в житті
Яворницького було керівництво комплексною науково-дослідною експедицією на
Дніпробуді, яку він очолював протягом 1927 – 1932 років, коли стало відомо про
затоплення порогів Дніпра. А ще потрібно було залишити на папері як пам’ятку минувшини
природні красоти і історичні місця дніпрових порогів, тому саме Яворницький
склав альбом з історичною розвідкою про цю частину Дніпра та її околиці та
написав книгу «Дніпрові пороги».
Для ознайомлення з життям та діяльністю Дмитра Івановича Яворницького присутнім на заході було запропоновано переглянути документальний фільм «Характерник. Дмитро Яворницький» з серії «Гра долі».
А ще згадали новелу Олеся Гончара «Спогад про океан», де розповідається про цікаві моменти життя Дмитра Івановича Яворницького, про його поїздки на дніпровські пороги, де слава про «народного професора» ширилась по всіх поселеннях та хуторах. Крім того, що він вів розкопки, ще гостював на пасіках, жив в куренях та плавнях, дітлахам розповідав про козаків, давав поради по господарству, хрестив селянських дітей, збирав відомості про звичаї. В нього, як пише Олесь Гончар, «була саможертовна пристрасть – збирати й збирати, берегти й берегти, щоб ні крихти не розгубилося з народного, людського досвіду. Цим він був одержимим, у цьому вбачав обов’язок свій перед майбутнім».
Немає коментарів:
Дописати коментар