Театр є одним з найстаріших методів розваги публіки. Його історія починається з того давнього часу, коли наші предки виконували свої ритуальні танці перед полюванням. У сучасному світі існують тисячі оперних, драматичних, естрадних, комедійних, камерних та інших театрів. А батьківщиною театру в сучасному вигляді вважається Стародавня Греція.
Театр — це своєрідне
чаклунство, створюване живими людьми на сцені «тут і зараз». Кожен спектакль
навіть найбільш довгограючих постановок має свою душу і почерк. Без театрів
немислимо сучасне суспільство будь-якого народу.
Театр — це територія
магії, де століттями створювалися власні закони, мова та навіть забобони. З нагоди Всесвітнього дня театру, який відзначається 27 березня, працівники бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ підібрали кілька
найцікавіших фактів, які відкривають завісу цього таємничого світу.
1. Гримерка є для акторів
священним місцем
Сюди потрібно заходити
тільки з лівої ноги (а на сцену — з правої). На двері краще нічого не вішати:
картинки забирають удачу. Не можна розсипати вміст коробки з гримом і не варто
дивитися в дзеркало поверх плеча колеги. Номер особистої кімнати артиста теж
має значення — в багатьох театрах відсутня гримерка під номером 13, бо це число
вважається «нещасливим».
2. Чому кажуть «Зламати
собі ногу»?
У театральному світі не
прийнято бажати «успіху» — вважається, що це приносить невдачу. Замість цього
актори кажуть один одному: «Break a leg!» (Зламай ногу!). Одна з версій каже,
що це пішло від того, коли успішний актор настільки часто виходив на уклін, що
«ламав» коліно, роблячи реверанс. Інша версія — «зламати ногу» означало
переступити лінію куліс (leg line) і вийти на сцену до глядача.
3. Забобони акторів
Якщо в актора на
репетиції падає текст, то він не може просто підняти його. У такому випадку
актор сідає на текст і не відриваючи його від «п'ятої точки» піднімає. Річ у
тім, що існує забобон, що якщо просто підняти текст – то нових ролей в актора
не буде. А ще актори вірять, що новій ролі можна завдячувати знайденому на сцені
цвяхові. Якщо його знайти – то, як вірять актори, скоро треба чекати нову роль.
4. Привиди та «Лампа
безпеки»
Багато старовинних
театрів світу мають легенди про власних привидів. Щоб задобрити їх (або просто
з міркувань безпеки), на сцені на ніч залишають одну запалену лампу на стійці —
Ghost Light (Лампа привидів). Магічний підтекст цього в тому, що вірять ніби привиди
театру люблять грати на сцені вночі, і світло їм необхідне, щоб вони не
сердилися на живих акторів.
5. Заборона на зелений
колір
Вважається, що зелений
колір на сцені приносить біду. Реальною причиною є те, що у XIX столітті для
фарбування тканин у зелений колір використовували миш'як. Під світлом
тогочасних газових ламп випари ставали токсичними, і актори буквально могли
знепритомніти або отруїтися прямо під час вистави. Відтоді зелений колір — під
негласною забороною.
6. Шерех суфлера
Професія суфлера зникає,
але раніше це була «магічна невидима підтримка». Будка суфлера завжди
знаходилася в центрі сцени, прихована від очей глядачів. Цікаво, що досвідчений
суфлер не просто підказував слова, він «дихав» разом з актором, відчуваючи
кожну паузу, щоб вчасно подати репліку, не руйнуючи магію моменту.
7. Аплодисменти як валюта
У Давньому Римі за силу
аплодисментів акторам могли платити гроші або видавати пайок. А в XIX столітті
в театрах Парижа існували цілі групи професійних глядачів — клакери. Їх
наймали, щоб вони в потрібний момент вигукували «Браво!» або голосно сміялися,
створюючи ілюзію неймовірного успіху вистави.
8. В Японії в традиційному театрі сіллю посипають підмостки
Це робиться перед кожною виставою, щоб захистити акторів від злих духів.
Немає коментарів:
Дописати коментар