Назви Львів і Лем назавжди пов’язані між собою

Всесвітньо відомий футуролог та письменник-фантаст Станіслав Лем народився у Львові й провів тут перші 24 роки свого життя. Працівники бібліотеки-філії № 7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до 105-ї річниці від дня народження письменника підготували цікаві факти про його зв'язок із рідним містом, адже саме львівські вулиці, культура та атмосфера сформували світогляд майбутнього митця.

Вважається, що Станіслав Лем народився 12 вересня 1921 року, але сам письменник стверджував, що з'явився на світ 13 вересня. Батьки ж просто не бажали вписувати в документи «нещасливе число».

Станіслав Лем створив твори, які вже давно увійшли до золотого фонду світової фантастики. Серед них такі всесвітньо відомі книги, як «Зоряні щоденники Йона Тихого», «Едем», «Книга роботів», «Соляріс», «Казки роботів», «Непереможений», «Кіберіада», «Розповіді про пілота Піркса» та чимало інших.

Свої дитячі та юнацькі спогади про місто письменник ніжно й детально описав у єдиному повністю автобіографічному романі «Високий Замок», який є прямою присвятою Львову. Події, що сталися з автором після початку Другої світової війни, вже не увійшли до цієї книги — у ній Львів залишається щасливим і безтурботним.

У «Високому Замку» немає вигаданих планет чи роботів, але є деталізований, чуттєвий опис міжвоєнного Львова 1920 – 1930-х років. Письменник згадує львівські вулиці, крамниці, кондитерську Залевського, шкільні кабінети біології та фізики. Лем змальовує місто як складний лабіринт, де за кожним рогом ховається таємниця, що пізніше перейшла й у його фантастичні світи.

У цьому ж романі Лем зізнається, що саме у Львові почав вигадувати свої перші фантастичні концепції. Малим хлопчиком у батьківській квартирі на вулиці Браєрівській (нині — вул. Богдана Лепкого) він годинами малював уявні карти, паспорти, закони та герби вигаданих королівств. Це стало його першим досвідом «моделювання світів», який згодом поклав початок масштабній фантастиці.

Захоплення старими львівськими трамваями, годинниками та майстернями прищепило йому пристрасть до технологій, яка пізніше втілилася в «Кіберіаді» та «Казках роботів». Навчання у Львівському медичному інституті під час Другої світової війни та робота автомеханіком дали Лемy глибокі знання з анатомії, фізіології та патології. Ці враження простежуються у його реалістичному романі «Лікарня Трансфігурації», події якого відбуваються на тлі воєнних лихоліть у психіатричній лікарні. Опис чужорідних біологічних форм (наприклад, океану в «Солярісі») також базується на його ґрунтовних медичних знаннях, здобутих саме у львівські студентські роки.

Після вимушеного переїзду до Кракова в 1945 році Лем більше ніколи не повертався до Львова, хоча мав таку можливість у пізніші роки. Він свідомо відмовлявся від поїздок, пояснюючи це тим, що прагне зберегти у своїй пам’яті той, свій дитячий і юнацький Львів, а не бачити його зміненим.

Попри це, Лем завжди щиро підтримував відновлення незалежності України та навіть дозволив видавництву «Каменяр» безоплатно надрукувати переклади своїх творів.

Львів’яни, у свою чергу, дбайливо бережуть пам'ять про видатного земляка. У 2021 році відбулося відкриття меморіальної дошки Станіславу Лему на фасаді будинку № 4 на вулиці Б. Лепкого, де мешкала родина Лемів. Також реставратори відновили вхідну браму цього будинку, повернувши їй автентичний вигляд і колір часів життя письменника.

У день сторіччя від дня народження Станіслава Лема у Львові в приміщенні колишнього трамвайного депо відбулося відкриття креативного хабу та муралу під назвою «Lem Station» («Станція Лема»). А 18 серпня 2022 року площу на перехресті вулиць Сахарова та Вітовського офіційно назвали площею Станіслава Лема.

Назви Львів і Лем назавжди повʼязані між собою, і місто Лева може справедливо пишатися тим, що подарувало світові справжнього генія.