Музичні крила поезії Бориса Олійника

22 жовтня виповнюється 90 років з дня народження Бориса Ілліча Олійника – нашого земляка, відомого поета, публіциста, перекладача, державного і громадського діяча, літературознавця і політика, академіка НАН України, Героя України.

З його багатогранної діяльності найбільшим надбанням є поезія – неповторна, виважена, багатогранна. Що ж до творчих здобутків Олійника, то за своє життя він написав понад 40 книг, віршів, есе і статей, які уславлені лауреатськими званнями, перекладені багатьма мовами світу та надруковані як в Україні так і за її межами.

Свій перший вірш Борис Олійник опублікував у 1948 році, коли навчався у п'ятому класі Зачепилівської сільської школи на Полтавщині. А взагалі його творче зростання відбулося досить стрімко. Він увійшов в літературу на межі 50-60 років 20 століття, у період активного оновлення виражальних форм, що не могло не позначитись на творчості. Творчому доробку письменника притаманні такі визначальні риси, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова і ліричність.

Поет як витончений лірик добуває найкраще, що є в людині, повертаючи призабутий дух народних символів, перед якими відкривається і подивовано завмирає душа.

Композиторів України приваблюють поезії Бориса Олійника, однак філософський матеріал не просто перевести у пісенне русло. Але ті поезії, які стали музичними творами, інколи сприймаються як народні. Тут варто згадати «Мати сіяла сон» Володимира Тилика та «Сива ластівка» («Мамо, вечір догоря...») Ігоря Поклада. Адже мати в Бориса Ілліча – мірило всього доброго і чесного в житті. Жити, як мати, працювати, як мати, любити, як мати – провідна думка багатьох поезій митця. Син віддав матері усю любов, якою наділила його природа, він повертався до матері з усіх своїх столичних, а пізніше й світових доріг. Їхні зустрічі були завжди справжнім святом. «Це свято моєї душі не поблякло для мене й по цей день, коли я вириваюсь в рідні полтавські краї, в отчих дім, де на порозі жде свого вже дорослого сина найкрасивіша, найсвятіша для мене жінка – Мати…», – із спогадів Бориса Олійника.

Борис Олійник – чи не єдиний в сучасній українській поезії автор, який написав цілу книгу, присвячену матері. Називається вона «Сива ластівка» і вийшла вона уже після відходу матінки у засвіти. Поет говорив, що його вірші, присвячені матері, були й розмовою з нею – за життя не все їй сказав, що малося, не все вислухав, – і застереження іншим, молодшим, тим, хто ще може говорити своїй матері: «Доброго ранку», застереженням від суконного прагматизму, холодної байдужості.

До поетової творчості Бориса Олійника зверталися Олександр Білаш («Ода Полтаві», «Мелодія»), Ігор Поклад («Пісня не забудеться моя»), Платон Майборода («Луна»), Іван Карабиць («Матір», «Заклинання вогню»), Віталій Кирейко («Пісня про матір»), Володимир Тилик («Тополина вулиця», «Мати сіяла сон», «Пісня дитинства»), Леся Дичко («Ода музиці», «Колискова киянину») та інші.

Серед тих, хто дарував музичні крила поезії Бориса Олійника, чільне місце належить полтавському композитору Олексію Чухраю. У збірці «Освідчення» зібрані пісні, які композитор написав на поезії Бориса Олійника.

У передмові до неї наводиться цікаве свідчення композитора Олександра Білаша: «Борис Олійник, давній мій пісенний друг і товариш, якось по-доброму дивувався з того, що зміг Олексій зробити з його поезією «Повернися». Вона повернулася до поета збагачена не тільки мелодією, в якій композитор щасливо подолав одноманітність, яка б могла загрожувати людині без природного відчуття народного підґрунтя цієї по-філософському вишуканої, граціозної поезії, а ще й мужньою стриманістю, благородством почуття. У таких випадках кажуть: повне злиття творчих натур. А це завжди радість, коли єднається талант поетичний з талантом пісенним».

Повне злиття поезії і музики глибоко вражає слухачів, а зібрані у своєрідне суцвіття твори двох видатних митців, земляків-полтавців звучать у виконанні цілого ряду артистів.

Ця збірка, подарована композитором Олексієм Чухраєм, є у фонді бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.