Життя та ідеї Михайла Драгоманова

Україна має безліч видатних постатей, які зробили вагомий внесок у розбудову та розвиток нашої держави. Серед них і Михайло Драгоманов — людина, яка стала цілою епохою в суспільно-політичному та культурному житті країни. Публіцист, економіст, історик, філософ, літературознавець, фольклорист і громадський діяч, який залишив після себе багату спадщину — понад 2 тисячі праць із найрізноманітніших галузей знань.

Певні аспекти життя та діяльності мислителя обговорили з читачами в бібліотеці-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ під час біографічного екскурсу «Життя та ідеї Михайла Драгоманова». Захід присвятили 185-річчю від дня його народження та провели в межах бібліотечного мініпроєкту «Славу краю роблять люди», адже родом видатний діяч із Гадяча, що на Полтавщині.

Про Михайла Драгоманова можна прочитати в багатьох енциклопедичних та біографічних довідниках із фонду нашої книгозбірні, зокрема у виданнях: «Видатні постаті України», «100 найвідоміших українців», «100 видатних імен України», «Провідники духовності України», «Мужі чину».

Серед праць самого діяча у фонді бібліотеки представлені збірка «Вибране («…мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні»)» та дослідження «Про українських козаків, татар та турків».

Особливо цінним виданням є книга «Михайло Драгоманов у спогадах», де вперше зібрано мемуари його сучасників — від рідних та близьких до затятих політичних опонентів. Рідкісні маловідомі ілюстрації стали вагомим доповненням до текстів.

Щоб повніше осягнути постать видатного земляка, під час заходу звернулися саме до цих спогадів. Надзвичайно цікавими виявилися мемуари його сестри Ольги Петрівни (більше відомої під літературним псевдонімом Олена Пчілка — матері Лесі Українки). З них присутні мали змогу дізнатися про витоки роду Драгоманових, про особливу українську стихію, що панувала в їхньому родинному гнізді, де зростав Михайло, а також про його освіту, захоплення та формування світогляду.

Початкову освіту Михайло Драгоманов здобув у Гадяцькому повітовому училищі, згодом навчався в Полтавській гімназії, а пізніше закінчив історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира. Він був глибоким знавцем рідної та світової культури, досконало володів п’ятьма європейськими мовами.

18 травня 1861 року Драгоманов був серед тих, хто зустрічав під Києвом домовину з тілом Тараса Шевченка. У своїй промові від імені студентства Київського університету він виголосив пророчі слова: «Кожний, хто йде служити народу, тим самим надіває на себе терновий вінець».

До 1875 року Михайло Драгоманов працював доцентом на кафедрі історії Київського університету, однак був звільнений за «політичну неблагонадійність». Восени того ж року через переслідування з боку царської влади він мусив емігрувати.

Оселившись у Женеві, діяч заснував Вільну українську друкарню та видавав політичний журнал «Громада» — перший безцензурний часопис в історії української преси. Тут також виходили друком брошури українською та західноєвропейськими мовами. Вони мали на меті ознайомити українців із політичними й культурними надбаннями Європи, і водночас — поінформувати європейську спільноту про «українське питання», що загострилося після Емського указу 1876 року.

Згодом стан здоров'я та родинні обставини змусили Драгоманова залишити Швейцарію. У 1889 році на запрошення болгарського уряду він переїхав до Софії, щоб викладати всесвітню історію у щойно заснованій Вищій школі (яка за кілька років була реорганізована в університет).

Там, окрім завідування кафедрою та розвитку власної школи фольклористики, Драгоманов активно налагоджував навчальний процес, складав навчальні програми й розклад занять, а також сприяв розбудові університетської бібліотеки. Він користувався беззаперечним авторитетом у місцевій демократичній громаді.

Серце видатного мислителя зупинилося 2 липня 1895 року у Софії, де його й поховано.

Проведений біографічний екскурс дав змогу відвідувачам бібліотеки ще раз переконатися, що Полтавщина — це край, який подарував світові справжнього титана духу та науки, чия спадщина потребує уважного читання та усвідомлення сучасниками. Михайло Драгоманов залишив глибокий слід у вітчизняній та європейській історії як інтелектуал, який випереджав свій час. Його ідеї євроінтеграції, свободи слова, розвитку національної культури та збереження історичної пам'яті залишаються надзвичайно актуальними й сьогодні.