Матеріалом творчості для Степана Васильченка була сучасна йому дійсність

Письменник і педагог Васильченко Степан Васильович (справжнє прізвище – Панасенко) народився на Чернігівщині в старовинному містечку Ічні. Зростав він у багатодітній трудовій родині, яка постійно боролася з нуждою.

Незважаючи на це, сім'ю не полишав дух взаємної приязні й доброзичливості, тут не піддавалися смутку, полюбляли жарт, веселу історію, вечорами робота супроводжувалася піснею, і нерідко в руках у когось із хлопців, що забиралися на піч, з'являлася й справжня книжка. Найчастіше це був зачитаний до дірок «Кобзар». Письменник Степан Васильченко не раз згадуватиме ці роки, важкі, напівголодні, які, проте, щедро дарували йому доброту й ласку близьких людей, роки, насичені нехитрим і простим, але таким напруженим і світлим духовним життям.

Ці враження дитинства згодом багато важили для творчої художньої натури. Васильченко-письменник керувався пристрасним прагненням послужити рiдному народовi, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя пiдказувало йому теми й сюжети, а простi трудiвники, що жили поруч iз ним, ставали героями новел, повiстей i драматичних творiв. В основi всiх цих творчих доробок лежить зазвичай психологiчний конфлiкт. Але вони вiдзначаються яскравою особливiстю: напруженi подiї змальовано оптимiстично, без розпачу й зневiри, залишаючи сподiвання на краще.

У творчості Васильченка виразно відчувається її співзвучність з народнопісенною поетикою. Ця співзвучність виявилась у мові і стилі, у принципах побудови художніх образів. Уся його творчість наскрізь перейнята мотивами народних казок, народнопоетичною фантастикою, а народна пісня часто «озвучувала»  роздуми його героїв.

Васильченку як педагогові за фахом і покликанням вдалося зібрати багатий матеріал про життя учителів. Його серце обкипало кров'ю, коли він бачив, як учитель поневіряється, але замість протесту іноді ламає шапку перед начальством, тому ці враження і спогади стали згодом документальною основою багатьох реалістичних новел і оповідань.

Першорядне значення у творчому зростанні Васильченка мав Тарас Шевченко, який, по суті, визначив його літературно-естетичний ідеал і став провідною зіркою на всьому літературному шляху письменника. Тому є зрозумілим його задум створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. З п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу — «В бур'янах» (вийшла посмертно – в 1938 році).

Основні жанри Васильченка – оповідання, повісті, новели, гуморески, але є у нього і драматичні твори, казки, нариси та публіцистика.

Кращі твори Степана Васильченка, які написані на народних, реалістичних засадах, належать до справжніх надбань української національної культури, міцно ввійшли в сьогодення.

Цей допис створено працівниками бібліотеки-філії №7 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ до 145-річчя з дня народження письменника-реаліста, відомого вчителя Степана Васильченка.