Різноманіття осінньої пори

 Осінь – це не тільки час збору врожаю, підсумків і ностальгії, але ще і пора, яка  завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків,  дивовижною неповторністю краси природи. Цю красу зображують художники, її оспівують поети і описують письменники.

 «Вбирає осінь землю в золоте»  –  таку назву носило свято, присвячене цій порі року,  яке пройшло 27 жовтня в читальному залі нашої бібліотеки.

     Зал був прикрашений композицією із квітів та яблук, осінніми пейзажами,  вишитими бісером та виставкою в’язаних гачком  шалей учасниці гуртка «Українські вечорниці» Олени Іванівни Цубер.            

 Свято розпочалось презентацією книжкової виставки «Осінній віршепад», на якій були представлені збірки поезій, а розділами виставки стали поетичні рядки із поезій Ліни Костенко, Володимира Тарасенка, Володимира Мирного, Марії Бойко.                                                    

 «З осінню повінчаний я долею, полечу в прощальному ключі» –  ці слова полтавського поета Володимира Тарасенка стали пророчими, бо він і  народився восени (23 жовтня 1948 року) і відійшов у засвіти (14 листопада 2012 року). Спогадами про свого друга поділився композитор, поет Володимир Раковський.  Результатом їх десятирічної творчої  співпраці  стали 2 дитячі і 2 дорослі пісенники. Пісню «Осінь» виконала учениця Володимира Раковського Марина Кандиба, а пісню «Осіння любов» сам композитор.                           

 Багато віршів осінньої тематики написав Арон Борисович Падинкер, який народився і виріс у Полтаві, писав вірші та пісні усе своє життя, однак ставився до своєї  творчості скептично, тому не збирав  і не систематизував їх.  Тільки в 2008 році вперше  у видавництві ТОВ «АСМІ» вийшла його перша і на жаль поки що остання збірка «Признание в любви».  Вона містить близько 300 віршів.

 Мова поезії  Арона Борисовича – співуча, образна, тому легко лягає на музику. Підзаголовок збірки «Ліричний шансон» і це не дарма, бо чимало віршів Арона Падінкера стали піснями, які звучать по радіо і телебаченню, деякі стали хітами. За життя поет співпрацював з такими полтавськими композиторами як Анатолієм Ляховським, Володимиром Шевчуком, Володимиром Раковським, Геннадієм Рагуліним. І навіть уже після його смерті композитори звертаються до його поезії.

 Почути голос поета, його розповідь про себе, поезію про осінь та виконання пісні «Рубашка» присутні змогли переглянувши фільм «Монолог любви. Арон Падинкер» відзнятий на полтавському обласному радіо в 2011 році. Цей фільм ми отримали від шанувальниці таланту Арона Борисовича, користувачки нашої бібліотеки Надії Петрівни Семенець, яка також підготувала колаж з віршів поета осінньої тематики.

«Монолог любви.  Арон Падинкер»

  Фільм всіх схвилював своєю щирістю. А розповідь Володимира Ульяновича  про цю світлу і добру людину стала доповненням до знайомства з його життям та  творчістю. І звісно звучала пісня про «глаза твои карие осени нежной».

     Осінь... То хуртовина різнобарвних айстр, жоржин і  хризантем, то золота заметіль опалого листя, то шовкове снування тонкої-тонкої павутини, то кучеряві пасма сивого туману.  Саме про це були пісні,  які виконала Віра Андріївна Мотчана.