Традиції та обряди українців у Вербну неділю

Віртуальна інформхвилинка

Не я б'ю - верба б'є,

За тиждень Великдень,

Недалечке червоне яєчко!

Так кажуть православні християни, вийшовши з церкви за тиждень до Великодня. Таким чином українці відзначають в’їзд Господній у Єрусалим або Вербну неділю. Цього року вона припадає на 17 квітня.

За традицією, коли Ісус в’їжджав до Єрусалиму, йому під ноги кидали листя пальми. Оскільки ці дерева в нас не ростуть, то наші предки взамін обрали вербову гілку, адже це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості. Багато народних традицій та ритуалів Вербної неділі пов'язані саме з вербою.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослужіння сходяться всі - старі й малі, - бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути її по кілька "котиків" - "щоб горло не боліло".

Колись господарі, повертаючись з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або - якщо було близько - то в полі, "щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами.

Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. "Гріх ногами топтати свячену вербу", а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило. Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то конче свяченою вербою - "щоб нечисть не чіплялася до тварин". Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду - "щоб град зупинився".

Вербна неділя – перше велике весняне свято, яке заявляє про пробудження природи, дає старт останньому тижню перед Великоднем – Страсному, Великому чи Білому, останньому тижню Великого посту. А головне – вселяє надію на перемогу життя над смертю, торжества весни, добра і миру!