Невеличке, провінційне українське містечко Чорнобиль уже 36 років є невиліковною раною України. Після аварії на Чорнобильській АЕС населення евакуювали із 30-кілометрової зони навколо станції. 2576,9 кв. км – мертва зона, зона відчуження, заражена невидимою, але лютою радіацією…
Про ці сумні
події нагадують дзвони Чорнобиля, хай їх урочисто-сумний набат не дає нам
заспокоїтись, але хай і підтримує віру в наших душах, віру у власний розум і
власні сили!
Працівники
бібліотеки-філіалу №7 створили в пам'ять про цю дату поетичний реквієм «І тихо
ступає життя у полин, і лине Чорнобильський дзвін».
Слід зазначити,
що з часом, коли були проведені заходи по ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС і значно знизився рівень радіації в районі станції і на
прилеглих територіях, Чорнобильська зона відчуження стала популярним
туристичним об'єктом. Але там діє контрольно-пропускний режим і туди пропускають
людей тільки за перепустками. Відвідувачів супроводжують гіди, які для
іноземців виконують також функції перекладачів. Є і вимоги правил радіаційної
безпеки, які регламентують надягати тільки закритий одяг, що вкриває все тіло,
і накладають ряд обмежень на свободу дій.
Але недолугим російським
окупантам це не завадило 24 лютого загарбати територію зони відчуження однією з
перших, перетнувши кордон з Білоруссю. Чорнобильська атомна електростанція була
захоплена, а персонал станції став заручниками. Повне недотримання усіх норм
радіаційної безпеки, риття окопів і побудова військових укріплень у Рудому лісі
ще віддасться сторицею окупантам, хоча вони уже й відступили.
Немає коментарів:
Дописати коментар