Писемність, мова – то є
душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура,
ознака нашого національного визнання. Що ж для кожного з нас значить рідна
мова, слова, які ми чуємо, можемо написати
і прочитати? Дуже багато! Без цієї мови, без букв не було б нашої нації –
українського народу, не було б історії, жодної великої дати, жодного великого імені. Мова – це один із найдивовижніших скарбів, які
людина створила за свою історію. Для кожного народу дорога його
мова, а для
нас найближча –українська, яку ми повинні любити і шанувати.
У 1983 році, за
пропозицією Асамблеї Міжнародної ради
з питань охорони пам’яток та визначних місць (ICOMOS), створеній при ЮНЕСКО, Центр культурної спадщини ЮНЕСКО
оголосив 18 квітня Міжнародним днем пам’яток та визначних місць. Завдання свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної
спадщини створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її
вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь. Девізом Міжнародного дня пам'яток та історичних місць стали слова: "Збережемо нашу
історичну батьківщину".
